Інспектора поліції з Волновахи засудили до 5 років закритої зони за внутрішні побори

Старшого інспектора з безпеки дорожнього руху Волноваського відділення поліції ГУ НП в Донецькій області за побори з підлеглих засудили до 5 років позбавлення волі.

Як передає “Новинарня“, про це повідомив “Судовий репортер” з посиланням на вирок Краматорського міського суду від 9 грудня.

За матеріалами справи, інспектор у 2016 році отримував неправомірну вигоду від підлеглих працівників за сприяння у службі, що виражалося у непритягненні їх до дисциплінарної відповідальності, не створенні поганих умов праці та забезпечення проходження ними атестації. Щоб себе убезпечити, інспектор приймав гроші на банківську карту дружини.

Підлеглі платили 8 996 грн, 4 691 грн, 9 500 грн, 3 000 грн, 5 000 грн тощо. Загалом інспектор зібрав понад 31 тис. грн.

В суді чоловік вину не визнав, але підтвердив, що на картку дружини надходили гроші від працівників. Це нібито була добровільна допомога на поховання, придбання подарунків на народження співробітників та їх дітей, лікування працівників та їхніх рідних. Ним особисто витрачались ці гроші на придбання паперу, запчастин для службових автомобілів, придбання оргтехніки, тому що державного забезпечення не вистачало. Частину коштів він віддавав керівникам.

Один із залегендованих свідків працював з ним у місті Волноваха, він допомагав свідку грошима. Тому інспектор вважає, що свідок перераховував свої гроші в якості подяки.

Але суд вирішив, що вина повністю доведена і всі зібрані докази є належними і допустимими. Жодного нормативного документа МВС України, який би передбачав надання матеріальної (грошової) допомоги поліцейським іншими співробітниками, не існує. У випадку необхідності надання матеріальної допомоги працівнику поліції кожен із бажаючих надати цю допомогу, надає її самостійно на особистий рахунок особи, яка її потребує. Акумулювання допомоги на карткових рахунках керівництва підрозділів поліції не передбачено.

Залегендований свідок говорив, що командир сказав перерахувати “5 великих рапортів” – це значило, що потрібно внести 5000 грн. Свідок знав, що коли відмовиться, то отримає покарання, тому погодився. Водночас запевнив, що не має грошових зобов’язань перед обвинуваченим. Серед співробітників він чув розмови, що краще перерахувати гроші, щоб не було покарань по службі.

Командир взводу розповів у суді, що вони скидалися: офіцери приблизно по 100 грн., а сержанти – по 50 грн. Інший свідок розповів, що мав доручення “перевести 3000 грн. власних коштів через підлеглих за пільгове ставлення”. Більшість допитаних говорили, що причини сплати грошей їм не пояснювали.

Інший залегендований свідок розповів, що командир дзвонив і казав, що, наприклад, підшефній дитячій організації потрібна грошова допомога, і надсилав номер банківського рахунку. Також приходили листи та телефонограми з головного управління про добровільну грошову допомогу загиблим, на операцію та лікування співробітникам тощо. Він проводив роз’яснювальну роботу з підлеглими на зборах та всі добровільно збирали гроші у розмірі – хто скільки міг. Дефіцит пального для патрульних автомобілів і досі існує, до нього ніхто не звертався з пропозицією відвести на службовому автомобілі співробітників прокуратури, СБУ, тощо.

Колишня дружина обвинуваченого повідомила, що на її картку надходили гроші та витрачались на сімейні потреби. Бували випадки, коли в них удома проживали співробітники чоловіка, які були у відрядженні, сім’я годувала їх. Тому вважає, що ці хлопці могли переказувати їм гроші. Також чоловік розповідав, що вони за свої власні кошти утримують службові автомобілі, тобто закуповують пальне, запчастини тощо. Чоловік її не просив зняти з цієї банківської картки гроші для службових потреб, але мав можливість самостійно це зробити.

Інспектора засудили до 5 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із організаційно розпорядчими обов’язками в органах державної влади строком на три роки, а також з конфіскацією майна.

На вирок може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Читайте також:
Екстрадований із Росії головний екс-ДАІшник Києва поки що присів у Харківському СІЗО