СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
198634 +3130
Летальні випадки:
3959 +56
Одужали:
87882 +1009
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2209975 (+20049). Оновлено: 09:30 27.09.2020

“Ті, хто ризикує найбільше, залишилися за бортом”: як волонтери допомагають хоспісам під час пандемії

Відправляючи допомогу сім’ям паліативних пацієнтів під час коронавірусу, волонтери додатково вкладають захисні маски, рукавички й антисептик

Коли на початку коронавірусної пандемії забезпечення медиків засобами індивідуального захисту лягло на плечі волонтерів, основна увага благодійників, зі зрозумілих причин, зосередилася передусім на працівниках тих лікарень, які приймали хворих на COVID-19.

Але при цьому майже поза увагою залишилися заклади, пацієнти яких належать до групи максимального ризику в разі зараження коронавірусною (та й будь-якою іншою) інфекцією: паліативні. Ті, головне завдання яких – не вилікувати хворого, адже це неможливо, а допомогти йому максимально безболісно прожити відведений долею час і гідно відійти в засвіти.

Благодійний фонд “ЛаВіта” займається допомогою саме паліативним пацієнтам. І з появою в нашому житті коронавірусу на плечі волонтерів лягла підтримка не лише хворих та їхніх рідних, а й персоналу хоспісів і паліативних відділень.

“Ми побачили, що всі кинулися «рятувати» «ковідні» лікарні, закуповувати ШВЛ, не навчаючи лікарів ними користуватися… А тим часом ті, хто реально дуже ризикує, залишилися «за бортом»”, – розповідає “Новинарні” директорка фонду Марина Лободіна.

Спершу спробували своїми силами забезпечити кілька хоспісів бодай антисептиками.

Адже засобів для дезінфекції у закладах, де кожен зайвий віріон може стати для когось із пацієнтів останньою краплею, фактично не було. Окрім, хіба що, традиційної “хлорки”, якою руки не продезінфікуєш… Хоча від безвиході траплялося й таке. У деяких хоспісах на початку карантинних заходів з відчаю обмотували дверні ручки ганчірками, просякнутими хлорвмісними засобами.

Обмотана ганчіркою з хлоркою ручка дверей в одному з київських хоспісів, березень 2020 року. Фото: ФБ Леся Литвинова

Волонтери роздобували дефіцитні на той час антисептики й передавали паліативним закладам. Але такі засоби до всього ще й різко підскочили в ціні, тож коштів бракувало. Власне, їх завжди бракує – “безнадійним” хворим люди зазвичай жертвують не надто охоче…

“На жаль, до нас не прийшла купа народу з пропозицією «ось вам наші гроші, рятуйте медиків у паліативних відділеннях, допомагайте пацієнтам не заразитися й бути захищеними»”, – констатує Марина Лободіна.

Допоміг грант від Міжнародного фонду “Відродження” на закупівлю елементарних засобів захисту – масок, рукавичок, антисептиків, захисних щитків для медпрацівників.

Вигравши його, “ЛаВіта” провела закупівлі для кількох хоспісів у різних регіонах України, з якими фонд співпрацював і до коронавірусу.

Зрозуміло, що крім додаткових “коронавірусних” витрат, нікуди не поділися й “традиційні”: на ліки, спеціальне харчування, підгузки, сухий шампунь та безліч інших речей, без яких побут паліативного пацієнта і його рідних перетворюється на справжнє пекло.

Більше того: оскільки коронавірусна криза збіглася в часі з другим етапом медичної реформи, потреби зросли додатково.

“Після 1 квітня фінансування хоспісів скоротилося. Національна служба здоров’я виплатила за пакети послуг зі спеціальної й паліативної допомоги суми, які були значно меншими за потребу. І до нас стали надходити прохання закуповувати розхідні матеріали, які раніше закуповували централізовано: катетери, системи для переливання крові тощо…” – розповідає директорка фонду “ЛаВіта”.

І висловлює вдячність за сприяння “Новій пошті”, яка з квітня безплатно пересилає посилки фонду як для лікарень, так і для пацієнтів (у рамках свого проєкту “Гуманітарна пошта України”, започаткованого ще під час волонтерського буму 2014 року).

Кошти на допомогу своїм “підопічним” фонд збирає за допомогою всіх можливих платформ, адже в них завжди є потреба

Відправляючи допомогу сім’ям пацієнтів в “коронавірусні часи”, волонтери завжди додавали до неї маски, рукавички й антисептик, щоб допомогти їм хоч якось убезпечитися від зарази.

А в самий пік карантину фонду вдалося домовитися із сервісом таксі “Уклон” про безплатне перевезення медперсоналу паліативного відділення Київської лікарні №2.

“Адже коли зупинився транспорт, догляд і допомога пацієнтам були потрібні, як і раніше. А медики не могли доїхати до роботи або добиралися по 2-3 години… Самі служби таксі допомагали тільки «ковідним» лікарням і донорам, а паліатив не розглядали. Але ми домовилися, і нам виділили 300 безкоштовних поїздок, яких якраз вистачило до запуску транспорту в Києві”, – розказує волонтерка.

Читайте також:
“Ми наче повернулися в 2014”. Як волонтери забезпечують армію та шпиталі під час епідемії

Запроваджені урядом карантинні заходи для паліативних пацієнтів обернулися ще однією трагедією: з 6 квітня відповідні відділення й хоспіси закрилися для відвідувачів.

“Спершу все було дуже жорстко – людей не пускали навіть попрощатися з помираючими родичами. Зараз із родичами простіше: їх пускають «по-тихому». Думаю, в наших хоспісах це не тому, що співчувають, а тому, що рук персоналу не вистачає для догляду за лежачими важкими пацієнтами”, – зауважує Лободіна.

Співзасновниці Благодійного фонду “ЛаВіта” Марина Лободіна (ліворуч) та Маргарита Тулуп під час відвідання хоспісу в “докоронавірусні” часи

До карантину фонд “ЛаВіта” організовував у паліативних відділеннях Києва виступи клоунів, щоб розважити хворих, яким дуже потрібні позитивні емоції. Через коронавірус такі візити стали неможливими.

“Нам довелося згорнути проведення «Днів усмішок» у хоспісі й не приходити у відділення. А сам персонал не надто налаштований на виконання якихось мрій пацієнтів… Що там реально відбувалося і як почувалися пацієнти в хоспісах у той час, коли не пускали взагалі нікого, – боюся навіть уявити”, – зізнається Марина.

До карантину волонтери організовували в паліативних відділеннях столиці виступи клоунів

Директорка фонду розповідає, що, крім іншого, пацієнтам тепер стало складніше потрапити в хоспіси на госпіталізацію. Адже перед цим обов’язково треба зробити тест на COVID-19.

“На те, щоб зробити його платно, не в усіх є гроші. А безплатно – не всі знають процедуру, до того ж доводиться чекати на результати тесту до 14 днів. За цей час паліативний пацієнт може вже померти…” – зауважує Лободіна.

Але визнає: керівництво таких закладів теж можна зрозуміти. Адже якщо у відділення потрапить “ковідний” пацієнт, можуть заразитися й інші. А для паліативного хворого це без перебільшення смертельна небезпека.

Читайте також:
“Допомагають ті самі люди, що й на АТО”: як волонтери підтримують медиків під час коронавірусу

Всі фото – ФБ “Фонд паліативної допомоги ЛаВіта” (якщо не вказано інше)

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

195
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: