Російський слід у протестах в США

Масові протести, які вже два тижні не вщухають у США, оголюють старі рани Америки, що кровоточать вже сотні років. Відправною точкою заворушень стала трагічна смерть темношкірого Джорджа Флойда, але протиріччя в американському суспільстві розпалювалися вже давно. Зокрема, штучно.

Як показує аналіз Інституту вивчення глобальних загроз і демократій (США), до цього розпалювання тривалий час докладається Росія – підтримуючи в Америці передусім крайніх лівих, т.зв. “Антифа”, а також неонацистів, сепаратистів тощо. Власне, ця політика випробувана Кремлем і на прикладі України та інших країн Східної Європи.

На цьому тлі аналітики відзначають: аргумент “А у вас негрів лінчують” у путінській Росії став таким самим популярним у її протиставленні США, як це було за часів СРСР.

джерело: Інститут вивчення глобальних загроз і демократій
переклад: Укрінформ

Масові заворушення у США були спровоковані вбивством поліцією Міннеаполіса афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання.

Телеканал CNN випустив сюжет, в якому один з експертів звинуватив Росію у масових заворушеннях. У відповідь на це президент США Дональд Трамп спершу заступився за Росію, розкритикувавши канал. За його словами, CNN продукує “вигадані (фейкові) новини”.

Проте вже 31 травня президент Трамп заявив, що США визнають рух “Антифа” (який є однією з рушійних сил протестів під гаслом Black Lives Matter – “Н”) терористичною організацією. На його думку, протести, що відбуваються в країні, не мають нічого спільного зі справедливістю, і керують ними “антифа та інші ліві радикали”.

Безсумнівно, перша реакція президента Трампа на сюжет CNN була емоційною у зв’язку з його складними взаємовідносинами з цим телеканалом.

Варто нагадати, що 10 січня 2017 року CNN повідомив про існування секретних документів, в яких стверджується про наявність у Росії документів із компрометуючою фінансовою та особистою інформацією про кандидата в президенти Дональда Трампа. CNN не публікував досьє чи конкретні деталі про нього. Наступного дня на пресконференції Трамп назвав CNN “фейк ньюз” та відмовився відповідати на запитання репортера CNN Джима Акости.

Таким чином, заперечення главою Білого дому причетності Росії до подій у Міннесоті є не наслідком відсутності таких фактів, а бажанням Трампа не відроджувати в медіа тему звинувачень 2017 року.

Ще у 1920-х і 1940-х роках Радянський Союз підтримував антифашистські рухи різних країн, часто використовуючи термін “антифашизм” у їхньому описі.

Рух “Антифа” є неоднорідним та ідеологічно бореться проти того, що його прихильники вважають “фашистськими” тенденціями. Різні групи відносять до цього націоналізм, расизм, неонацизм, антисемітизм, ксенофобію, гомофобію і все, що можна віднести до дискримінації.

Наявність ідеології дозволяє мобілізувати прихильників для проведення конкретних акцій без створення конкретної організації чи угруповання. Подібні акції є менш керованими, оскільки після їхнього запуску вони розвиваються відповідно до психології натовпу та рефлексії на дії влади. Водночас вони найкраще підходять для формування хаосу й підриву державних інститутів.

Ультраліві терористичні угруповання, які сповідують ідеологію, близьку до “Антифа”, в період холодної війни використовувалися радянською розвідкою для дестабілізації Західної Європи шляхом вчинення актів терору проти сил безпеки, військових об’єктів і політичних постатей.

Після приходу до влади в Росії Володимира Путіна тема “фашистської загрози” активно використовується у зовнішній і внутрішній політиці Росії. Усі режими, які не влаштовують Кремль або не розділяють політику Москви, звинувачуються у “фашизмі”.

Таким чином,

цілі “Антифа” та Кремля збігаються: боротьба не з фашизмом, а з власним уявленням про фашизм,

тобто з тим, що вони вважають фашизмом.

Під “фашизмом” може матися на увазі що завгодно, з чим не згоден представник руху “Антифа”. Однак фашизм у його історичному контексті дозволяє розмивати справжні цілі “Антифа”. В результаті конкретика неприйнятної поведінки (фашизм) з легкістю переноситися на будь-яке соціальне явище або ситуацію, в якій несправедливість (зло) прирівнюється до фашизму, що спрощує пошук спільної позиції прихильників “антифа” з конкретного питання.

“Антифа” як ультралівий рух ідеально підходить, приміром, для використання проти Заходу в контексті акцій щодо захисту мігрантів з метою активізації ультраправих сил в умовах економічної кризи, або протесту проти економічної політики уряду.

Одночасна підтримка ультралівих і неонацистських рухів дозволяє Кремлю гнучко використовувати обидві ідеології, підтримуючи постійний конфлікт та присутність стратегічних проблем, які дестабілізують демократії в інформаційному просторі.

