СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
337410 +7014
Летальні випадки:
6289 +125
Одужали:
139755 +2177
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2991893 (+41430). Оновлено: 08:52 24.10.2020

Українська – не російська: чому вивчення нашої мови як іноземної є однією з основ культурної дипломатії

 

Українська мова входить у топ-10 найбільш вживаних мов у Європі – нею говорять 45 мільйонів людей. При цьому за кордоном її, на жаль, далеко не завжди сприймають як окрему повноцінну мову.

Про те, як виправити цю ситуацію, та про важливість мови як окремого елемента культурної дипломатії ішлося на конференції “Перспектива викладання та вивчення української мови як іноземної”, організованій спільно Українським інститутом і Національною комісією зі стандартів державної мови.

Як наголошували учасники обговорення, в академічному середовищі за кордоном україністика часто є частиною “російських студій”, а українська мова серед іноземців не має такого престижу, як російська. Це поміщає Україну в російськомовний культурний і геополітичний простір. винні в цьому не лише стереотипи, десятиліттями насаджувані Росією, а й недостатня популяризація з боку Української держави. Тож просування української мови за кордоном має стати важливим завданням нашої культурної дипломатії.

“Неможливо зрозуміти людину з іншим культурним багажем, не познайомившись з її мовою. За словами криється цілий пласт сенсів, культурних знаків, патернів поведінки, цінностей і переконань”, – наголосила креативна директорка Українського інституту Тетяна Філевська.

За її словами, одне зі стратегічних завдань, які ставить перед собою Інститут, – “посилити присутність української мови в публічному просторі та її використання у професійному середовищі, створити інструменти для вивчення та використання української мови у світі, а також підвищити впізнаваність української мови як важливої складової суб’єктності Української держави”.

З цією метою Український інститут та Національна комісія зі стандартів державної мови уклали меморандум і спільно почали роботу над “дорожньою картою”.

У Міністерстві закордонних справ викладання і вивчення української мови як іноземної також називають одним із пріоритетів.

Як розповіла директорка департаменту комунікацій та публічної дипломатії в МЗС Алла Польова, наразі українську мову за кордоном викладають на факультетах славістики і в дуже рідкісних випадках – на спеціалізованих факультетах україністики. А найбільше її вивчають самі вихідці з України, в суботніх та недільних школах.

За даними МЗС, загалом українську мову викладають на 69 факультетах у 25 країнах світу.
Також існує 193 школи вихідного дня в 42 країнах.
Окрім того, в шести країнах діють курси з вивчення української мови.

При цьому найбільше закладів, де викладають українську, дещо неочікувано виявилося… в Румунії.

А от шкіл, де б навчання повністю відбувалося українською, за словами представниці зовнішньополітичного відомства, поза Україною немає взагалі.

Водночас, як запевнила Алла Польова, українські дипломатичні установи підтримують збереження і розвиток української мови за кордоном. Зокрема, у 2019 році МЗС підтримало 164  проєкти українських закордонних шкіл, забезпечивши їх підручниками й методичними матеріалами.

Долучається до цієї роботи й Міністерство освіти та науки.

“Існує механізм направлення вчителів для роботи в закладах загальної і середньої освіти за кордоном, де предмети викладаються українською мовою. Ми організовуємо забезпечення закордонних шкіл підручниками і довідниковою літературою. Минулого року було передано близько 4 000 підручників”, – повідомила очільниця директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОН Рімма Ель Джувейді, зазначивши, що посилання на електронні підручники та інші матеріали можна також знайти в рубриці “Українським школам за кордоном”. 

“Основним пластом зацікавлених у вивченні мови як іноземної є не тільки представники старої діаспор, а й новітні трудові мігранти, які інтегруються й асимілюються у діаспору через школи вихідного дня. Деякі з них функціонують за стандартами та вимогами країни проживання, наприклад, у Канаді; інші – при громадських організаціях і церквах, які не мають юридичного статусу і не мають ліцензії на освітню діяльність. І, звичайно, вищі україномовні студії, що входять у систему славістичних студій”, – додала директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська.

А для того, щоб вивчення української мови вийшло за межі “діаспорської” громади, потрібна щонайменше відповідна система сертифікації, каже голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська.

“Вивчення української як іноземної у світі має відповідати Загальноєвропейським рекомендаціям з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання (CEFR). Наша амбітна мета – вступ в Асоціацію укладачів мовних тестів (ALTE), яка об’єднує національні організації, що розробляють тести на рівень знання мови як іноземної. Коли держава стане членом ALTE, то вона зможе видавати сертифікат міжнародного зразка, який засвідчить рівень володіння українською як іноземною. На сьогодні в ALTE є 25 держав, і Україна має бути 26-ю”, – підкреслила голова Нацкомісії.

Читайте також:
“А ворогов трясцею оточи”. Історія української мови для “чайників” з ХІ ст. до сьогодні

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

388
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: