Місцеві вибори 2020: коли, кого і як обирають

 

У неділю, 25 жовтня 2020 року, в Україні проходять чергові вибори місцевих органів влади.

Як інформує “Новинарня“, голосування цього дня на дільницях триватиме з 8:00 до 20:00. Виборці можуть приходити на дільниці, коли кому зручно (без дотримання так званих “графіків голосування”).

25 жовтня перед виходом з дому на виборчу дільницю не забудьте взяти з собою:

  • паспорт (паперовий або пластиковий),
  • маску,
  • ручку (в цілях особистої гігієни).

Пам’ятайте, що на всіх виборчих дільницях мають бути встановлені санітайзери, якими ви можете скористатися.

Запущено чат-бот Центральної виборчої комісії (https://t.me/cvk_elections_bot), за допомогою якого можна отримати практично у повному обсязі довідкову інформацію стосовно місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Цифри: хто обирає, кого обирають

Згідно з уточненими Центрвиборчкомом списками, на місцевих виборах 25 жовтня право волевиявлення мають 28 млн 622 тис. виборців.

За даними ЦВК,  цього дня громадяни України обирають понад 44,5 тис. осіб місцевої представницької влади:

  • депутатів обласних рад та міськради Києва – 1780,
  • депутатів районних рад – 5366,
  • депутатів міських рад – 11124,
  • депутатів районних рад у містах із районним поділом – 562,
  • депутатів селищних рад – 10284,
  • депутатів сільських рад – 14006,
  • міських голів – 370,
  • селищних голів – 428,
  • сільських голів – 623.

Усього на виборах місцевих рад та виборах міських голів балотуються більше 217 тис. кандидатів, 59,2%  із яких є висуванцями на виборах за пропорційною виборчою системою.

Місцеві вибори в Україні відбуваються в умовах першої імплементації нового Виборчого кодексу, суттєвого посилення ролі політичних партій на етапі висунення кандидатів, поширення захворюваності на COVID-19. Також це перші загальні вибори після реформи децентралізації і запровадження нового районного поділу.

Як інформувала Громадянська мережа “Опора“, на виборах депутатів місцевих рад та виборах міських голів найбільшу кількість кандидатур висунули місцеві організації партії “Слуга народу“ – 29 469 (10,9% загальної кількості кандидатів), ВО “Батьківщина” – 28 491 (10,5%), партія “За майбутнє” – 26 602 (9,8%), “Європейська солідарність” – 22 763 (8,4%), “Опозиційна платформа – За життя” – 19 176 (7,1%).

Самовисування зберігається тільки в містах і селищах із кількістю виборців до 10 тисяч.

“Незважаючи на посилення ролі партій шляхом запровадження пропорційної виборчої системи у громадах з кількістю виборців від 10 тис., переважна більшість кандидатів є безпартійними. У загальній кількості висуванців на виборах депутатів місцевих рад та міських голів безпартійні кандидати становлять 76,1%. До прикладу, серед кандидатів партії “За майбутнє” безпартійні висуванці складають 96,9%, “Слуга народу” – 95,3%, “Голос” – 91,2%,  “Європейська Солідарність” – 54,9%,  “Опозиційна платформа – За життя” – 54,7%, ВО “Батьківщина” – 49,7%. Чинний Виборчий кодекс суттєво обмежив можливість самовисування на місцевих виборах і спонукав місцевих лідерів балотуватися від політичних партій, хоча їхня інтеграція до внутрішньопартійних процесів та інститутів часто є  мінімальною”, – зазначає “Опора”.

Гендерні квоти

Законодавство України вперше передбачало обов’язковість дотримання вимог до представництва чоловіків та жінок у виборчих списках політичних партій (не менше 2 осіб кожної статі у кожній п’ятірці виборчого списку). І хоча ця новація могла бути порушена на рівні окремих громад, місцеві вибори стали першим суттєвим сигналом про реалізацію державою інклюзивного підходу до політичного та виборчого процесу.

