“Цікаво, чому почали ігнорувати річниці смерти Тараса Шевченка? Сьогодні – 160-та”

Ростислав Мартинюк
історик, журналіст, політичний консультант, громадський діяч

(FB)

Цікаво, з якого часу почали ігнорувати річниці смерти Тараса Шевченка. Сьогодні (10 березня), наприклад, 160 років – і поважна, і кругла дата. Відзначають де-не-де по церквах – панахидами (зокрема у храмі Різдва Христового на Подолі), але не в громадський спосіб.

А от 1911 року 50-та річниця смерти Шевченка потужно відмобілізувала українську спільноту у двох імперіях – Австрійський та Російській. Поліція Московщини збилася з ніг, арештовуючи студентів по всій імперії – за участь у маніфестаціях на честь вже тоді мега-відомого українця.

60-та річниця загубилася у війні – у 1921-му ще ніхто не знав, кому належатиме Україна, а персона Шевченка для комуністів була як мінімум контроверсійною.

70-та, 80-та, 90-та річниці смерти Шевченка теж потонули у війнах за Україну – в часи Голодомору, у Другій Світовій та відчайдушної боротьби переляканого СССР з УПА.

А от 100-ту річницю з дня смерти Тараса Шевченка Москва перетворила на небачене за все існування СССР шоу. З одного боку, цю дату червоні московити використали для демонстрації стабільного окупаційного режиму в Україні . І навіть експорту совєтизму у всі кінці світу – під маркою конференцій та перекладів мовами світу “поета-демократа”.

Проте справжня причина цього збудження була ось ця: у США “у вересні 1960-го за ініціативою Лева Добрянського було створено Комітет пам’ятника Шевченка. Його очолили президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка Роман Смаль-Стоцький. …До справи долучилися також республіканці сенатор Джекоб Джевітс та конгресмен Елвін Бентлі.
У червні 1960 року резолюцію одностайно схвалила Палата представників, а в серпні, напередодні закінчення сесії Конгресу, також одноголосно — Сенат. 13 вересня її скріпив підписом президент Дуайт Ейзенхауер, і вона набула чинності як публічний закон 86-749…”

Чи вдалося приборкати цю небезпеку московитам? До певної міри. Бо, забалакуючи мертвого Шевченка, вони відкривали “вікна” для живих українців під окупацією. Легальне й потужне відзначення 100-річчя злісного ворога Московщини гикнулося їм неодноразово. А памятник Шевченку у Вашингтоні таки відкрили – на 150-ту річницю з дня його народження.

Пам’ятник Тарасу Шевченку у Вашингтоні

Звісно, ніхто більше в СССР не згадував ні 110-ті роковини смерті Кобзаря, ні 120-ті. І навіть 150-та річниця пройшла тихо в часи Януковича, у 2011-му.

Тихо і зараз – на 160-ту.

Тихо… Тихо? Ну-ну…

Читайте також:
РНБОУ просять заборонити в Україні “Россотрудничество”,
яке в Києві вшановує “російсько-українського поета” Шевченка