НАЗК: Суд виправдав двох суддів КСУ в справі про конфлікт інтересів

Голосіївський районний суд Києва виправдав двох суддів Конституційного суду України Ігоря Сліденка та Ірину Завгородню в справі про конфлікт інтересів.

Про це у вівторок, 13 квітня, інформує пресслужба Національного агентства з питань запобігання корупції.

“На думку судді Алли Слободянюк, притягнення суддів до відповідальності за вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів є неможливим через те, що на розгляд великої палати КСУ було подано заяви про самовідвід від них самих, а також від представника президента України в КСУ. Водночас ч. 1 ст. 60 Закону України “Про КСУ” прямо забороняє суддям КСУ брати участь у прийнятті рішень, щодо яких у них наявний конфлікт інтересів”, – заявили в НАЗК.

За даними агентства, суд відійшов від багаторічної практики своїх колег щодо депутатів рад різних рівнів, яких притягають до відповідальності як членів колегіальних органів за голосування в умовах конфлікту інтересів.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення за конституційним поданням депутатів щодо відповідності Основному закону низки положень антикорупційного законодавства (закону “Про запобігання корупції”) та визнав неконституційними окремі його моменти.
28 жовтня Конституційний Суд оприлюднив це рішення. Зокрема, КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування. Ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як з’ясувалося, КС ухвалив скандальне рішення перед розглядом протоколів за порушення правил декларування двома його суддями. А голова КС Тупицький не задекларував землю під Ялтою, власником якої став після анексії Криму.

Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
Того ж дня ввечері Національне агентство з питань запобігання корупції на підставі рішення КС закрило реєстр електронних декларацій.

29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак – заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.

В ЄС назвали рішення КСУ про недостовірне декларування підставою для тимчасового призупинення безвізу.

29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.

Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.

На засіданні РНБО Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді.
Як з’ясувалося, цей проєкт закону передбачав відсторонення за рішенням парламенту всіх суддів КС, незалежно від термінів їхніх повноважень та того, хто їх призначав (КС формується так: шість суддів – від президента, шість – від Верховної Ради, шість – від з’їзду суддів). Опозиція бачить у цьому наміри Банкової узурпувати вплив на судову гілку влади.

30 жовтня 2020 року Національне агентство з питань запобігання корупції виконало розпорядження уряду й відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Читайте також:
“Породжує неприязнь”: новий суддя КСУ Кичун незадоволений рівнем зарплати