Естонію просять заступитися за корінні народи РФ

Представники башкирського, бурятського, ерзянського, калмицького і татарського національних рухів звернулися до парламенту Естонії із заявою про посилення політики асиміляції й розгортання нових політичних репресій у Росії проти активістів та організацій корінних народів і з закликом посилити тиск на РФ.

У відкритому зверненні до голови Рійгікогу (парламенту Естонії) наводяться численні факти перешкоджання діяльності національних товариств і релігійних організацій, обмеження свободи слова та зібрань, втручання в роботу національних представницьких органів, переслідування активістів корінних народів тощо.

Автори листа звертають увагу естонських політиків на політично вмотивоване судове переслідування громадської організації «Башкорт» та заборону її діяльності. Перераховуються численні судові процеси проти лідерів татарського, інгуського, калмицького, черкеського і бурятського національних рухів. Окремо наголошується на відсутності прозорого і справедливого розслідування вбивства активіста черкеського молодіжного руху «Адыгэ-Хасэ» Аслана Жукова, інгуського активіста Мусліма Хашагульгова, замаху на засновника бурятського правозахисного руху «Эрхэ» Євгенія Хамаганова, викрадення інгуського активіста Рустама Льянова.

Підписанти звернення відзначають штучне витіснення мов корінних народів зі шкільної освіти, що змушує активістів вдаватися до радикальних кроків, таких як самоспалення удмуртського вченого Альберта Разіна у 2019 році на знак протесту проти русифікації удмуртів.

Представники корінних народів РФ просять парламент Естонії:

1.   Засудити дії Російської Федерації, спрямовані на порушення та обмеження політичних, громадянських, національних, релігійних і культурних прав представників корінних народів Російської Федерації.

2.   Посилити дипломатичний тиск на Росію з метою припинення політики фактичної асиміляції корінних народів.

3.   Звернути особливу увагу на необхідність захисту мов корінних народів РФ, їх повернення до шкільних програм як обов’язкових дисциплін.

4.   Вимагати від Росії негайного припинення переслідувань активістів корінних народів та звільнення політичних в’язнів.

5.   Використати всі можливі міжнародні політико-дипломатичні та санкційні механізми щодо РФ з метою припинення порушення нею прав і свобод людини.

6.   Вимагати від РФ виконання 4-го висновку по Російській Федерації, ухваленого Консультативним комітетом рамкової конвенції із захисту національних меншин Ради Європи (ACFC/OP/IV (2018) 001).

7.   Застосовувати всі можливі типи санкцій щодо посадових осіб органів влади РФ, причетних до переслідування активістів національних рухів корінних народів РФ, за їх переконання і діяльність  з відстоювання прав корінних народів.

8.   Сприяти зусиллям корінних народів, спрямованим на захист своїх прав, збереження своєї самобутності, мови, культури і традицій.

«Ми звертаємось до естонців як до народу, що знає ціну свободи. Вам не потрібно пояснювати як важко протистояти політиці асиміляції, відбиватися від намагань закрити всім роти, а найбільш активних – вбити або посадити. Естонці проходили через ці випробування в своїй новітній історії. Якщо історія дійсно може чомусь навчити – вона вчить не толерувати злочини, не продавати свої принципи і цінності. Ми розраховуємо на Вашу підтримку і солідарність!» – прокоментував ініціатор звернення Сиресь Боляєнь.

Як передає “Ідель-Урал”, звернення підписали: Фаузія Байрамова, голова Міллі Меджлісу татарського народу; Рафіс Кашапов, співзасновник громадського руху «Вільний Ідель-Урал»; Сиресь Боляєнь, інязор – головний старійшина ерзянського народу; Аркадій Гараєв, голова Калмицького регіонального Фонду репресованих народів; Владімір Хамутаєв, голова руху національної єдності «Нэгэдэл», Президент Конгресу бурятського народу; башкирська громадська організація «Башкорт»; Дмитро Доровських, представник Кубані.

Читайте також:
Захисників башкирської мови в РФ визнали екстремістами