“Інший світ”: УІМ і “Дзеркало тижня” провели велике соцдослідження в ОРДЛО. РЕЗУЛЬТАТИ

 

Український інститут майбутнього та редакція газети “Дзеркало тижня. Україна” замовили соціологічне опитування на окупованих територіях Донецької й Луганської областей, яке провела харківська компанія “Нью імідж маркетинг груп”.

Як передає “Новинарня“, про це йдеться в статті “ДТ” “Тест на сумісність”, що вийшла друком 9 листопада.

“У нинішній, відповідальний період Український інститут майбутнього (УІМ) та “Дзеркало тижня. Україна” прийняли непросте рішення: вперше провести й оголосити результати повноцінного кількісного дослідження громадської думки на територіях, непідконтрольних Україні. Будьмо чесними і з собою, і з ними. Кого ми хочемо інтегрувати в себе? Чи хочуть ті, хто залишився по той бік фронту, повернутися? На яких умовах? Кого звинувачують у тому, що сталося? Як живуть? Що дивляться? Кому моляться, кому довіряють? Як оцінюють події у великій Україні? Чи вірять у її перспективи та в успіх її президента?

Відповіді на ці та багато інших запитань нам усім допомогла отримати компанія “Нью імідж маркетинг груп”.

Нинішнього року це вже третє кількісне дослідження на окупованих територіях, яке проводять харків’яни. Послугами самовідданої команди, що виїжджає в ДНР і ЛНР для проведення соціологічного поля, користуються міжнародні організації та інститути не перший рік”, – ідеться в статті групи авторів “ДТ”, серед яких – Юлія Мостова, Ірина Ведернікова, Володимир Кравченко, Тетяна Силіна (правопис збережено).

Дослідження проводилося з 7-го по 31 жовтня 2019 року.
Опитано 1606 респондентів: 800 — у непідконтрольній частині Луганської області (ОРЛО) та 806 — у непідконтрольній частині Донецької області (ОРДО).
Для розрахунків вибірки було використано офіційні статистичні дані 2014 року, скориговані з урахуванням наявних демографічних даних ВПО, які залишили непідконтрольні території.
Інтерв’ю face-to-face проводилися в домогосподарствах респондентів за структурованою анкетою. Погрішність результатів не перевищує 3,2%.

Самоідентифікація

“45% опитаних — не працюють. Через вік і безробіття. По 24% зайнятих у державному секторі або приватному бізнесі. 5% знайшли себе у громадській сфері. Можна сказати, що переважна більшість жителів окупованих територій вірять у Бога. 31% їх розбирається зі своїми цінностями й смислами, не відвідуючи жодної церкви, і 57% їхніх земляків вінчаються і хрестять своїх дітей в УПЦ Московського патріархату. Вони безпартійні — 97%, і вдома говорять російською мовою — 90%. При цьому половина їх — 55,4% — вважають себе українцями. За національністю. І, практично, стільки ж — за громадянством”, – ідеться в статті.

Відповідно до оприлюднених результатів, 57,8% жителів тимчасово непідконтрольних Україні територій Донецької та Луганської областей назвали себе громадянами України.

Водночас 41,6% мешканців ОРДЛО мають документи про “громадянство” самопроголошених утворень та/або паспорт Росії. Зокрема так звані паспорти “ДНР” чи “ЛНР” є у 34,8% опитаних, паспорт Росії – у 6,8%.

42,9% опитаних ніколи не думали про отримання російського паспорта.

Економічне становище

У поліпшенні своєї економічної ситуації в найближчі п’ять років упевнені 34% опитаних.

35,4% пов’язують такий розвиток подій з інтеграцією в РФ. Лише 3,5% опитаних пов’язали покращення з інтеграцією в Україну.

9,9% респондентів упевнені, що Україна може допомогти ОРДЛО стабілізувати економічну ситуацію, надавши “ДНР/ЛНР” широку автономію.

10,9% мешканців окупованих територій влаштовує нинішній баланс сил або створення незалежної держави на зразок Південної Осетії чи Абхазії, по суті – заморожений конфлікт.

26,8% тих, хто очікує погіршення ситуації, пов’язують цей процес виключно з поверненням в Україну – неважливо, в якому статусі, все одно погано. Не надихає людей і сценарій самовизначення або замороження конфлікту – 23,1% вважають, що економіка піде вниз із таким розвитком подій. Лише 6,8% жителів не довіряють російському об’єднавчому сценарію“, – йдеться в статті.

“Прогнозуючи поліпшення або погіршення економічної ситуації у своєму регіоні, відповідно, 40,2% і 43,3% жителів ОРДЛО не визначилися або відмовляються відповістити на запитання: з чим або з ким це може бути пов’язано.

