автор: Олена Зварич
Минуло півтора місяця, відтоді як Міністерство охорони здоров’я «узаконило» масове ІФА-тестування в Україні. Заявленою головною метою було з’ясувати, скільки українців наcправді перехворіли на COVID-19 та який рівень нашого «колективного імунітету» до коронавірусу. Від початку кампанії 20 травня і до 13 липня, за офіційними даними, було проведено 353 тисяч 717 досліджень.
Метод імуноферментного аналізу є допоміжним у виявленні коронавірусу. «Золотим стандартом» лишається ПЛР-тестування. То чому ж медичні чиновники так загорілися ідеєю масштабного ІФА-скринінгу, як він відбувається, за чий кошт і чи можна в такий спосіб заміряти рівень колективного імунітету?
Якщо для ПЛР-діагностики зразок беруть із носоглотки, то для ІФА-тесту треба здати аналіз крові. Фото: Роман Балук/пресслужба ЛМР
Нагадаємо, що імуноферментний аналіз допомагає виявити антитіла, які виробляються в нашій крові, коли організм уражений вірусом. У даному разі ІФА «заточений» на імуноглобуліни двох типів: M (свідчить про те, що йде гострий процес захворювання) і G (людина перехворіла раніше і її організм виробив антитіла до коронвірусу).
Проте якщо в людини виявлено імуноглобулін М, вона все одно ще має пройти ПЛР-тест для того, щоб пересвідчитися, чи справді інфікована.
Кожен вид імуноглобуліну визначають окремо. Інакше кажучи, треба провести два окремих лабораторних дослідження на спеціальній апаратурі – ІФА-аналізаторах.
І якщо на початку епідемії державні медзаклади гостро потерпали від дефіциту ПЛР-аналізаторів, то обладнання для «зчитування» імуноферментного аналізу мали лабораторії кожного райцентру, адже воно не є унікальним і використовується для виявлення багатьох інфекцій.
Тести ІФА – у 5-9 разів дешевші за ПЛР, значно швидші та простіші в роботі. Якщо на проведення ПЛР-діагностики витрачають 5-6 годин, то на ІФА – всього півтори.
«ІФА простіший з точки зору лабораторного виконання (…) Дійсно, простіше використовувати на рівні усієї держави і робити масовий скринінг саме цим методом. Його можна розглядати як основну лабораторну стратегію», – пояснював в інтерв’ю ЗМІ в.о. генерального директора Центру громадського здоров’я Ігор Кузін.
20 травня 2020 року, згідно з наказом МОЗ, використання методу імуноферментного аналізу було внесено до стандартів медичної допомоги при коронавірусній хворобі. На 30 травня в лабораторіях державних медзакладів країни вже було проведено 7940 ІФА-досліджень.
Медпрацівникам ІФА-тести роблять безкоштовно. Фото: пресслужба КМДА
За приписом МОЗ, імуноферментний аналіз мають безкоштовно проводити насамперед медикам (раз на 14 днів), пацієнтам із пневмонією та з симптомами COVID-19, контактним особам, людям, які потребують планової госпіталізації або операції, працівникам лабораторій, патологоанатомічних і судово-медичних бюро, Нацполіції, Нацгвардії, прикордонникам та ін.
«На місцях» подивилися на проблему ширше і почали на власний розсуд тестувати також працівників закладів громадського харчування, листонош, співробітників органів місцевої влад – словом, додали до обов’язкового МОЗівського переліку ті категорії, які в силу професійних обов’язків щодня спілкуються з силою-силенною людей.
Як заявляв міністр охорони здоров’я Максим Степанов, крім головної мети – визначити рівень імунітету українців до коронавірусу, – ІФА допоможе знизити навантаження на лабораторії, де здійснюють ПЛР-дослідження, та може стати своєрідним фільтром, який виявить серед медиків імовірних інфікованих.
На рівні ідеї лунала думка формувати з медиків, які мають антитіла до коронавірусу, «ковідні бригади», що приїздитимуть на виклик до пацієнтів із підозрою на пневмонію.
У світі почали практикувати використання плазми крові людей з високим рівнем антиглобуліну G як своєрідної «вакцини» тяжкохворим на COVID-19.
Найперший висновок, який можна зробити вже зараз: ІФА майже витіснив з обігу експрес-тести, гостро розкритиковані фахівцями.
У державних лабораторіях проводять в рази більше тестів на імуноглобулін М, ніж на G. Наприклад, у Хмельницькому до 3 липня зробили 2066 тестів на Ig M, з них майже половину – медикам, та 372 тести на Ig G.
Про це повідомив «Новинарні» керівник управління охорони здоров’я Хмельницької міськради Борис Ткач.
«Ми через місяць від початку карантину відмовилися від експрес-тестів. Вони майже не працюють, – свідчить у розмові з «Новинарнею» його колега зі Львова Володимир Зуб. – Зараз робимо ІФА переважно на імуноглобулін М».
Проте тест ІФА не буде інформативним, якщо людина заразилася нещодавно.
Адже організм виробляє антитіла приблизно на 5-8-й день після вторгнення вірусу.
Тож раніше цього терміну тест на визначення імуноглобуліну М не дасть позитивного результату.
Саме така колізія нещодавно спіткала терапевтичне відділення Київської міської клінічної лікарні №1. ІФА-тестування медиків не виявило серед них хворих. Проте за кілька днів одна з лікарок, відчувши нетипову для себе млявість і, очевидно, керуючись професійною інтуїцією, вирішила все-таки пройти ПЛР-діагностику. Що й поставило остаточну крапку в сумнівах: вона справді підхопила COVID-19.
Відтак кілька її колег, також з негативним ІФА на імуноглобулін М, завдяки ПЛР-тестам з’ясували, що й вони інфіковані. Відділення закрили щонайменше на два тижні.
«За пару днів після того, як лікарям проводили ІФА, “швидка” доправила у те відділення “партію” хворих на пневмонію. Вже пізніше, коли медики похворіли, стало відомо, що один з новоприбулих був “ковідним”», – розповідає «Новинарні» на правах анонімності співробітниця лікарні. Вона обурена тим, що в країні досі не розроблено коректного алгоритму роботи з пацієнтами із пневмонією.
«Зараз літо, зручно розбити “польові госпіталі” на стадіонах чи деінде і хворих з підозрою на пневмонію передовсім везти в ізольовані бокси в таких госпіталях, перевіряти їх на коронавірус, а вже потім доправляти у переповнені «звичайні» лікарні», – зауважує лікарка.
Читайте також:
Антитіла до коронавірусу виробляються не в усіх, а імунітет може зникнути за 3 місяці, – дослідження
Фото: REUTERS
У квітні першою в Україні тести для виявлення антитіл до коронавірусу розробила науково-виробнича компанія «Діапроф-Мед» у співпраці з науковцями Інституту мікробіології та вірусології НАНУ.
В компанії пишаються тим, що Україна стала п’ятою у світі державою, яка розробила власні ІФА-тести.
Продавати цю продукцію «Діапроф-Мед» почав ще 15 квітня і зараз постачає її за кордон, зокрема, в Німеччину, Туреччину, США.
До «Діапроф-Мед», одного з найбільших вітчизняних виробників, звернуло свої погляди і Мінохорониздоров’я. У ЗМІ була інформація про те, що 29 квітня Центр громадського здоров’я МОЗ підписав із компанією меморандум про співпрацю.
Однак за межі рамкового документу глобальна співпраця наразі не вийшла. «Станом на 07.07.2020 МОЗ не зверталося до “Діапроф-Мед” з питань закупівлі та укладання контракту з постачання ІФА тест-систем», – повідомили в компанії на запит «Новинарні».
Схоже, в питанні закупівлі ІФА-тестів держава вирішила цілковито покластися на принцип децентралізації. Принаймні інформації про закупівлю таких тестів Міністерством охорони здоров’я немає, а запити з цього приводу, надіслані в МОЗ та ЦГЗ, лишилися без відповіді.
Не чекаючи на «милість від природи», регіони самотужки взялися закуповувати тести коштом місцевих бюджетів.
«Ні, ми не отримали жодного ІФА-тесту від держави, – відповідає на питання «Новинарні» очільник департаменту охорони здоров’я Львівської міськради Володимир Зуб. – Усе було надано благодійними фондами й організаціями та куплено за кошти міського бюджету». За словами чиновника, з міської скарбниці на ІФА-тести вже витрачено 756 тисяч гривень.
За повідомленням ресурсу Dozorro, тільки за першу декаду від початку ініційованого Мінохорониздоров’я ІФА-скринінгу регіони закупили через електронні торги в системі Рrozorro 56,6 тисячі тестів.
Перевагу надавали вітчизняним, зокрема продукції «Діапроф-Мед» та ТОВ «Еквітестлаб», які запропонували найнижчі ціни: 33-37 грн та 29-33 грн за один тест відповідно.
Читайте також:
У медзаклади України направили 43 тисячі ІФА-тестів, закуплених Фондом Порошенка
Ольга Островерха, бухгалтерка з Полтави, не належить до категорії людей, які підлягають обов’язковому безкоштовному ІФА-тестуванню. Та оскільки в лютому вона побувала в туристичній поїздці у Парижі, а потім важко перехворіла начебто на грип, жінка вирішила здати кров на імуноглобуліни G в одній з приватних лабораторних мереж.
Така послуга обійшлася в 658 гривень. Та Ольга не шкодує, бо тепер озброєна знанням про те, що справді перехворіла на COVID-19.
«Звісно, це не посвідка про безсмертність, – жартує вона, – але дає мені більшу свободу дій. Наприклад, можу без маски приходити до 85-річної мами та в гості до вагітної доньки і не боятися, що випадково, сама того не знаючи, принесу їм “корону”».
Якби таку впевненість мали мільйони мешканців країни, то чи можна було б говорити про вироблений колективний імунітет, скасовувати карантин та застосовувати цілковито інакшу політику дій в боротьбі з коронавірусним захворюванням?