Приміром, лідер американського воєнізованого неонацистського угруповання The Base (“База”) Рінальдо Назарро, відомий у неонацистських колах під псевдонімами Норманнський Спис і Римський Вовк, виїхав із Нью-Йорка та мешкає в Санкт-Петербурзі, РФ. Пан Назарро одружився з жінкою з російським ім’ям у Нью-Йорку в 2012 році. Починаючи з 2019 року, він не приховує свого місця розташування і світоглядних уподобань. Зокрема, він позує в футболці із зображенням Путіна та використовує фрази на кшталт “Росія – абсолютна влада”.

Рінальдо Назарро

Така стратегія дозволяє Росії реалізовувати принцип “розділяй і володарюй”.

У 2016 році на території анексованого Криму була зареєстрована регіональна громадська організація [окуповнаої] Республіки Крим “Антифашистський комітет” (РГОРК “Антіфа”) на чолі з директором фірми, що займається будівництвом у Ялті та пов’язана з російською владою.

Згідно з новим звітом, у 2016 році ФБР і Міністерство внутрішньої безпеки протягом як мінімум року попереджали чиновників рівня штату та місцеву владу про насильство з боку крайніх лівих антифашистських (“антифа”) груп, серед іншого й про можливе насильство між крайніми правими і крайніми лівими.

“Антифа” стали помітно активнішими після обрання Трампа, але рух загалом залишався дещо таємним.

Донедавна він був найбільш відомий своїми жорстокими протестами проти лідера ультраправих Майло Яннопулоса у Каліфорнійському університеті в Берклі. Його члени часто носять чорні маски і вчиняють акти вандалізму.

Як і “Антифа”, група Redneck Revolt не претендує на неупередженість, але підтримує більшість лівих соціальних переконань. Згідно з її вебсайтом, група виступає проти вищості білих і сподівається “дати поштовх руху серед білих трудящих, спрямованому на повне визволення всіх трудящих”. Вони виступають проти посилення контролю за володінням вогнепальною зброєю, проти расизму, капіталізму і Трампа.

У березні цього року розвідка США попереджала, що напередодні президентських виборів 2020 року Кремль нібито шукає спосіб посилити расові суперечності у Штатах. Джерела видання The New York Times у розвідспільноті США стверджували про наявність даних, згідно з якими російські силовики розробили цілий план зі зниження явки на вибори цілих груп американського населення.

Росія створювала у соцмережах фальшиві спільноти на підтримку темношкірих, тим часом працюючи з прихильниками вищості білих.

У 2016 році велика частина з 3,5 тис. рекламних оголошень у фейсбуці, пов’язаних із Росією, були расової тематики. На деяких сторінках, таких як Blacktivist, висловлювалася підтримка груп із захисту прав афроамериканців, тоді як інших активістів із захисту прав людини представляли як загрозу для поліції та громадського порядку. Один із нещодавно видалених акаунтів просував акцію контрпротесту у Вашингтоні.

Російські підрозділи з кібероперацій, зокрема, відома група “Ольгино”, у 2016 році після загибелі Філандо Кастіля, якого вбили поліцейські у Сент-Полі, також штат Міннесота, створили у фейсбуці фальшиві акаунти та запланували демонстрацію.

Очевидно, що інформаційні канали і тактичні групи впливу, задіяні нині, могли бути створені російськими органами ще у 2016 році.

У 2017 році журналісти CNN опублікували статтю, в якій заявили про існування пов’язаної з російською “фабрикою тролів” групи, яка стоїть за тисячами брехливих рекламних оголошень у фейсбуці, яка платила особистим тренерам у Нью-Йорку, Флориді та інших частинах США за уроки самооборони для афроамериканців з метою посіяти страх і зібрати контактні дані американців, потенційно схильних до їхньої пропаганди.

Заняття з навчання рекламувалися на сайті групи, відомої як “Чорний кулак”, й супроводжувалися слоганами: “Будьте напоготові захищати свої права!” та “Дайте їм знати, що чорна сила має значення”. Група була створена у січні 2017 року і, ймовірно, призначалася для тих самих цілей, що й ресурси, заблоковані соцмережами у 2016 році.

Таким чином, немає сумнівів, що протягом чотирьох років у США працювали російські кібергрупи, які проводили кампанію з дестабілізації ситуації у США напередодні президентських виборів 2020 року.

Читайте також:
Москва скликала з’їзд сепаратистів усього світу. “ДНР/ЛНР” не запросили, але вони приїхали

Ця група також була пов’язана з популяризацією мітингів сепаратистської групи Texas Nationalist Movement, глава якої Нейт Сміт у вересні 2016 року брав участь у московській зустрічі “Діалог націй. Право народів на самовизначення і будівництво багатополярного світу”.

Організатори російського заходу також запросили Texas Nationalist Movement – одну з найбільших сепаратистських організацій у США, яка готує референдум про незалежність штату Техас.

Лідер Texas Nationalist Movement Нейт Сміт у Москві

У тому ж 2017 році The Washington Post опублікувала матеріал про витоки расистської пропаганди Росії у її радянському минулому. Колумніст Тернелл Джермен Старр заявив тоді, що російська реклама в американському сегменті фейсбуку, яка протиставляє білих американців темношкірим, стала сюрпризом для багатьох громадян США.

Було витрачено не менше $100 тис. на рекламні оголошення, створені з метою нацькувати білий електорат Трампа на активістів міжнародного руху Black Lives Matter, що виступає проти расової дискримінації, а також утисків меншин в цілому.

Яскравим прикладом подібної расистської реклами став образ чорношкірої жінки, яка стріляє, що, за задумом російських пропагандистів, мав викликати страх у білих.

При цьому самим лише фейсбуком Росія не обмежувалася. Як інструменти пропаганди Кремль використовував Instagram і Google.

Тернелл Старр стверджує, що Росія намагається сіяти расизм в американському суспільстві, підкреслюючи, що Кремль це робить з часів СРСР, навчившись за допомогою ескалації расизму досягати політичних цілей на міжнародній арені.

Теhрі Мартін, співавтор книги “Країна націй: Імперія і будівництво держави за часів Леніна і Сталіна”, в інтерв’ю The Atlantic стверджував, що навіть у часи Великої депресії Радянський Союз вів пропаганду про свідчення несправедливості расової дискримінації як доказі нещирості заяв США про свободу і демократію.

Професор Університету Південної Каліфорнії Ніколас Калл в інтерв’ю виданню USA Today нагадував, що під час проведення Олімпійських ігор 1984 року КДБ від імені Ку-Клукс-Клану надсилав підроблені листи спортсменам з Африки та Азії.

До появи руху Black Lives Matter комуністи забезпечували афроамериканців захистом, який використовувався з метою ведення міжнародної пропаганди проти Сполучених Штатів.

У 2018 році оглядач Boston Globe Рене Грем писала, що Росія чудово знає, що може “розпалити кризу”, скориставшись расизмом. Вона також зазначала, що Facebook та Instagram вилучили понад 30 фейкових акаунтів, які були запідозрені в “узгодженій діяльності щодо створення недостовірної інформації”. На багатьох видалених сторінках порушувалися расові питання, зокрема, щодо маршу “Об’єднаних правих”, який пройшов у Вашингтоні.

У 2019 році в “Мічиганському журналі раси і права” була опублікована стаття “Віртуальна ненависть: як Росія намагалася почати расову війну в Сполучених Штатах”. Автори стверджували, що російські оперативники створили сотні фальшивих облікових записів на платформах соціальних мереж, а потім розмістили тисячі рекламних оголошень і повідомлень, спрямованих на пропаганду расових розбіжностей у Сполучених Штатах.

Інформаційні завдання Кремля

Стратегічна мета Росії – послабити державні інституції США і підірвати репутацію країни як усередині, так і за кордоном.

Паралельно із зовнішньополітичним завданням, демонструючи хаос, насильство та порушення прав людини за кордоном, Кремль вирішує свою внутрішньополітичну проблему. Висвітлення подій у США дозволяє Росії формувати в інформаційному просторі картинку, яка дискредитує зарубіжну демократію.

“А в США негрів лінчують!” – тепер це майже офіційна відмовка влади в Москві. Так само, як це було в тоталітарні часи СРСР

Основні російські наративи повністю збігаються з тезами Кремля епохи Холодної війни:

• расова нерівність у США,
• поліцейське свавілля,
• нелегітимність влади у США,
• соціальна несправедливість.

До них також додалося прагнення Кремля максимально загострити протиріччя між демократами і республіканцями.

Кадри насильства під час протестів у США, на думку Кремля, мають протиставлятися діям російської влади з придушення опозиції як прийнятна з демократичної точки зору поведінка влади.

У середньостроковій перспективі російські урядові медіа у висвітленні протестних акцій в Росії посилатимуться на події в Міннесоті. Аналогічним чином у період зниження рейтингів Путіна у 2013 році Росія висвітлювала події української Революції Гідності.

Ключовим наративом була теза про неприйнятність виступів проти чинної влади, які невідворотно призведуть до жертв, насильства і нестабільності.

Однак у випадку з акціями, підтримуваними Кремлем – приміром, протестами у Каталонії та “жовтими жилетами” у Франції – наративи звернені проти влади іноземних держав, які є ворожими або конкурентними для Росії та перешкоджають розвитку подій, в яких зацікавлений Кремль.

Заворушення у США – травень-червень 2020

Читайте також:
Роль кремлівських «ботоферм» у каталонській кризі

Російський інтернет-ресурс, пов’язаний із ГРУ (“Царьград“), при висвітленні подій у США зазначив, що “демократи всіляко потурають «чорному» електорату, який голосує в основному за їхню партію”.

Таким чином, напередодні президентських виборів Кремль прагне спровокувати масштабну кампанію, яка зіштовхне Демократичну та Республіканську партії.

Очевидно, що кінцевою метою такої операції має стати зрив виборів і публічне торпедування США як демократичної держави і зразка волевиявлення громадян.

Читайте також:
Black Lives Matter: демонстрації й сутички перекинулися зі США на Європу