САП закрила справу “Роттердам+”. ДОПОВНЕНО

Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила так звану “справу Роттердам+”, після того як експертиза СБУ не встановила наявність шкоди від застосування формули “Роттердам+”.

Про це повідомляє сайт “Цензор” та його редактор Юрій Бутусов у п’ятницю, 28 серпня.

Зазначається, що цього дня процесуальний керівник справи “Роттердам+” прокурор САП Віталій Пономаренко вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань постанову про закриття справи.

“Підставою для закриття справи є результати комплексної комісійної експертизи з визначення збитків, проведеної Службою безпеки України. Експертиза була передана в САП 18 серпня. Збиток державі не встановлено, експерти вважають, що ціни коливалися винятково через різницю в тарифах”, – зазначив журналіст.

“Таким чином, найбільший скандал із закупівлі Україною вугілля в РФ, який став підставою для порушення кримінальної справи Національним антикорупційним бюро та який був підставою для звинувачень у корупції Володимиром Зеленським свого опонента експрезидента Петра Порошенка на знаменитих дебатах у квітні 2019 го, закінчилося нічим”, – констатував Бутусов.

За висновком “Цензора”, Зеленський “руками підпорядкованої йому СБУ закрив справу проти свого опонента, всупереч своїм же погрозам”.

Бутусов назвав причиною закриття справи залежність Зеленського від олігархів Ахметова і Коломойського.

“Скандал із “Роттердам+” спонсор Зеленського Ігор Коломойський використовував для отримання контролю над державною енергокомпанією “Центренерго”. Інших результатів справи не виявилося”, – резюмував журналіст.

ДОПОВНЕНО. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що провадження у справі “Роттердам+” закрито не в повному обсязі, а лише в частині щодо підозрюваних через невстановлення достатніх доказів для встановлення їхньої вини.

Про це йдеться в повідомленні на сторінці САП у Facebook.

У прокуратурі нагадали, що 8 серпня 2019 року шістьом особам було повідомлено про підозру в даному провадженні за ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем). Обґрунтованість підозри за цією статтею базувалась на доказах та документах, які підтверджували можливе завдання підозрюваними збитків у 2016-2017 роках.

“Сукупність доказів була достатня для повідомлення про підозру, притягнення до кримінальної відповідальності та продовження подальшого досудового розслідування”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що у квітні цього року було призначено комісійну судово-економічну експертизу, яка мала з’ясувати достовірність розміру завданої шкоди за загальний період 2016-2019 років та оцінки доводів попередніх експертиз сторони обвинувачення і захисту.

“Експерти у своєму висновку від 11 серпня не змогли підтвердити завдання збитків, понесених покупцями (споживачами) електричної енергії станом на 1 червня 2019 року внаслідок завищення фактичної вартості відпущеної (проданої) ДП “Енергоринок” електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України”, – пояснили у відомстві.

Висновок до прокурорів надійшов 18 серпня, а 19-го числа на нараді у САП старший прокурор групи прокурорів висловився щодо доцільності продовження подальшого розслідування. За оцінкою прокурора, розслідування не довело завдання тяжких наслідків, прямої шкоди або збитків.

“Оцінюючи сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємозв’язку для доказування вищеназваних складових елементів складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України, необхідно зазначити, що в ході досудового розслідування не здобуто належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно вказували на те, що у результаті розробки, прийняття та застосування Постанови НКРЕКП № 289 від 03.03.2016 “Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії” будь-кому завдані тяжкі наслідки, тобто завдана пряма шкода або збитки”, – додали у САП, вказавши, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наразі у зв’язку з тривалістю досудового розслідування, фактичним обмеженням строків досудового розслідування та відсутністю інших процесуальних джерел доказів “вичерпано можливості отримати достатні докази для доведення винуватості підозрюваних та інших осіб в суді”.

“З огляду на викладене, складено постанову, відповідно до якої 27 серпня кримінальне провадження закрито в частині щодо підозрюваних у зв’язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати, а також у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Проте в повному обсязі кримінальне провадження не закрито, в ньому триває досудове розслідування”, – пояснили у прокуратурі.

Водночас Національне антикорупційне бюро оскаржить рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи “Роттердам+”.

Читайте також новину листопада 2019:
ВАКС заочно заарештував колишнього голову НКРЕКП Вовка за “Роттердам +”