“Коригують заднім числом”: що не так із “коронавірусною” статистикою в Україні

Статистику захворюваності на коронавірус в Україні коригують “заднім числом”, а розходження в таблицях із цифрами щоденної та загальної захворюваності, смертності й кількості проведених тестів, які публікують різні відомства, пояснюється різною методикою роботи з вихідними даними.

Про це пише “Фокус” у статті “Цифри, які брешуть. Що не так з офіційною статистикою коронавірусу в Україні”.

Таблиці з такими даними, які оновлюються щоденно, публікують чотири відомства: РНБО, Кабінет Міністрів, офіс президента та Національна служба здоров’я. Усі вони користуються єдиним джерелом: статистикою Центру громадського здоров’я.

Попри це, дані в таблицях за одну й ту саму дату на чотирьох згаданих сайтах можуть відрізнятися.

Як пояснив в.о. керівника відділу аналізу даних Національної служби здоров’я України Василь Півень, в НСЗУ нові випадки захворюваності рахують за датою, коли в людини було відібрано зразки для проведення тесту. А в МОЗ — за датою готового результату тестування, який може надійти за кілька днів, а то й тижнів після забору зразків.

“Дані запізнюються десь на тиждень, і коли вони до нас надходять – ми їх уточнюємо, в тому числі цифри за попередні дні. А щоденна статистика МОЗ — це дані про всі випадки, відомі на сьогодні. Але це не означає, що люди захворіли саме зараз — просто сьогодні до МОЗ дійшла інформація з регіонів. Тому, наприклад, із 400 випадків 300 можуть бути сьогоднішніми, ще 50 — вчорашніми, а 50 людей захворіли протягом тижня”, — пояснив Півень.

Оновлює попередньо оприлюднені дані й саме “першоджерело” – Центр громадського здоров’я МОЗ України.

До прикладу: як писала “Новинарня“, скажімо, у щоденному зведенні повідомлялося про 21 летальний випадок за 15 травня, тоді як в оприлюдненій Центром громадського здоров’я через місяць таблиці за те саме 15 травня було вказано вже 25 померлих.

Водночас за 10 червня МОЗ повідомляло про 23 померлих, тоді як у графіці ЦГЗ від 16 червня стовпчик на даті 10 червня був значно нижчим за показник 17 (десь на рівні 12 смертей).

Через зарахування результатів “свіжих” та давніших тестів в одній статистиці плутанина зі статистикою виникає і в регіонах. Зокрема, місцева влада на Львівщині пообіцяла надалі відокремлювати дані щодо зразків, відібраних на аналізи протягом доби, від тих, що були відібрані раніше й накопичились у черзі на перевірку в лабораторному центрі МОЗ.

“Три головні проблеми статистики коронавірусу в Україні є такими: держоргани недбало збирають інформацію, не дотримуються вимог законодавства й не оприлюднюють коректні цифри про епідемію. Тому рішення чиновників видаються емоційними і не підкріпленими реальною статистикою”, – зауважує Надія Бабинська, координатор ініціативи “OpenUp: за все відкрите”, яка неодноразово звертала увагу на розбіжність у “коронавірусній” статистиці в таблицях від різних відомств.

Читайте також:
Щоб не вводити в оману: у Львові по-новому подаватимуть статистику щодо COVID-19