Білорусь: “початок справжньої народної революції”?

Тарас Шамайда
громадський діяч, співкоординатор “Руху добровольців “Простір свободи”

(FB)

Як би скептично хто не ставився до білорусів і білоруських протестів, те, що зараз відбувається по всій країні, є початком справжньої народної революції. Яка відбувається під білоруськими національними прапорами і гаслом “Жыве Беларусь!”.

Вуличні протести і сутички відбуваються в усіх областях Білорусі. І хоча режим кинув усі сили на їх придушення, зовсім не факт, що цього разу цей режим встоїть.

По-перше, схоже на те, що білоруси справді проголосували проти Лукашенка. Принаймні кількадесят протоколів, які всупереч протидії влади, оприлюднені як у Мінську, так і в провінції, свідчать про перемогу Тіхановської з перевагою в півтора, два, іноді навіть три рази.

Причому слід розуміти, що більше половини всіх бюлетенів було вкинуто під час так званого “дострокового голосування”. За офіційними даними, до відкриття дільниць у неділю зранку вже “проголосували” 42% виборців. Очевидно, що більшість цих голосів були “намальовані”‘ на користь Лукашенка. Щоб переважити їх, перемога опозиційної кандидатки мала б бути просто розгромною.

По-друге, влада штучно не дала проголосувати десяткам, якщо не сотнями тисяч людей, які багато годин простояли в чергах до дільниць, але так і не змогли потрапити.

По-третє, оголосивши на цьому тлі провладний “екзіт-пол”, за яким у Лукашенка 80%, а у Тіхановської – 7%, влада спровокувала вихід людей на вулицю. Офіційні протоколи, які оголошує в ефірі голова ЦВК, взагалі малюють Лукашенку понад 90%.

По-четверте, в умовах, коли всі офіційні опозиційні структури розгромлені, інтернет по всій країні відключено, а майдани, мости і взагалі практично всі великі міста заблоковані міліцією, протести відбуваються децентралізовано і стихійно. Стихійні демонстрації і сутички з міліцією відбуваються у Мінську, Могилеві, Гродні, Барановичах, Пінську, Бресті, Кобрині та багатьох інших містах. З одного боку, це ускладнює координацію протестних дій і дозволяє міліції легше розганяти і затримувати протестувальників. З іншого – масовий безлідерний протест небезпечний для влади своєю стихійністю й непередбачуваністю. Особливо за такого розмаху.

Як правило, в усіх містах міліція одразу без розмов атакувала скупчення людей, застосовуючи кийки, світлошумові гранати, іноді сльозогінний газ. Багатьох затримали. Відбулося багато розгонів. Та в багатьох містах протести тривають досі. В деяких місцях люди вдалися до опору і навіть змусили міліцію тікати.

Блокування інтернету та інші перешкоди дозволяють отримувати лише уривчасті інформацію. Але безумовно мова йде про справді серйозні й масові протести, подібних до яких у Білорусі досі не було.

Читайте також:
Білоруський цугцванг: чим можуть закінчитися вибори в сусідній країні й чому Україна може отримати ще 1000 км кордону з Росією