26 квітня виповнюється 35 років від найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду.
За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики – як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків, так і за економічним збитком.
Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Злочинні дії влади щодо приховування інформації з одного боку поглибили непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинили активізацію національно-демократичного руху, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР. Приховування інформації владою спричинили активізацію екологічного і національно-демократичного руху.
Цього року Український інститут національної пам’яті підготував дайджест книг, фільмів і статей про Чорнобильську катастрофу, які будуть корисні тим, хто хоче дізнатися більше.
Українська дослідниця, докторка історичних наук Наталія Барановська у формі нарисів висвітлює найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. Збірник починається з передумов аварії у 1970-1980 роках і завершується нарисами про унормування постчорнобильського життя та закриття ЧАЕС в сучасній Україні.
Збірник є у вільному доступі за посиланням: https://cutt.ly/MtZpAS3
Відкриття в Україні архівів радянських спецслужб пролило світло на багато історичних аспектів, у тому числі й на Чорнобильську катастрофу. Все, що знало і приховувало від людей “всевидяче око” КГБ, – в одній науковій праці, створеній зусиллями Галузевого державного архіву СБУ, Інституту історії України НАНУ та Українського інституту національної пам’яті.
Перший том: https://cutt.ly/NtZpXc7
Другий том: https://bit.ly/3hCFMJD
На основі одного з найбільших збірників архівів КГБ, присвяченого аварії, уже підготовлено чимало якісних журналістських матеріалів. Зокрема, стаття журналіста та незалежного дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та журналіста видання “Настоящее время” Дмитра Трещаніна відтворює “буденний жах” катастрофи, в якому абсурдність межує з героїзмом. Також автори розповідають, як КГБ порушував горбачовський “сухий закон”, щоб зняти напругу в місцях евакуації, або як з’явилися перші корупційні оборудки в зоні лиха.
Доступ: https://cutt.ly/HtZpSlh
Книга відомого історика Сергія Плохія, видана 2019 року, охоплює історію катастрофи від моменту вибуху аж до закриття станції. Вчений показує, як справжньою причиною найбільшої ядерної катастрофи людства стала не конкретна помилка окремої людини, а створена в СРСР система закритості та секретності, яка приховувала інформацію про трагедію навіть від фахівців, котрі повинні були її ліквідувати. Досліджуючи проблему Чорнобильської катастрофи, Плохій приходить до висновку, що аварія стала не лише лихом планетарного масштабу, а й вироком радянській авторитарній системі.
Над художньо-документальним романом про Чорнобиль білоруська письменниця та нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич працювала кілька десятиліть. Вперше українською книга вийшла 1998 року у перекладі Оксани Забужко. Друге, доповнене, видання роману українською з’явилося у 2016-му. “Чорнобильська молитва” – це насамперед можливість почути живі голоси тих, кого торкнулася катастрофа. Але крім людської перспективи, є й глибша – усвідомлення Землі як спільного дому, котрий людина ділить з мільйонами інших живих істот, і за руйнування якого відповідає.
Серіал американського каналу HBO та британського Sky Atlantic знову привернув до Чорнобиля увагу всього світу. Ліквідатор, еколог і письменник Сергій Мирний назвав його “найпотужнішим, наймасовішим, найбільш технологічно зробленим кінематографічним висловлюванням на тему Чорнобиля”. Згідно з IMDb, серіал очолив 250 найвище оцінених телесеріалів в історії.
Читайте також:
Тріумф серіалу “Чорнобиль” на церемонії “Еммі-2019”: хто відзначений, хто програв. ВІДЕО
Документальний фільм Sky Atlantic знятий по “гарячих слідах” серіалу “Чорнобиль”. Його творець Крейг Мейзін зазначав, що хоче розказати “непроговорену реальну історію” катастрофи. Як пережили її, у фільмі розповідають учасники подій.
Фільм є у вільному доступі: https://cutt.ly/YtZL9uK
Документальна кінотрилогія режисера Ігоря Кобрина знята відразу після аварії. Це був перший фільм про Чорнобиль, який показали в СРСР на центральному телебаченні. Саме документальні кадри Ігоря Кобрина лягли в основу серіалу НВО та Sky Atlantic “Чорнобиль”.
Оригінали трилогії зберігаються у ЦДКФФА України ім. Пшеничного, однак у відкритому доступі є коротка версія кінотрилогії “Чорнобиль. 3828”: https://cutt.ly/RvTVRw6 . Також рекомендуємо інтерв’ю режисера для порталу “Радіо Свобода”: https://cutt.ly/ovTBENQ
У тематичному випуску науково-просвітницької телепрограми “Суспільного” відомі українські історики спільно з ліквідаторами аварії на ЧАЕС намагаються розібратись у тому, хто дійсно винний у найбільшій в історії людства техногенній катастрофі.
Випуск доступний за посиланням: https://cutt.ly/DvsOorP
Читайте також:
“І мертва, і жива”. Гостини в Чорнобильській зоні та перспективи її нового заселення
Телевізійний фільм, що поєднує в собі елементи художньої стрічки та документального кіно. Автори намагаються одночасно розповісти історії реальних очевидців катастрофи та підсилити емоційний фон художніми сценами, що межують з документальними інтерв’ю.
Доступ:https://cutt.ly/rtZLLAO
Французько-український художній фільм розповідає про Чорнобильську катастрофу через призму особистої трагедії жителів Прип’яті. Стрічка стала дебютом для французької документалістки Мішель Боганім. У фільмі зіграла голлівудська акторка українського походження Ольга Куриленко.
Читайте також:
Після серіалу “Чорнобиль” Зеленський присвоїв звання Героїв України трьом “водолазам”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
