Крим, Донбас, безвіз, реформи та інше: про що говорили та про що домовилися на саміті Україна-ЄС

6 жовтня в Брюсселі відбувся саміт Україна-ЄС. Сторони говорили про оновлення Угоди про асоціацію, про рух у напрямку “промислового безвізу”, а також про перспективи відновлення “звичайного” безвізу після того, як пандемія COVID-19 піде на спад тощо.
Вкотре проговорили та засудили окупацію Криму та мілітаризацію півострову, бойові дії на Донбасі та відповідальність Російської Федерації за це.

Спільну заяву за підсумками 22-го саміту Україна-ЄС опублікувала пресслужба офісу президента надвечір у вівторок, 6 жовтня.

Документ складається із кількох пунктів. Структуруємо, про що домовилися сторони.

Вакцина від коронавірусу

Так, Євросоюз готовий допомогти Україні отримати вакцину проти COVID-19. 

“Ми висловили готовність співпрацювати над забезпеченням доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19 як глобального спільного надбання за доступними цінами. Ми визнали, що глобальна солідарність, співпраця та ефективний мультилатералізм як ніколи необхідні для перемоги над вірусом, а також для забезпечення стійкого економічного відновлення”, – йдеться в документі.

У ЄС нагадали, що пакет підтримки в розмірі 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги в розмірі 1,2 мільярда євро, яку ЄС мобілізував для України для подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічного впливу, значно перевищує допомогу, надану іншими партнерами.

Інтеграція триватиме

У ЄС наголосили, що інтеграція України з Євросоюзом продовжиться.

“Ми підтвердили нашу відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки “зеленої” та цифрової трансформацій та підвищення стійкості”.

У ЄС наголосили, що в цьому контексті “визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір”.

“Ми погодилися повною мірою використовувати потенціал Угоди і у зв’язку з цим підкреслили важливість продовження виконання Україною своїх зобов’язань. Ми привітали вже досягнуті результати з імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла збільшенню двосторонньої торгівлі на близько 65% з початку її застосування у січні 2016 року, завдяки чому ЄС на сьогодні є найбільшим торговельним партнером України”.

ЄС також пригадав і свою підтримку макроекономічної стабільності України, дотримання нашою державою зобов’язань перед МВФ та реалізації всіх середньострокових умов, погоджених у рамках програми макрофінансової допомоги ЄС.

Реформи та програми підтримки

ЄС похвалив Україну за реформи, та наголосив, що їх потрібно прискорити.

“Ми привітали початок проведення земельної реформи, ухвалення закону про регулювання банківської діяльності та досягнутий прогрес у децентралізації. Ми привітали початок роботи Вищого антикорупційного суду. Ми домовилися про важливість прискорення та посилення зусиль щодо реформ, зокрема судової влади (включаючи реформування Вищої ради правосуддя та незалежного добору добросовісних суддів) та боротьби з корупцією, забезпечуючи сильні й незалежні антикорупційні інституції. Ми привітали поновлене зобов’язання України боротися з впливом приватних інтересів (“деолігархізація”). У зв’язку з цим ми підкреслили необхідність подальшого посилення плюралізму ЗМІ в Україні”.

Йдеться в документі і про програми з підтримки сільського господарства, місцевого мікровиробництва, малих та середніх підприємств (МСП), зокрема за рахунок кредитування у місцевій валюті, громадянського суспільства, транспорту, інфраструктури, навколишнього середовища та кліматичної діяльності, а також про конкретну підтримку для сходу України.

“ЄС також продовжує підтримувати Україну в питаннях децентралізації, зміцнення місцевого самоврядування та у посиленні боротьби з корупцією. Ми привітали підписання фінансових угод у рамках Інструменту європейського сусідства щодо сходу, громадянського суспільства та клімату”.

Протидія гібридним загрозам РФ

Не обійшлося від згадки про збройну та гібридну агресію РФ. Європейський Союз заявив, що продовжить підтримувати Україну у протидії гібридним загрозам та боротьбі з дезінформацією, серед іншого шляхом посилення незалежних ЗМІ, стратегічної комунікації щодо медіаграмотності, з метою зміцнення стійкості України.

“Ми підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ у всіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті дезінформаційних кампаній проти ЄС та України, зокрема з боку Росії. ЄС та Україна домовились започаткувати формат кібердіалогів”.

Безвіз – буде, але після пандемії

Прописали в заяві й окремий пункт щодо безвізового режиму. 

“Ми привітали продовження успішної імплементації безвізового режиму для громадян України. Ми наголосили на важливості продовжувати виконувати критерії лібералізації візового режиму та пришвидшувати відповідні зусилля щодо реформ. Ми з нетерпінням чекаємо відновлення звичних можливостей для подорожей наших громадян, як тільки це дозволять епідемічні умови”.

Також, за інформацією “Європравди”, навколо формулювань одного з пунктів суперечки між українськими та європейськими дипломатами точилися буквально до останнього моменту – його остаточне узгодження тривало навіть у день візиту. Зрештою до нього увійшли слова про глибшу економічну інтеграцію, як і наполягала Україна.

Йдеться про ось це речення: “Ми очікуємо подальшого зміцнення економічної інтеграції та регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах”, які далі перераховуються.