Справді, стратегічна мета масового ІФА-скринінгу – визначити, чи напрацювався колективний імунітет. Утім і на цьому шляху є чимало складних нюансів та невизначеностей.
Передовсім проблема в тому, що вкрай важко навіть приблизно визначити кількість тих, хто вже перехворів.
Вірусологи попереджають: навіть якщо тест на антитіла виявився позитивним, нехтувати заходи безпеки не варто. Фото: Укрінформ
За словами головного санітарного лікаря Віктора Ляшка, коронавірусну хворобу фіксують приблизно у 30% випадків. Решта інфікованих хворіють безсимптомно або в легкій формі, тому не звертаються за медичною допомогою.
«Це модельна кількість випадків. Приблизно така картина в усіх країнах, не тільки у нас», – стверджує Ляшко.
Так, 7 липня, коли в Україні було офіційно зареєстровано 49 607 інфікованих, головний санлікар заявив, що хворих на COVID-19 у країні цілому – близько 150 тисяч. Проте, підкреслив Ляшко, ці цифри потребують підтвердження через ІФА-тестування.
І тут ми постаємо перед іще однією проблемою. По-перше, такий аналіз не є безпомилковим. А по-друге, SARS-CoV-2 – новий і ще не вивчений науковцями вірус.
Якщо людству відомо, що організм виробляє імунітет до кору на все життя, до грипу – майже на рік, то те, на який термін напрацьовується імунітет до нового коронавірусу, наразі достеменно не з’ясовано.
Вітчизняні вчені, зокрема з Інституту мікробіології та вірусології НАНУ, тільки почали вивчати це питання, проводячи досліди на кролях.
Згідно з даними закордонних науковців, у деяких пацієнтів, які подолали хворобу, через кілька місяців антитіл до «корони» вже не виявили. Чи означає це, що люди можуть повторно заразитися коронавірусом? Чи їхні організми, навіть попри відсутність антитіл, мають «генетичну пам’ять» і чинитимуть опір цьому вірусу?
«Виходячи з того, що мені відомо,
імунітет до коронавірусу діє трохи більше, ніж три місяці.
Це характерно для більшості респіраторних інфекцій», – розповідає «Новинарні» відомий імунолог, завідувач відділу проблем інтерферону й імуномодуляторів Інституту мікробіології і вірусології, член-кореспондент НАНУ Микола Співак.
Водночас науковець нагадує, що опірність організму значною мірою залежить від індивідуального імунітету. Отже, навіть якщо у крові людини, яка перехворіла на COVID-19, не виявлено антитіл, дуже ймовірно, що її організм спроможний поставити захисні бар’єри до «знайомого» йому вірусу. Але ІФА-тест, звісно, цього не може показати.
Саме тому у Всесвітній організації охорони здоров’я застерігають від безапеляційних висновків про стійкий імунітет до коронавірусу, якщо ці висновки ґрунтуються на результатах ІФА.
«На даному етапі пандемії недостатньо даних про ефективність антитіл-опосередкованого імунітету. Люди, які вважають, нібито мають імунітет до коронавірусу, бо отримали позитивний результат тесту, можуть почати ігнорувати рекомендації органів охорони здоров’я, що призведе до збільшення ризику подальшої передачі вірусу», – попереджають у ВООЗ.
Отож ІФА може нам дати лише загальні уявлення про масштаб розповсюдження підступного вірусу в Україні.
Низка європейських держав, які раніше почали проводити такі дослідження, дійшли невтішних висновків. Так, за звітом Інституту інформації та статистики охорони здоров’я Чехії, імунізація населення – на рівні 5%.
Майже такий самий середній показник отримали і у Франції – 5,3%. Навіть у Парижі, який у березні став епіцентром коронавірусного лиха, імунітет мають близько 10% мешканців, свідчать дослідження Інституту Пастера, опубліковані в авторитетному науковому журналі Science.
«Новинарня» поцікавилася в імунолога Миколи Співака, який відсоток населення повинен «зустрітися» з коронавірусом, щоб можна було напевно сказати, що нація має стійкий колективний імунітет.
«85-90% популяції», – відповідає вчений.
Він наголосив, що це відбудеться завдяки вакцинації. «У світі натепер тестують уже 17 вакцин для COVID-19», – зазначив Співак.
Для вироблення колективного імунітету до коронавірусу необхідна вакцина. Фото: REUTERS
У ВООЗ вважають, що на вироблення колективного імунітету підуть щонайменше два роки, а COVID, найімовірніше, нікуди не зникне. Людство просто призвичаїться з ним жити та – хочеться сподіватися – ефективно протистояти йому.
Отож ідею масового ІФА-тестування на антиглобулін G можна розглядати передусім як статистичний експеримент дорогою до майбутньої масової вакцинації.
Читайте також:
Для розробки ефективних ліків і вакцини проти COVID-19 потрібно понад $31 млрд на рік, – ВООЗ
Нота про тести: чому Україна досі не може налагодити виробництво своїх ПЛР-систем
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