За підрахунками “Опори”, 44% кандидатів на виборах місцевих рад та міських голів є жінками. На виборах депутатів обласних рад даний показник становив 43,1%,  районних рад – 44%, на виборах місцевих рад в громадах із кількістю виборців до 10 тис. – 45,2%, виборах місцевих рад у громадах з менше 10 тис. виборців – 43,9%.

Найменше представництво жінок зафіксовано на виборах міських голів – лише 16,3%.

Бюлетені

25 жовтня “перезавантаження” влади чекає на Київ, майже всі обласні ради, райони, села та селища України. Не відбуваються вибори на окупованих територіях Криму й ОРДЛО, до Донецької й Луганського облрад, на деяких прифронтових територіях.

Скільки бюлетенів отримають виборці, залежить від того, в якому населеному пункті вони живуть. Переважно це буде чотири бюлетені: по одному – для голосування за голову (села чи міста), за депутатів сільської (чи міської), районної та обласної ради відповідно.

Але можуть бути винятки, нагадує Комітет виборців України. Наприклад, виборці Житомира, Кривого Рогу, Кропивницького, Полтави, Херсона отримають по п’ять бюлетенів. Адже їм треба обрати, крім згаданих чотирьох, ще й депутатів районних у місті рад.

Натомість у Києві виборці отримають лише по два бюлетені. Тут голосуватимуть лише за міського голову та за депутатів Київської міської ради.

Ще один виняток стосується виборців, які мають виборчу адресу на підконтрольних українській владі територіях Донеччини та Луганщини. Їм видадуть по три бюлетені – для голосування за очільника свого населеного пункту, за депутатів до місцевої ради та за депутатів до районної ради. Вибори до обласних рад там не проводяться.

Заповнювати бюлетені потрібно дуже уважно.

Слід поставити дві позначки: галочку або плюс – за місцеву партійну організацію, цифру – що позначає номер обраного кандидата із регіонального списку цієї партії. Причому цифру необхідно писати чітко і по трафарету.

Хоча у ЦВК заспокоюють: головне – щоб цифру можна було однозначно прочитати.

Водночас бюлетень буде вважатися недійсним, якщо не буде обрана партія, або позначки будуть не у відповідних квадратиках.

Тепер районні, обласні, районні у містах ради, а також сільські, селищні та міські ради з кількістю виборців понад 10 тисяч обиратимуться за пропорційною системою з умовно відкритими списками. Згідно з нею, голос за партію – це перша графа бюлетеня – нарощує її “відсоток”, що збільшує кількість отриманих партією мандатів у місцевій раді. Мінімально необхідний прохідний бар’єр для партій становить 5%. А вже у другій графі виборець може вибрати конкретне прізвище депутата з обраного ним партійного списку, що підвищує шанси цього кандидата “посунутися” вгору у затвердженому партією списку.

Із партизацієюі місцевих виборів пов’язана ще одна важлива новація – партія, яка висуватиме кандидата, зможе відкликати його у разі дій усупереч партійній лінії. Це так званий “імперативний мандат”, який вже діє у Верховній Раді.

Рівень витрат на рекламу

Роль інтернету та соціальних мереж стала визначальною в розрізі типів агітації, якими найбільше послуговувалися суб’єкти виборчого процесу. За підрахунками “Опори”, в період виборчої кампанії політичні сили та кандидати на посади різних рівнів витратили на рекламу у Facebook орієнтовно 2,6 млн доларів (близько 70 млн грн). Порівняно з останніми парламентськими виборами кількість опублікованих рекламних оголошень у соціальній мережі Facebook зросла майже удвічі.

Неконтрольовані поширення дезінформації, фейкових громадських опитувань, брудної агітації були ключовими викликами агітаційної кампанії в інтернеті. А неконтрольований характер фінансових витрат на агітацію в інтернеті провокував зростання політичної корупції.

Проблеми й порушення на виборах

За даними ГМ “Опора”, за весь період спостереження за виборчою кампанією станом на 22 жовтня було виявлено понад 700 верифікованих порушень.

