Міжнародний військовий огляд за тиждень 31 серпня – 6 вересня

підготував: Максим Мірошниченко

Пентагон про плани Китаю до 2049 року:
військові бази в десятках країн, удвічі більший ядерний потенціал та секретні операції в космосі

Фото 2 Дальність наявних балістичних ракет Китаю, здатних нести ядерну зброю. Дані: defence-ua.com

2 вересня Пентагон опублікував та передав у Конгрес США звіт про збройні сили КНР. Американські військові попереджають парламентаріїв про розвиток озброєнь Китаю в передових технологіях – гіперзвукових ракетах, штучному інтелекті, кіберзасобах, ППО та протикосмічних системах. Окремо звіт звертає увагу на арсенал балістичних ракет та ядерної зброї Піднебесної. Так, наприклад, Пентагон оцінив ядерний потенціал КНР у 200 одиниць і зазначив, що Пекін продовжує розвивати різні види цього озброєння. За прогнозами Вашингтона, КНР у найближчі роки вдвічі збільшить свої ядерні потужності.

Крім цього, у своєму звіті оборонне відомство США стверджує, що Китай тепер має найбільший військово-морський флот у світі. Саме опираючись на нього, Піднебесна, як вважають у США, спробує до 2049 року стати найбільш впливовою державою. ВМС КНР, за оцінкою, має 350 бойових кораблів (підводні човни, океанські десантні кораблі, протимінні кораблі, авіаносці та допоміжні судна). Тоді як американський флот оцінюють у 293 кораблі. Втім, ВМС США поки що вирізняються більшим класом кораблів, а відтак і більшими спроможностями.

За прогнозами військових аналітиків США, Пекін головним чином націлюється на протиборство у Південно- та Східнокитайському морях із країнами цих басейнів (В’єтнам, Малайзія, Бруней, Філіппіни, Тайвань, Японія та Південна Корея) і Сполученими Штатами.

Влада КНР засудила звіт Пентагону, заявивши, що від нього “віє новою холодною війною”. Також Пекін вважає, що США прагнуть ще більше вбити клин між КНР та Тайванем.

Оцінка арсеналу китайських балістичних ракет наземного базування і крилатих ракет наземного базування (GLCM)

Авторитарні Китай та Росія оголошують глобальну дружбу
й об’єднують зусилля для “захисту результатів Другої Світової”

Цього тижня, у 75-ту річницю завершення Другої Світової війни, лідер КНР Сі Цзіньпінь заявив, що готовий співпрацювати з Володимиром Путіним для “рішучої гарантії” збереження результатів перемоги у Другій світовій війні, а також для встановлення “міжнародної справедливості”. Сі пригадав, що основні втрати у Другій Світовій понесли ці дві країни, які були “головними театрами бойових дій” у Європі та Азії відповідно. Голова Компартії КНР також зазначив, що як постійні члени Радбезу ООН Китай і Росія несуть місію встановлення глобальної справедливості та готові взятися до глибшої всебічної стратегічної координації.

Радянські плакати періоду комуністичної дружби між СРСР та КНР

Путін відповів китайському колезі аналогічним пафосом та підтвердив готовність до активної співпраці для “запобігання війн та захисту глобальної безпеки”.

Невідомо, чи відбудеться насправді загрозливий для демократичного світу китайсько-російський союз, але, схоже, відповідні дипломатичні кроки на цьому полі вже робляться. У п’ятницю в Москві відбулася зустріч міністрів оборони Індії та Китаю, яка мала стати початком серйозних переговорів між азіатськими гігантами щодо врегулювання їхнього збройного конфлікту в Гімалаях.

Це – перша зустріч офіційних представників Нью-Делі та Пекіна після ескалації влітку у Східному Ладакху, де, за офіційною інформацією, загинули 20 індійських військовослужбовців. Міністри домовилися зустрітися ще раз 10 вересня у Москві, де проходить засідання країн-членів Шанхайської організації співпраці.

Білий дім оприлюднив Директиву про політику в космосі

Ілюстрація художника про космічний корабель, який обслуговує супутник (www.defenseone.com)

У США опублікували 5-ту директиву щодо політики в космосі (Space Policy Directive-5, SPD-5). Цей документ покликаний захистити американські об’єкти на навколоземній орбіті.

Як зазначили в адміністрації Білого дому, положення директиви є продовженням політики захисту кіберпростору. Принципи, прописані в документі, вимагають від виробників комерційних та військових супутників дотримуватися специфічних вимог, які діють в рамках національної стратегії захисту кіберпростору. Ці вимоги стосуються програмного забезпечення та інженерної техніки, що використовується не лише на самих літальних апаратах, а й тієї, яка виготовляє та супроводжує роботу супутників.

Директива-5 навіть прописує торгівельні операції задля того, щоб реалізувати виробникам вимоги нової політики.

Таким чином Білий дім фактично взяв контроль над безпекою космічних апаратів, які виготовляються приватними компаніями в суто комерційних цілях. На переконання адміністрації Трампа, це – нова вимога часу.

Як відомо, у США підозрюють, що Росія і ймовірно КНР розробляють програми для зламу систем безпеки американських супутників та літальних апаратів, які можуть пошкодити супутник на навколоземній орбіті.

Туреччина проти Греції:
НАТО хоче всадити сторони за стіл переговорів, турки натякають, що можуть заручитися підтримкою Росії

Грецькі та французькі судна під час спільних військових навчань у Середземному морі. Фото: Reuters

Триває протистояння Афін та Анкари у Східному Середземномор’ї, де на шельфі знайшлися великі поклади газу. Греція й Туреччина проводять активні військові навчання в цих акваторіях, в мережі з’являється інформація, що греки готові завдати удару по бурильних суднах турків. Така швидка мілітаризація найжвавішого району Середземного моря, де проходять торгівельні шляхи десятків країн, загрожує непрогнозованими наслідками.

У четвер генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що під егідою Альянсу сторони розпочали “технічні переговори”, втім грецькі дипломати такі переговори фактично заперечили, вказавши, що погодяться на них лише в тому випадку, коли турки припинять бурильні роботи та виведуть судна із зони спірного континентального шельфу.

Натомість в Анкарі заявили, що готові сісти за стіл переговорів, але бурильні роботи не згортають. Президент Реджеп Ердоган у розмові з канцлером ФРН Ангелою Меркель підкреслив, що Туреччина сприятиме “зменшенню напруженості в регіоні”. Але водночас його офіс зробив заяву, яка засуджує країни, що фактично стали на підтримку Греції. Маючи на увазі Францію.

А от голова правлячої партії Туреччини Омер Челік натякнув, що Анкара може заручитися підтримкою Москви у своїх суперечках із Грецією.

“Туреччина – член НАТО. Альянс при кожній нагоді заявляє про противника в особі Росії. Росія вже кілька років проводить операції в Сирії, коли НАТО не розробило плану врегулювання сирійської кризи. Москва бере участь у процесах у Лівії. І знову-таки НАТО не виступає із пропозиціями з вирішення проблем на півночі Африки. Крім того, Росія є гравцем у Східному Середземномор’ї, а Альянс знову ж таки не займає чіткої позиції там”, – розказав Челік.

Читайте також:
Туреччина заявила про відкриття “найбільшого в історії” газового родовища в Чорному морі