КСУ перевірить конституційність карантину “вихідного дня”

У понеділок, 23 листопада, в Конституційний Суд надійшло конституційне подання 48 народних депутатів щодо відповідності Конституції України постанови про карантин “вихідного дня”.

Про це поінформувала пресслужба КСУ.

“До Конституційного Суду України 23 листопада надійшло конституційне подання 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 17 пункту 10, пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22 липня 2020 року № 641 зі змінами”, – йдеться в повідомленні.

У КС зазначили, що автори клопотання вважають, мовляв, окремі положення вказаної постанови не відповідають низці норм Основного Закону України, а також зазначають, що порушені у конституційному поданні питання мають особливе суспільне та економічне значення, адже стосуються, в тому числі й життя і здоров’я громадян.

У поданні стоять підписи народних депутатів “Слуги народу”, зокрема, Олександра Дубінського, Ігоря Фріса, Андрія Бобляха, В’ячеслава Рубльова та інших.

Також депутати оскаржують постанову уряду про заборону проведення медзакладами частини планових заходів з госпіталізації (це передбачає урядовий план боротьби з пандемією).

У конституційному поданні стверджують, що запровадження обмежень на вихідні порушує рівність конституційних прав і свобод громадян, внаслідок заборони працювати одним громадянам, у той час, як інші громадяни працюють.

На думку авторів подання, оскаржені в поданні заборони є безумовними, а їх фактична реалізація призводить до істотних (понад 50%) втрат доходу (заробітку) в суб’єктів господарювання, які працюють у різних економічних сферах.

А обмеження на здійснення планових заходів госпіталізації передбачає вибірковий підхід до надання медичної допомоги, всупереч положенням статті 49 Конституції України.

Також зазначається, що оскаржені обмеження запроваджені без введення на території України воєнного або надзвичайного стану, що є передумовою для обмеження низки конституційних прав згідно зі статтею 64 Конституції України.

Нагадаємо, 11 листопада Кабінет Міністрів запровадив карантин “вихідного дня” в Україні. Жорсткі обмеження діятимуть з 00:00 суботи до 00:00 понеділка, буде заборонено приймання відвідувачів у закладах громадського харчування – барах, ресторанах, кафе. Діяльність спортивних залів, фітнес-центрів та басейнів також під забороною.

Будуть закриті торговельно-розважальні центри та інші заклади розважальної сфери. У вихідні не будуть працювати заклади культури, які проводять культурно-масові заходи.

Буде дозволено роботу продуктових магазинів, закладів з надання фінансових послуг, діяльність з інкасації та перевезення валютних цінностей, операторів поштового зв’язку. Працюватимуть установи медичної та ветеринарної практики.

Діяльність АЗС без зон харчування та СТО також не заборонена.

Цей карантин почав діяти вже на вихідних 14-15 листопада, триватиме він щонайменше до кінця місяця.

Місцева влада в більш як десяти великих містах України відмовилася втілювати рішення Кабміну про запровадження карантину “вихідного дня”.
14 листопада відбулися протести підприємців проти карантинних обмежень у Чернівцях, Житомирі тощо.
Того ж дня петиція до президента Володимира Зеленського з вимогою скасувати карантин “вихідного дня” набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів.

Читайте також:
КСУ відкрив провадження в справі про “штраф Зеленського”

“Як власників будівельних магазинів”: міських голів штрафуватимуть за відмову від карантину “вихідного дня”