В Сербії встановили памʼятник Шевченку, про який домовлялися 20 років

У місті Новий Сад, адміністративному центрі сербського автономного краю Воєводина, встановили памʼятник видатному українському поетові Тарасу Шевченку.

Про це в п’ятницю, 20 листопада, повідомило “Радіо Свобода“.

Зазначається, що погруддя передане в дар від Львова – міста-побратима Нового Саду.

Памʼятник Кобзарю розташований неподалік від університетського кварталу, біля алеї, що носить імʼя сербського поета Мирослава Антича.

Бюст розміщений на гранітному постаменті заввишки два метри.

На постаменті українською й сербською мовами викарбовані слова з поеми Шевченка “Єретик”: “Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця”, а знизу – дарчий підпис “Від громади Львова громаді Нового Саду”.

Через погіршення епідеміологічної ситуації влада Сербії відкладає всі публічні заходи, тому наразі невідомо, коли відбудеться офіційне відкриття памʼятника Шевченкові. У мерії Нового Саду кореспондентові “Радіо Свобода” повідомили, що офіційне відкриття могло б відбутися в листопаді або грудні.

Шлях до встановлення бюсту Кобзаря в Новому Саду розтягнувся майже на 20 років. Міста Львів і Новий Сад у 1999 році уклали угоду про співробітництво у сферах господарства, культури й спорту. Українська сторона згодом виявила готовність сприяти побудові памʼятника Тарасу Шевченку. Попри заяви про готовність розширювати співпрацю, влада Нового Саду постійно відкладала ініціативу.

Деякі сербські ультранаціоналістичні партії в Сербії виступали проти відкриття памʼятника, оскільки поет, за їхніми твердженнями, “ненавидів росіян”.

Історична довідка

Українці (зокрема т. зв. русини) є однією з помітних нацменшин краю Воєводина – їх тут понад 18 тисяч (близько 1%). У самому місті Новий Сад – майже 3 тисячі. В місті є греко-католицька церква святих Петра і Павла.
Русинська мова (або бачвансько-русинська, бачвансько-сримська, паннонська мікромова) є однією з офіційних мов Воєводини.
Масове переселення українців до Воєводини розпочалося у XVIII столітті, коли австрійський уряд запросив їх до щойно відвойованих у турків земель на лівому березі Дунаю. Перші українські переселенці потрапили до Воєводини з північно-східної Пряшівщини та Закарпаття, особливо з тих місць, де місцеве населення зберегло своє національне ім’я русинів, греко-католицьку релігію та діалект, близький до східнословацького.

Читайте також:
В Сербії встановили памʼятник Шевченку, про який домовлялися 20 років

За підтримки Українського культурного фонду
в межах програми “Культура в часи кризи: інституційна підтримка” (додатковий конкурс)