Далі визначені напрямки оновлення: цифровий ринок, захист довкілля, боротьба зі змінами клімату (включаючи роль України у політиці Green Deal), фінансова співпраця. Попередня робота на цих напрямках вже почалася.

Окупація Криму

Окремо в заяві проартикульовані питання окупації Криму та вчергове засудждена мілітаризація півострова.

Цитуємо:

• Ми підтвердили наше рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії збройних сил Росії, починаючи з лютого 2014 року.
• Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму та Севастополя Росією, мілітаризацію півострова, серйозне погіршення ситуації з правами людини на півострові, а також обмеження свободи пересування громадян України до Кримського півострова та з нього.
• Ми засудили процедури голосування за поправки до конституції Російської Федерації, здійснені 1 липня 2020 року на Кримському півострові, а також вибори так званого губернатора Севастополя 13 вересня 2020 року, що порушують міжнародне право.
• Ми закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ міжнародних організацій та правозахисників до районів, які на цей час не перебувають під контролем України, включно з Кримським півостровом, та поважати міжнародне гуманітарне право.
• Ми закликали негайно звільнити всіх незаконно затриманих та ув’язнених громадян України на Кримському півострові та в Росії, включно з кримськотатарськими активістами.
• Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід до Азовського моря та з нього відповідно до міжнародного права.
• Ми залишаємося повністю відданими впровадженню та постійному оновленню нашої відповідної політики невизнання, зокрема шляхом застосування обмежувальних заходів та співпраці на міжнародних форумах. У цьому контексті ми привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету й територіальної цілісності України у рамках її міжнародно визнаних кордонів.

Підтримка нормандського формату

ЄС заявив, що підтримує зусилля Нормандського формату, ОБСЄ, Тристоронньої контактної групи та Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні.

• “Ми привітали відновлення взаємодії сторін на Нормандському саміті в Парижі в грудні минулого року та підкреслили важливість реалізації узгоджених з цього приводу заходів з метою повного виконання Мінських домовленостей усіма сторонами, підкреслюючи відповідальність Росії у зв’язку із цим”; 
• “Ми високо оцінили конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі та закликали Росію відповісти взаємністю. Всебічне та безстрокове припинення вогню – це досягнення, яке має бути збережене”;
• “Ми закликали Росію повністю взяти на себе відповідальність у цьому питанні та використати свій значний вплив на підтримувані нею збройні формування для повного виконання Мінських домовленостей та забезпечення вільного й безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ до непідконтрольних уряду України територій, включаючи райони вздовж українсько-російського державного кордону, відповідно до її мандату”;
• “Ми знову закликали Росію негайно припинити розпалювання конфлікту шляхом надання фінансової та військової підтримки збройним формуванням, які вона підтримує, і ми залишаємося глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та персоналу на непідконтрольних уряду територіях України”;
• “Ми наголосили на своєму засудженні впроваджуваних Росією заходів, що дають право громадянам України на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях подавати клопотання про отримання російського громадянства в спрощеному порядку, що суперечить Мінським домовленостям. Нещодавно ЄС продовжив термін дії своїх економічних санкцій проти Росії, тривалість яких залишається чітко прив’язаною до повної реалізації Мінських домовленостей”.

Гумдопомога для Донбасу та розмінування території

Сторони також домовилися продовжувати співпрацю щодо вирішення соціально-економічних та гуманітарних наслідків війни на Донбасі.

“Наголосили на необхідності забезпечити постачання води, електроенергії та газу вздовж лінії зіткнення, полегшити пересування людей та вантажів і забезпечити можливості для людей, які проживають на тимчасово непідконтрольних уряду України територіях, повністю користуватися своїми правами як громадян України при повному дотриманні міжнародного гуманітарного права”, – йдеться в заяві.

Згадали також і потребу розмінування.

“Ми підкреслили важливість здійснення діяльності з розмінування також у нових районах, які слід узгодити. Ми також домовилися про необхідність створення в Україні Національного центру протимінної діяльності з метою ефективного реагування на забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами в регіоні, ураженому конфліктом”.

Катастрофа МН17: заклик до РФ взяти відповідальність на себе

Пригадали на саміті та прописали в заяві також катастрофу МН17.

“Ми підкреслили нашу підтримку усім зусиллям, спрямованим на встановлення істини, справедливості та відповідальності за 298 жертв та перед найближчими родичами й закликали Російську Федерацію взяти на себе відповідальність та повною мірою і з усією віддачею співпрацювати для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17″, – йдеться в документі.

Читайте також:
Саміт у Брюсселі – чіткий сигнал про поглиблення відносин ЄС з Україною, – президент Євроради

Як інформувала “Новинарня“, президент України Володимир Зеленський прибув з робочим візитом до Брюсселя для участі у 22-му Саміті Україна – Європейський Союз.
Це буде перший двосторонній саміт Європейського Союзу з країною-партнером, який пройде в Брюсселі у традиційному “живому” форматі з початку пандемії COVID-19.

Представники України і Європейського Союзу на полях двостороннього саміту підписали шість фінансових угод на загальну суму майже 400 мільйонів євро.

Читайте також:
ЄС погодився оновити Угоду про асоціацію з Україною