“Не грип”: головлікар Олександрівської лікарні розповіла про найбільші небезпеки COVID-19 і неефективність плаквенілу

 

При захворюванні на COVID-19 вік пацієнта не є вирішальним щодо ймовірного летального кінця, а розпіарений антималярійний препарат плаквеніл при коронавірусній хворобі радше шкодить, ніж допомагає її вилікувати.

Про це розповіла в інтерв’ю LB.ua головна лікарка Олександрівської лікарні в Києві Людмила Антоненко.

За її словами, розвиток коронавірусної хвороби залежить дуже від багатьох факторів.

“По-перше, це кількість вірусу, яка потрапила в організм. Якщо багато — то з більшою ймовірністю виникає «цитокіновий шторм», коли дуже швидко наростає вся симптоматика, розвивається дихальна недостатність, виникає пневмонія, як правило, двобічна, полісегментарна, важка. Такі хворі надходять вже киснезалежними і, як правило, одразу в реанімацію.

Має значення вік, оскільки віковий хворий найчастіше має хронічні супутні захворювання, які ускладнюють перебіг будь-якого іншого захворювання. Але сам по собі вік не є вирішальним. Ми зіткнулися з тим, що на початку спалаху до нас надходили молоді хворі — 36-48 років. І, на жаль, в нас померли два пацієнти такого віку. Один із них мав цукровий діабет і артеріальну гіпертензію”, – зазначила Антоненко.

Читайте також:
У Києві від коронавірусу помер 35-річний спортсмен без хронічних хвороб

Про симптоми, при яких треба негайно викликати “швидку”

Вона розповіла, що двоє молодих людей, про яких ідеться, надійшли до лікарні надто пізно – очевидно, розраховуючи вилікуватися вдома.

“Їх спостерігали вдома лікарі, була антибактеріальна терапія. Але їм не вимірювали рівень кисню в крові, і коли вони на другий тиждень хвороби надійшли до нас, рівень кисню був вже 50 при нормі 99-100. 50 — це коли людина вже майже не дихає”, – наголосила лікарка.

Обох хворих одразу під’єднали до апарату штучної вентиляції легень, а коли терапія на ШВЛ виявилася неефективною – до апарата ЕКМО. Проте врятувати їх уже не вдалося.

Тож у разі високої температури й тим більше утрудненого дихання Людмила Антоненко радить, не зволікаючи, викликати “швидку”.

“Чим швидше такий пацієнт потрапить в стаціонар, тим вищі шанси на одужання”, – пояснила вона.

При цьому, як відзначила медик, у ставленні українців до хвороби немає “золотої середини”: одні люди у важкому стані намагаються лікуватися вдома, тоді як інші з температурою 37 “біжать до сімейних лікарів” або напряму в лікарню, вимагаючи покласти їх на стаціонар.

“Ми тут на початку спалаху спостерігали невелику паніку, черга з машин «швидкої» стояла майже до Бессарабки” (Бессарабська площа розташована приблизно за 600 метрів від головного в’їзду в Олександрівську лікарню – “Н”), – розповіла Антоненко.

Фото: LB.ua

Про “не зовсім ту” пневмонію, за якої не допомагає ШВЛ

Лікарка підтвердила, що наразі механізм захворювання точно не визначений.

“На сьогодні є дуже багато теорій, що це за пневмонія. Що це не зовсім та пневмонія, яку ми звикли лікувати, що це є руйнування еритроцитів і гемоглобіну, що це така гемічна гіпоксія. І при розвитку хвороби є тромбування, а також мікротромбування. Ми бачимо на КТ так звану картину «матового скла». Вона майже завжди двостороння. І після часто залишається фіброз”, – змалювала картину перебігу COVID-19 Антоненко.

Вона зауважила, що при такому ураженні легень ШВЛ уже не допомагає.

“Допомагає ЕКМО – це світовий досвід. А наш досвід з ЕКМО негативний”, – додала медикиня. Водночас вона відзначила, що наразі в практиці Олександрівської лікарні було тільки двоє хворих на апараті ЕКМО.

Про неефективність плаквенілу

При цьому Антоненко спростувала ефективність лікування препаратом плаквеніл (діюча речовина гідроксихлорохін), який раніше ввели в протоколи лікування COVID-19 – спершу в деяких інших країнах, зокрема у США, а потім і в Україні.

“Зараз уже й світовий досвід доводить, що ці препарати або неефективні, або дають настільки незначний ефект, що не можна сказати, що це ефект саме від лікування. Але те, що ці препарати є причиною серйозних ускладнень — це вже однозначно”, – підкреслила головна лікарка.

За її словами, в Олександрівській лікарні плаквеніл застосовували відповідно до протоколу — дуже вибірково й далеко не всім пацієнтам, роблячи контрольні кардіограми та ЕКГ.

“Але, повторюся, ми не побачили ефективності плаквенілу. За великим рахунком, його використання — це клінічне дослідження, тому що ці препарати не мають показань для застосування при коронавірусі”, – підсумувала Антоненко.

Про повторне зараження й імунітет

Повідомлення про нібито випадки повторного зараження коронавірусною інфекцією в тих, хто вже перехворів, головна лікарка Олександрівської лікарні піддала сумніву.

Вона зауважила, що в Китаї, де раніше повідомлялося про близько 150 таких випадків, тепер говорять радше про рецидив на тлі зниження імунітету.

“Але наразі немає чіткого розуміння, чи навіть при наявності антитіл є імунітет. І навіть чи наявність імунітету означає, що людина не захворіє. Абсолютно нічого незрозуміло. Ми не знаємо, з чим маємо справу“, – констатувала Антоненко.

Фото: ФБ Олександрівська клінічна лікарня м. Києва

Про порівняння з “просто грипом”

Як відомо, багато хто вважає, що коронавірус мало чим відрізняється від “звичайного грипу”, і його небезпека перебільшена. Лікарка прокоментувала й цю позицію.

“Дійсно, в сезон грипу також надходить багато хворих, є й дуже важкі пневмонії, і пацієнти помирають, і медичний персонал хворіє. Наприклад, цього року ми врятували хворого, який був просто приречений, підключивши його до апарату ЕКМО. В нього був грип типу А. Він дуже небезпечний, дуже контагіозний (заразний – “Н”).

Але на сьогодні ми бачимо, що вірус COVID-19 ще більш контагіозний і ще більш небезпечний.

Тільки завдяки карантину ми не маємо величезного навантаження на заклади охорони здоров’я,

– вважає Антоненко.

“Тільки коли людина бачить, як помирають пацієнти, в тому числі молоді, вона може повірити в загрозу”, – каже лікарка.

На запитання, чи варто восени очікувати “другої хвилі” пандемії, вона зауважила, що “ми не знаємо, як буде поводитися цей вірус, але за законами життя вірусів має бути друга хвиля. Про це говорять інфекціоністи та епідеміологи”.

 * * *

Людмила Антоненко очолила Олександрівську лікарню 2016 року, а до того два десятиріччя пропрацювала на різних посадах у Головному військовому клінічному госпіталі, має звання полковника медичної служби. Спеціалізація — терапія і кардіологія. Також працювала кардіологом-реаніматологом і анестезіологом-реаніматологом.

Читайте також:
Український лікар в Італії: коронавірус для медицини зараз те саме,
що й напад РФ на Україну в 2014-му

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна