З початку року правозахисники нарахували 30 випадків переслідувань активістів

За перші три місяці 2021 року в Україні, на підконтрольних уряду територіях, сталося 30 інцидентів із переслідуваннями активістів та правозахисників. Майже половина з них – 14 випадків – зафіксована у Києві.

Про це за результатами моніторингу в рамках проєкту, фінансованого Євросоюзом, повідомили “Новинарні” в Центрі прав людини ZMINA.

“Серед цьогорічних інцидентів тиску на активістів найбільш поширеними були фізичні напади, випадки знищення або пошкодження майна та спроби залякування – по 6 випадків. На другому місці після Києва з кількості зафіксованих інцидентів – Харківська область (3), на третьому – Одещина і Полтавщина (по 2)”, – зазначено в повідомленні.

“Ми констатуємо деяке погіршення ситуації у порівнянні з попереднім роком, коли за аналогічний період моніторингу було зафіксовано 26 випадків загалом”, – зазначила дослідниця Анастасія Москвичова. Вона додала, що в січні-березні 2021 року найбільш ризикованими видами активістської діяльності стали захист прав жінок, прав ЛГБТ та антикорупційна діяльність.

Москвичова звернула увагу, що деякі із зафіксованих цього року випадків можна вважати продовженням минулорічного переслідування через відсутність належної реакції органів правопорядку. Серед них – інцидент із підпалом на будівництві центру “Дача” в Києві для дітей, які лікуються від онкологічних захворювань, що трапився 28 березня 2021 року. Було пошкоджено стіни і вхідні двері, від високої температури тріснули шибки у вікнах. Торік один із сусідів центру зрізав болгаркою замок на воротах будмайданчика. Тоді активісти зверталися до поліції щодо пошкодження майна. Наталія Оніпко, керівниця благодійного фонду “Запорука”, яка створює згаданий центр, припускає, що підпал може бути пов’язаний з їхнім конфліктом із сусідами: ті відкрито заявляли про небажання бачити поряд онкохворих дітей. Розслідування затягнеться через повільну роботу поліції, яка наразі нікому не оголосила про підозру.

Один із найрезонансніших випадків тиску за активістську діяльність цього року стався з головою ініціативи “Захистимо Протасів Яр” Романом Ратушним. Йому оголосили про підозру у хуліганстві та пошкодженню майна під час акції 20 березня на підтримку Сергія Стерненка під офісом президента. Крім того, проти активіста розгорнули дискредитаційну кампанію у соцмережах та низці видань, нібито Ратушний намалював свастику на стіні ОП.
Незважаючи на те, що доказів участі Ратушного в хуліганських діях у судовому засіданні продемонстровано не було, його помістили під домашній арешт. 21 квітня під час розгляду апеляційної скарги суд скасував запобіжний захід активісту через відсутність доказів.

Роман Ратушний вважає це кримінальне переслідування “помстою” за його діяльність щодо захисту зелених зон Києва та каже, і що за врученням підозри стоїть заступник голови офісу президента Андрій Смирнов, з яким у Ратушного був конфлікт щодо забудови Протасового Яру.

За словами голови Центру прав людини ZMINA Тетяни Печончик, визначальними для першого кварталу 2021 року також були події, пов’язані із вироком одеському активісту і блогеру Сергієві Стерненку у справі про викрадення у 2015 році депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича: 7 років і 3 місяці в’язниці із конфіскацією половини майна. Після оголошення вироку в низці міст 23 та 26 лютого, а також 20 березня 2021 року відбувалися акції невдоволених рішенням суду.

Під час акції 23 лютого, яка відбулася спонтанно у день оголошення вироку Сергієві Стерненку, поліція затримала 24 протестувальників. За свідченнями очевидців, затримання були вибірковими і стосувалися активістів, які не вчиняли протиправних дій.

Повна доповідь доступна за посиланням.

Читайте також:
Заарештований в окупованому Криму журналіст “Радіо Свобода” Єсипенко заявив про тортури