виправлено коментар
Українська громадськість Києва виступає проти спроб увічнити в назві однієї зі столичних вулиць ім’я багаторічного президента НАНУ Бориса Патона, зокрема проти перейменування на його честь проспекту Степана Бандери.
Про це “Новинарні” повідомив громадський активіст, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
“Після смерті Бориса Патона низка сил розгорнула кампанію його суспільної “канонізації”. Передусім це вилилось у цілу зливу топонімічних ініціатив. Причому цей процес уже набув загрозливого характеру, і основні його учасники переслідують суто політичні цілі”, – говорить Тиміш Мартиненко-Кушлянський.
Активіст звертає увагу на те, що проросійські сили “форсовано накручують голоси за перейменування на честь Патона проспекту Бандери”.
Справді, із 26 серпня на сайті Київради висить петиція “Переименовать проспект С. Бандеры на проспект Б. Патона” (автор – Віктор Басистий), яка станом на вечір 12 вересня набрала вже майже 1300 голосів (із 10 тисяч необхідних для розгляду).
Крім того, зазначає Мартиненко-Кушлянський, паралельно президія Національної Академії наук України звернулася до мера Віталія Кличка з пропозицією перейменувати на честь академіка Патона бульвар Дружби Народів, який мав бути перейменований на честь Миколи Міхновського.
Також у розділі електронних петицій на сайті Київради просувається ініціатива перейменувати на честь Патона вулицю Московську.
Водночас представники патріотичного середовища запустили власну петицію – “Не увічнювати ім’я Б. Патона у Києві”.
У петиції авторства Нестора Писарчука зазначено: “Немає сумніву, що Борис Патон – відомий науковець, який має певні заслуги перед вітчизняною наукою. Також можна зрозуміти емоції багатьох людей. Однак, якщо уважно подивитися на біографію Патона, то стає очевидним, що це сумнівний герой, за яким тягнеться шлейф спірних і неоднозначних вчинків”.
Ініціатори петиції нагадують: Борис Патон – представник радянської наукової номенклатури, який до самого розвалу СРСР у 1991 році був членом ЦК КПРС. У 1973 році він був одним з академіків АН СРСР, який підписав публічний “лист вчених” із засудженням “поведінки” академіка-демократа Андрія Сахарова, який “порочил честь и достоинство советского учёного”.
У часи незалежної України Борис Патон послідовно публічно підтримував спочатку політику Леоніда Кучми, а згодом Віктора Януковича, і на виборах 2004 року був одним з облич президентської кампанії Януковича.
У 2011 році, коли влада Януковича розгорнула масштабні репресії проти представників опозиції, Патон став одним із десяти “представників інтелігенції”, які написали листа на підтримку політики злочинного режиму.
“Незмінне керівництво Патоном українською Академією наук, його небажання відкрити дорогу молодим науковцям призвели до занепаду НАНУ… Борис Патон – це постійні корупційні скандали, що трусили Академію, і регулярні акції протесту молодих науковців, які вимагали змін у НАНУ, але яких вперто не бажали чути. Патон знищив науку, а не “зберіг Академію наук”, – ідеться в тексті петиції.
“Ми маємо поважати наукові здобутки цієї людини, але Патон – точно не герой і не зразок для наслідування… Враховуючи біографію Патона, не дивно, що “під завісу” його ім’я вирішили використати проросійські сили для відвертої провокації з “перейменуванням проспекту Степана Бандери”. Саме проросійські ресурси і блогери зараз взялися розпалювати конфлікт і розкручувати цю скандальну ініціативу”, – зазначено у зверненні.
“Зрештою, давайте зачекаємо кілька років, щоб історія усе розставила на свої місця. А поки увічнення Патона у Києві зовсім не на часі – достатньо і прижиттєвого пам’ятника на Володимирській”, – наголошують представники української громадськості.
Як інформувала “Новинарня“, науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів, перший Герой України, академік Борис Патон помер 19 серпня у віці 101 року. Він очолював українську Академію наук протягом 58 років – із 1962-го.
Читайте також:
“Патон назавжди залишиться прикладом людини,
яка не знайшла в собі сил та відповідальності піти з посади вчасно”
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Нідерланди виділяють понад €200 млн на ППО та снаряди для України
Агент ФСБ, який збирав розвіддані про ЗСУ на Миколаївщині, отримав 15 років тюрми
Режисер фільму “20 днів у Маріуполі” Чернов привіз статуетки “Оскар” і BAFTA в Україну
Україна цьогоріч отримає від ЄІБ €560 млн для проєктів в енергетиці та відновленні житла
Чотири доби дороги додому. Україна повернула депортовану до Росії 17-річну дівчину
“Новинарня“ – український ньюзрум. Без фейків. В курсі важливих подій.
Ми пишемо насамперед про війну з російськими окупантами; про Збройні сили та їх розбудову; про армію і військових, силовиків і ветеранів, мобілізованих/демобілізованих, переселенців та їх проблеми; про життя на українському Донбасі й окупованих теренах; безпекові проблеми. Не оминаємо інші варті уваги події в Україні та світі.
У 2022-2023 роках “Новинарня” працює за інституційної підтримки за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Зміст наших матеріалів не обов’язково відображає офіційну позицію EED, а є виключною відповідальністю наших авторів.
Контакти
news @ novynarnia.com
contact @ novynarnia.com
Facebook
https://www.facebook.com/Novynarnia
Twitter
https://twitter.com/Novynarnia
Телеграм
https://t.me/Novynarnia
Instagram
https://www.instagram.com/novynarnia/
Приєднуйтеся до наших сторінок, коментуйте, оцінюйте, пропонуйте цікаві теми.
Долучайтеся до числа наших патронів на платформі Patreon
При передруку гіперпосилання на “Новинарню” обов’язкове в першому-другому реченні
Головний редактор: Дмитро Лиховій
Запрошуємо до співпраці партнерів, однодумців та рекламодавців
e-mail: contact @ novynarnia.com