Статистично домінуючими є зловживання, пов’язані з недотриманням законних вимог щодо ведення передвиборчої агітації. Менш поширеними є випадки матеріального стимулювання виборців та зловживання адміністративними ресурсами, однак саме такі типи порушення спраляють найбільший відчутний негативний вплив на загальний перебіг виборчого процесу.

“Реалізація поточних виборчих процедур – створення округів, формування виборчих комісій, друк бюлетенів очікувано супроводжувалася помилками та процедурними зловживаннями з боку органів адміністрування виборів – за час спостереження виявлено понад 80 верифікованих інцидентів”, – констатує “Опора”.

За висновком КВУ, однією з головних проблем кампанії стало використання тіньових коштів і застосування насильства та чорного піару стосовно кандидатів.

Ключові відмінності від виборв 2015 року, які виокремили в КВУ, – це активне використання виборчого туризму, який розпочався внаслідок зміни законодавства і громадяни змогли змінювати виборчу адресу. Внаслідок цього результати виборів у деяких громадах можуть бути сфальсифіковані.

Не менш важливою проблемою є використання насильства та нищення агітматеріалу конкурентів. Наприклад, у Харківській області підпалили машину кандидата від “Європейської солідарності”, і, за даними КВУ, це був 11-й випадок насильства на кандидатів в ході передвиборчої кампанії.

Голова КВУ Олексій Кошель наголосив також на проблемі, яка полягає в тому, що члени ДВК відмовляються від забезпечення голосування на дому, тому що у зв’язку з коронавірусом вбачають в цьому небезпеку для свого здоров’я.

“Ключова проблема – держава не профінансувала належним чином засоби особистого захисту для членів ДВК. Можемо спостерігати, як держава самоусунулась від вирішення цієї проблеми і кожен член ДВК має самостійно думати сам як себе захистити”, – ідеться у звічі Комітету виборців.

“Опитування Зеленського”

Один з активістів “опитування” – телевізійник із “95-го кварталу” Артем Гагарін

За ініціативою президента України Володимира Зеленського 25 жовтня відбудеться так зване “опитування громадян” щодо їхнього ставлення до деяких проблем розвитку суспільства.

13 жовтня президент Зеленський у відеозверненні анонсував “всенародне опитування“, на якому українцям запропонують дати відповідь на п’ять питань. Він їх озвучив почергово.

Перелік запитань виглядає так:

  1. Чи підтримуєте ви ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах?
  2. Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?
  3. Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?
  4. Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях — для зменшення болю у важких хворих?
  5. Чи підтримуєте ви право України на використання безпекових гарантій визначених Будапештським меморандумом для відновлення її державного суверенітету й територіальної цілісності?

Проєкт курирує офіс президента. Згідно з анонсами, ідеться про те, що біля виборчих дільниць громадян чекатимуть “волонтери” в білих манішках із картонними урнами з анкетами, схожими на бюлетені. Вони не матимуть партійної символіки.

За висновком експертів, цей проєкт має на меті підвищити явку прибічників Зеленського на вибори та поліпшити рейтинг його партії “Слуга народу”.
Президент Зеленський пояснив, що всенародне опитування в день виборів потрібне йому для того, щоб “почути думку народу”, а потім виносити певні пропозиції на розгляд депутатів Верховної Ради.

Як стало відомо, що “опитування Зеленського” профінансує партія “Слуга народу”, але проводитиме його неназвана соціологічна фірма. За підрахунками ГМ “Опора”, в масштабах країни воно має обійтися в більш як 100 млн грн.
Станом на 24 жовтня досі не було відомо, хто саме проводитиме опитування.

Натомість надходила інформація про використання адмінресурсу для проведення опитування.

На основі аналізу правових підстав для проведення 25 жовтня опитування за ініціативою президента України, “Опора” закликала главу держави, усі політичні партії та правоохоронців не допустити порушення вимог Виборчого кодексу України під час проведення такого опитування та не застосовувати  в день голосування технології з прихованої агітації та мобілізації виборців конкретної політичної сили.

Читайте також:
В’ятрович заявив у поліцію на опитування Зеленського

У день виборів РОК проведе акцію #БойкотЗе, щоб скаржитись на опитування Зеленського

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна