“Вільні економічні зони” – це схеми легалізації контрабандних потоків, – Снегирьов

Дмитро Снєгирьов
громадський активіст, експерт, голова ГІ “Права справа”, переселенець із Луганщини

В офісі президента України планують створити вільну економічну зону (ВЕЗ) не тільки на Донбасі, але і в одній з областей Західної України. Про це керівник офісу президента Андрій Єрмак розповів в інтерв’ю на “1+1”.

За його словами, рішення про створення ВЕЗ остаточно ще не прийнято, і цю ідею обговорюватимуть на рівні експертів та парламенту.

“Ми вважаємо, що спочатку це проєкт для залучення інвестицій, для того, щоб відновити і зробити з цього депресивного району такий, що процвітає, який ще надав би сьогодні потужну підтримку українській економіці в цілому”, – заявив глава ОП.

За словами Андрія Єрмака, подібна пропозиція буде супроводжувати “зшивання” України. Інакше кажучи, це дасть поштовх для економічного розвитку не тільки для східних регіонів, а й для західних.

Але подивімося на історію цього питання.

Перше, на чому я хотів би акцентувати вашу увагу – що коли йдеться про вільну економічну зону на території Донбасу, не встановлюються чіткі географічні кордони цієї ВЕЗ. Річ у тім, що Донбас – це скорочена назва Донецького вугільного басейну. Східний Донбас – це вуглевидобувний регіон у складі Ростовської області Російської Федерації. Натомість Західний Донбас – вуглевидобувний регіон у складі Дніпропетровської області України.

Тому, коли Андрій Єрмак говорить про створення економічної зони на Донбасі, хотілося б почути про географічні межі цієї вільної економічної зони.

Варто зауважити, що у всьому світі ВЕЗ (або СЕЗ – спеціальні економічні зони) створюються на невеликих територіях. Так, наприклад, площа китайської ВЕЗ Шеньчжень – 493 кв. км.

До речі, згідно до українського законодавства, під промислово-виробничою особливою економічною зоною варто розуміти ділянку території площею не більше 20 км². А техніко-впроваджувальною зоною визнають ділянки території загальною площею не більше 2 км².

Примітно, що свого часу вже був досвід створення такого собі “Єврорегіону Донбас”. 29 жовтня 2010 року в місті Луганську губернатором Ростовської області РФ Василем Голубєвим і головою Луганської обласної держадміністрації України Валерієм Голенком був підписаний договір про створення “Єврорегіону Донбас”. У лютому 2011-го до нього приєдналася Донецька область. У грудні 2012-го – ще й Воронезька. Сумарна площа областей-членів так званого “єврорегіону” становила приблизно 127 тисяч кв. км, а чисельність населення – 11,5 млн. осіб.

Так званий “Єврорегіон Донбас” створювався з метою всебічного економічного розвитку комунікації, транспорту і зв’язку. В рамках проєкту планувалося покращення якості життя населення шляхом збільшення зайнятості.

Якщо згадати, то для розв’язання цих самих питань, починаючи з 1998 року, на території Луганської і Донецької областей були створені відразу декілька спеціальних (вільних) економічних зон. Зокрема на Донеччині – на території 22 міст і 5 районів, на Луганщині м у 6 містах і 3 районах.

За підсумками їхньої діяльності на території Луганської області було залучено лише $3,8 мільйона прямих іноземних інвестицій і створено лише 64 робочих місця з 1500 запланованих.

На даний момент частково окупована Луганська область за ступенем інвестиційної привабливості знаходиться на 23-му місці в Україні, тобто передостанньому.

Стосовно планів щодо створення вільної економічної зони не тільки на Донбасі, а і в одній з областей Західної України. На думку Єрмака, “ці дві економічні зони повинні спрацювати на об’єднання країни і рівність можливостей”.

Але нині на територіях західних областей України є декілька існуючих спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) : “Закарпаття”, “Курортополіс Трускавець” та “Яворів”. Для чого тоді вигадувати ровер?

А ровер, тобто ВЕЗ, потрібні тому, що такі зони — це частини території країни, які фактично виділені із загального митного кордону держави. Враховуючи попередній досвід створення ВЕЗ/СЕЗ, можна зробити висновок, що до початку 2000-х ці зони стали одним із ключових факторів по мінімізації оподаткування. Міжнародний валютний фонд тоді констатував, що вони активно використовувалися для ухилення від податків і контрабанди товарів. Так звані економічні зони перетворилися на “чорні діри” щодо легалізації сірих контрабандних схем.

Підсумовуючи, зазначу, що пропозиція про створення вільних економічних зон свідчить про те, що Україна фактично взяла на себе зобов’язання ратифікувати політичну частину Мінських домовленостей і профінансувати відновлення інфраструктури й економіки, не тільки контрольованих ЗСУ, а й окупованих територій Луганської і Донецької областей. Водночас Росія опиняється за рамками цього процесу та з неї знімається відповідальність, як із країни-окупанта, за відшкодування збитків, завданих економіці України.

Читайте також:
“Вільна економічна зона на Донбасі допоможе завершити війну”, – Зеленський

ОПУ пояснив друге питання Зеленського про вільну економічну зону на Донбасі