“Патон назавжди залишиться прикладом людини, яка не знайшла в собі сил та відповідальності піти з посади вчасно”

Тиміш Мартиненко-Кушлянський
фахівець з PR та комунікацій, політичний аналітик, громадський активіст, член Комісії з питань найменувань при Київському міському голові

(FB)

На 102-му році не стало академіка Бориса Патона – «вічного» президента Національної Академії наук та однієї з найбільш суперечливих постатей сучасності.

З одного боку – відомий і визнаний науковець, представник однієї з найбільш шанованих київських родин. А з іншого – уособлення радянської і пострадянської наукової номенклатури, людина відверто прорадянських переконань, яка у 1973 році брала участь у публічному цькуванні академіка Сахарова, а вже в наші часи послідовно підтримувала спочатку політику Леоніда Кучми, а згодом – Віктора Януковича. Окремо варто згадати і те, що незмінне управління Академії наук Борисом Патоном до сьогоднішнього дня так і не дозволило розпочати реформування НАНУ, практично заморозивши цю наукову організацію у її радянській формі на довгі 30 років.

Як-то кажуть, вчасно піти – це мистецтво. Особисто для мене Борис Євгенович назавжди залишиться прикладом людини, яка так і не знайшла у собі ані сил, ані відповідальності піти з посади вчасно.

Читайте також:
19.08.2020 101-річний Борис Патон більше не очолюватиме Академію наук України