95-річний Василь Омеляненко був найстаршим майстром народної творчості України. Жив і працював у селі Опішня на Полтавщині.
Про смерть гончара повідомила в п’ятницю, 29 січня, директорка Національного центру “Український дім” Ольга Вієру.
Роботи Василя Омеляненка давно стали класикою гончарного мистецтва. Його почерк у зооморфній полив’яній скульптурі – унікальний.
Гончарну глину Омельяненко вперше взяв у руки, коли йому було 9 років. Про те, що з неї можна ліпити свищики, дізнався від дядька.
“Глина в мене, як перший друг у всьому. Коли на душі гарно — до глини, і коли погано — теж до глини… Робота з нею допомагає. Роблю, що на серце лягає. І ніби з дітьми своїми розмовляю. І відчуваю, що живий”, — відповідав скульптор на запитання про секрет творчого довголіття в коментарі журналістам, пише “Громадське радіо”.
Минулоріч, влітку 2020-го, з нагоди ювілею майстра у Центрі розвитку духовної культури Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні відкрили виставку “Життєдайні джерела великого творця”.
До експозиції тоді увійшли унікальні твори кераміки Василя Омеляненка з фондової колекції Музею гончарства — близько 150 виробів.
Василь Онуфрійович — фахівець з міні-форм полив’яних скульптур (від 30 см до 1 м в довжину). Водночас виготовляв і великі паркові скульптури. Одна з них — двоголовий лев, що символізує силу, мужність і великодушність, установлена на території Національного музею-заповідника в Опішні.
Культурологи говорять, що робота Василя Омеляненка “Лев при двох головах” — перший монументальний твір в історії української глиняної скульптури.
“Дожив до 90 років, бо хочеться жити, творити, душу людську обрадувати якимось виробом, наче б то й життя не скінчається”, — говорив майстер в інтерв’ю “Радіо Свобода”.
Читайте також:
“Наш лицарський хрест”. Як українські воїни подарували Литві унікальний виріб з осколків
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!