Люди на роздоріжжі. Вони не розуміють, що відбувається і хто їх насправді може захистити”.

Відповідаючи на запитання, що стосуються економічної ситуації в їхніх “республіках”, жителі ОРДЛО “малювали її, прямо скажемо, не найбільш райдужними фарбами.

Так, загалом  63,6% констатували серйозні проблеми на ринку праці: роботи практично немає (24,3%) або велике  безробіття, проте роботу знайти все-таки можна (39,3%). Ті ж, хто зумів у вихорі подій або зберегти колишню роботу, або знайти нову, а це — 32,9%, вважають, що ключові підприємства все-таки діють, і охочі  роботу знаходять,  хай навіть на непостійній основі. Є й такі, 2,9%, кому з самореалізацією пощастило настільки, що вони абсолютно щиро вважають: в ОРДЛО не вистачає робочих рук”, – ідеться в результатах дослідження.

Відповідно, 41,3% жителів вважають себе бідними. Частина їх вимушена заощаджувати навіть на харчуванні (4,9%), решта 36,4% — можуть дозволити собі тільки їжу.

При цьому, аналізуючи свої бюджети за 2019 рік, більшість опитаних господинь і голів сімейств (57,3%) в ОРДЛО повідомили, що їхнє матеріальне становище не змінилося. Для 28,4% воно погіршилося. Тоді як 14,2% жителів окупованих територій заявили, що стали жити краще.

При цьому більшість опитаних в ОРДЛО (50,3%) вважають, що за останній рік економічна ситуація на решті території Україні погіршилася.

“І тільки 6,3% оптимістів по той бік вирішили, що ми тут стали жити краще. 41,4% респондентів зупинилися на нульовій позначці змін, очевидно  констатувавши стабільну економічну стагнацію “неньки”, – пише “ДТ”.

За даними опитування, 80,8% жителів окупованих територій ніколи не думали про те, щоб виїхати з “ДНР/ЛНР”.

“Тут, безумовно, влучна подача для збірної “донбасознавців”, на сто відсотків переконаних у тому, що “всі, хто хотів, звідти вже виїхали”, – ідеться в статті.

“19,2% тих, що думають про виїзд, вагаються з вибором — куди? Виявляється, 11,1% жителів віддають перевагу Росії, тоді як Україні — тільки 5,2%. Але вони просто так не поїдуть. Друга можлива хвиля ВПО, хоч і досить мілка, однак із чітким набором умов”, – зазначають автори.

Ставлення до російської агресії

Три чверті опитаних вважають війну на Донбасі “внутрішнім українським конфліктом”, відповідно до посилів російської пропаганди.

Жителі ОРДЛО визначилися з назвою збройного конфлікту в Україні. 76% “повністю згодні” і “швидше згодні” з тим, що війна в Донбасі — це внутрішній український конфлікт (35,6 і 40,5% — відповідно). “Швидше не згодні” із цим — 14,1%. Абсолютно незгодних набралося 9,3%. Яка ж багата виявилася земля Донбасу на професійні військові кадри, “Буки”, артилерію, боєприпаси, бронетехніку і гроші на утримання всього цього скромного псевдосамостійного життя… Однак треба сказати, 8,5% таки запідозрили щось недобре в невичерпності мілітаристських потенціалів ОРДЛО. 3,1% “повністю згодні” з тим, що війну в Донбасі розпочали Росія і місцеві проросійські угруповання. 6,4% із цим, “швидше згодні”.
При цьому 86% із тим, що біля витоків конфлікту стояли проросійські угруповання й Москва, — “швидше не згодні” (45,1%) і “абсолютно не згодні” (44,9%)”, – пише “ДТ”.

Так само абсолютна більшість жителів ОРДЛО вважає окупацію Криму Росією виправданою та законною.

“Звісно, ми поцікавилися в жителів ДНР і ЛНР, хто, на їхню думку, більшою мірою відповідальний за конфлікт на Сході України. Бувають ситуації, коли людина почувається абсолютно безпорадною, неспроможною пояснити іншій людині, здавалося б, цілком очевидні речі.

Наступна діаграма — віддзеркалення саме таких речей. Вона як послання зі світу антиподів. Ми ведемо війну, а вони — унйів”, – ідеться в статті.

Українську владу винять понад 80%, США – понад 60%, місцевих (донбаських) активістів Майдану – більше 50%.

Зовнішньополітичні орієнтири

Вісім із десяти опитаних жителів ОРДЛО – понад 77% – негативно ставляться до Сполучених Штатів.

“Описуючи своє ставлення, відтінок “холодне” вибрали 45,1% респондентів, а “дуже холодне” — 32%. Недивно: адже Вашингтон, у якому Москва (а вслід за нею й Донецьк із Луганськом) бачить свого ворога, — основний військово-політичний союзник Києва. І для багатьох наших співвітчизників, котрі мешкають на окупованій частині Донбасу, українська влада — маріонетка “Вашингтонського обкому”, що прагне руками українських “фашистів” розколоти “слов’янську єдність”, – ідеться в статті.

Ще гірше ставлення опитаних до НАТО: 84% ставляться до Альянсу негативно або дуже негативно.

“Російсько-українська війна лише зміцнила негативне сприйняття жителями окупованої частини Донбасу і США, і НАТО. Як свідчать дані соцопитування, на окупованих територіях 89,2% його учасників повністю або частково вважають, що Сполучені Штати більшою мірою відповідають за конфлікт у Донбасі. Втім, на думку 76,7% респондентів, величезна вина лежить і на Європейському Союзі”, – пишуть автори.

Майже половина опитаних у рамках дослідження DT.UA і УІМ по той бік лінії розмежування (47,6%) впевнені: курс на членство України в Альянсі призведе до проблем розвитку української держави, а 33,5% учасників опитування в ОРДЛО бачать у реалізації цієї політики, швидше, негативний сценарій, ніж позитивний.

І лише 0,9% вірять: курс євроатлантичної інтеграції — умова успішного розвитку країни. Позитивно налаштовані 6,4% думають, що така політика може привести до успіху.

Обережніші у своїх оцінках 11,4% респондентів, які вважають, що результат “залежить від того, як українська влада проводитиме цю політику”.

Якщо Північноатлантичний альянс і потенційний вступ до нього України викликають в опитаних жителів ОРДЛО майже загальне відторгнення, то до Європейського Союзу ставлення дещо м’якше, а оцінка політики євроінтеграції — лояльніша. Загалом, 13,2% респондентів розглядають політику євроінтеграції або як умову успішного розвитку України, або як сценарій, що може привести нашу країну до успіху.

“І все-таки у вступі України в ЄС бачать переважно негативний сценарій (такої думки дотримуються 41,1% опитаних жителів ДНР/ЛНР). А три з десяти респондентів вважають: такий курс Києва призведе до проблем розвитку Української держави. (Нагадаємо, що у разі реалізації політики євроатлантичної інтеграції так думає кожен другий.) І тільки 16,7% впевнені: успіх чи невдача залежить від нашої країни.

Навіть компромісний варіант — повна реалізація Києвом Угоди про асоціацію з ЄС без курсу на членство в Євросоюзі — не влаштовує жителів окупованої частини Донбасу. 21,4% учасників опитування думають, що це призведе до проблем розвитку України, а 37,2% вбачають у цій політиці, швидше, негативний сценарій, ніж позитивний. При цьому і перші, і другі особливо не замислюються над тим, що Угода про асоціацію — це передусім інструмент як просування українських товарів на євросоюзівський ринок, так і проведення реформ всередині власної країни.

Лише 12,1% респондентів бачать у такому варіанті зовнішньополітичного вибору Києва або умову успішного розвитку країни, або можливість прийти до успіху. Ну, а 28,8% схильні оцінювати цей курс залежно від того, “як українська влада проводитиме цю політику”, – зазначає “ДТ”.

“Що не здивувало — то це повальна любов до РФ. Від цього слова радісно йокає серце у 84,3% респондентів, коли вони оцінюють своє ставлення до матушки-Росії. Та й чи могла бути іншою відповідь, зважаючи на давнє тепле ставлення населення Сходу нашої країни до РФ та ненависть до “українських нацистів”? Чи могли інакше відповісти люди, для котрих Росія уособлює порядок і жорстку руку правителя, а Україна — хаос і м’якотілість президентів

У ситуації надання Москвою постійної “гуманітарної допомоги” і захисту від “київської хунти” ще дивно, що “нейтралів” виявилося 12,5%. І тільки 51 людина із 1606 — 3,1% респондентів — визначили свої почуття до Росії як “холодні” й “дуже холодні”, – пише “ДТ”.

Статус і відновлення Донбасу

“Якщо хтось, як президент Зеленський, думає, що жителі окупованих територій Донбасу з нетерпінням чекають, що “невдовзі українці, наша влада тут з’явиться, незабаром наші хлопці по нас повернуться”, то це далеко не так. Дуже далеко”, – зазначають автори.

Лише 5,1% опитаних по той бік лінії розмежування хочуть “бути частиною України як колись”.

Ще 13,4% бачать нині підконтрольні “ЛНР/ДНР” території “частиною України, але з особливим статусом”.

Разом — 18,5%, тобто менше ніж одна п’ята частина жителів ОРДЛО бачить майбутнє своєї малої батьківщини в Україні.

Незалежності прагнуть теж не надто багато респондентів — 16,2%.

А ось 50,9% вважають, що території ОРДЛО мають стати частиною Росії, ще 13,4% — “частиною Росії, але з особливим статусом”.

Отже, переважна більшість жителів ОРДЛО — 64,3% — бачить цю частину Донбасу в складі Росії. 

Лише 0,8% респондентів відмовилися відповісти або вагалися з відповіддю на запитання щодо статусу територій, які перебувають зараз під контролем “ЛНР/ДНР”. Тобто жителі окупованих територій цілком визначилися зі своєю думкою про майбутнє цих районів Донбасу.

“Втім, як і всього регіону загалом. Відповіді на запитання: “На вашу думку, який статус повинен мати весь Донбас (тобто вся Донецька й Луганська області)?” мало чим відрізняються від відповідей щодо статусу ЛНР/ДНР (різниця — у межах статистичної похибки).
У складі України весь Донбас бачать 19,2% жителів ЛНР/ДНР (“як колись” — 8,4%, “з особливим статусом” — 10,8%). За незалежність Донбасу виступають 14,4% респондентів. І 62,9% опитаних бажають, щоб “батьківщина шахтарів і сталеварів” стала частиною Росії (13,3% — “з особливим статусом”, 49,6% — без жодних умов і преференцій)”, – ідеться в статті.

Попри те що переважна більшість тих, хто проживає на окупованих територіях, не бачить свого майбутнього в Україні, а з “особливим статусом” у ній готові залишитися тільки 13,4%, 56,6% респондентів переконані, що передбачуваний Мінськими домовленостями “особливий статус Донбасу” має бути закріплений у Конституції України. Саме на такому варіанті наполягає Москва, саме його нав’язують громадській думці кремлівські пропагандисти та прокремлівські ЗМІ.

Ще 34,2% тих, хто живе за лінією розмежування, вважають, що “особливий статус” слід закріпити в окремому законі України.

Хоча в складі України нині окуповані території Донбасу готові залишити 18,5% жителів ОРДЛО, тих, хто вважає, що згідно з Мінськими угодами правоохоронна система ОРДЛО — суди, прокуратура і поліція — будуть підпорядковуватися Україні, ще менше — 14,2%.

“За лінією розмежування 41,3% опитаних вважають, що “Мінськ” передбачає для ОРДЛО “власні, незалежні від України суди, прокуратуру і поліцію”, а ще 36,8% вважають, що “це питання вирішуватиметься на референдумі жителями ДНР/ЛНР”, – ідеться в результатах дослідження.

Із соцопитування випливає: лише 16,1% респондентів в ОРДЛО висловили думку, що під амністію підпадуть учасники бойових дій, крім тих, хто вчиняв убивства (10,4% вважають, що це будуть усі учасники, незалежно від громадянства; ще 5,7% бачать серед амністованих тільки громадян ДНР/ЛНР/України).

Переважна ж більшість учасників опитування — 63,4% — вважають, що не можна амністувати тих, “хто вчиняв тяжкі злочини (заволодіння особливо цінним майном…)” (22,7% респондентів вважають, що крім винних у цих “тяжких злочинах” амністовані будуть усі учасники, незалежно від громадянства; 40,7% бачать серед амністованих тільки “громадян ДНР/ЛНР/України”).

“Віджаті” бойовиками квартира, машина або дачна ділянка вимагають помсти і покарання, а вбивство “укропа” з “київської хунти”, або навіть сусіда по вулиці чи дитини з будинку навпроти, виявляється, можуть бути прощені…” – пише “ДТ”.

Щодо передачі Україні контролю над кордоном з Росією в рамках Мінських угод думки жителів ОРДЛО помітно розійшлися.

33,8% респондентів переконані, що подібних дій “не планується в принципі”. Водночас 58,2% розуміють, що це передбачено Мінськими угодами і може відбутися. Але 23,2% учасників опитування вважають, що це “планується після ухвалення такого рішення шляхом референдуму жителями “ДНР/ЛНР”; 7,2% — думають, що передача контролю планується в даний момент або в найближчі кілька місяців; а 27,8% — переконані, що це заплановано “після проведення виборів у ДНР/ЛНР”.

Коли ж, на думку жителів ДНР/ЛНР, планується проведення місцевих виборів у рамках Мінських угод? 41% респондентів (майже половина з тих, хто чув про Мінські домовленості) переконаний, що свято волевиявлення має відбутися “після надання Донбасу незалежності”. Ще 20,7% вважають: “після надання Донбасу особливого статусу в складі України”. “Після повного припинення вогню, незалежно від виведення іноземної техніки” бачать можливість проведення виборів 18,8% опитаних. 9,8% вважають, що досить і самого лише виведення іноземної техніки. Її наявність не бентежить 1,9% респондентів.

Разом із тими, хто хотів би спочатку припинення вогню, готових іти на виборчі дільниці “під дулами автоматів” виявилося не менш як 20,7%.

На запитання: “Чи згодні ви з тим, що на місцевих виборах кандидатами повинні бути тільки громадяни України?”, “однозначно так” відповіли лише 11,6% респондентів. Ще 15,4% вагаються, але все ж вибрали графу “швидше так”.

Однозначно не згодні обмежувати виборчий спектр кандидатів тількигромадянами України 25,5% учасників опитування; ще 45,4% відповіли “швидш ні”.

Отже, 70,9% жителів ОРДЛО проти того, щоб на місцевих виборах кандидатами були тільки громадяни України, як це передбачено українським законодавством.

Питання: “Чи можна досягти миру за допомогою Мінських угод?” — поділило жителів ОРДЛО майже порівну: 44,8% з них вважають, що можна, а 48,4% залишаються песимістами.

6,8% донеччан і луганчан по той бік лінії розмежування взагалі не чули про Мінські домовленості.

“На вашу думку, за рахунок чиїх коштів має бути проведене відновлення Донбасу?” 63,6% опитаних вважають, що за кошти України. Запам’ятайте цей вирок. Тут, до речі, спецгрупу зі збору коштів створювати не треба. Вона вже є — оточення президента сильно націлене на роботу.

29,3% вважають справедливим примусити до оплати відновлення Донбасу українських олігархів. 18,5% — не хочуть залежності в цьому питанні ні від кого і розраховують на власні сили.

17% готові покласти цей тягар на США. У них там явно після роздачі печива щось у калитці лишилося. 16,5% вважають справедливим відновлювати Донбас за кошти Європи. Рівно 16% — за кошти Росії.

І тільки 13% мудро й зріло покладають витрати на відновлення зруйнованого краю, розграбованого краю, депресивного краю на плечі всіх вищезгаданих. Хай буде так. Аби не розікрали”, – ідеться в результатах.

“А ось і ордловський рецепт від прадавньої недуги — розкрадань на великих проєктах. На думку жителів ОРДЛО, контролювати відновлення Донбасу має влада невизнаних “республік” — 67% і Росія — 50,2% (у цьому питанні можна було обрати кілька варіантів відповідей).

Тобто оплатити все, на думку 63% опитаних, має Україна, а контролювати — місцева влада і Росія. Саме та Росія, яка вивозила Україну з Донбасу заводами й мільйонами тонн вугілля. Та сама місцева влада, яка дозволила вкоренитися ситуації, що переконала 40% населення: під амністію не мають потрапляти ті, хто відбирав власність.

Києву довірили б контролювати відновлення 24,9% (що, погодьтеся, непогана частка), Євросоюзу — 8,1%, Америці – 2,4%”, – пише газета.

Ставлення до влади й авторитетів

Намагаючись зрозуміти, які провідні зірки світять жителям окупованих територій, соціологи “Нью імідж маркетинг груп” запропонували респондентам самостійно вписати ім’я того, хто особисто для них є лідером довіри.

Номером один виявився Володимир Путін. Наступні за частотою згадуваності – пропагандисти з РФ (Скабєєва, Соловйов) і ватажки “ДНР/ЛНР”.

Два політики з України серед згаданих – Рінат Ахметов і Віктор Медведчук.

Однак навіть Віктору Медведчуку і Юрію Бойку, а заодно й президенту Володимиру Зеленському, не довіряє більшість опитаних в ОРДЛО:

“Дзеркало” пише: в цілому про Володимира Зеленського дуже хорошої або хорошої думки — 19% (1,9 і 17,2%  відповідно). А швидше поганої або дуже поганої — 78,9% (49,6 і 29,3% відповідно).

Цікаво, що ці показники збігаються з оцінкою ставлення до ще одного українського президента — Віктора Януковича, який отримав від співвітчизників 19% лайків і 80% дизлайків.

“У нас була теорія: набагато краще до Володимира Зеленського можуть ставитися ті 25%, які в ОРДЛО дивляться українське телебачення. Адже по цей бік президентові, за даними “Рейтингу”, довіряють понад 66%. Теорія не підтвердилася: значної різниці немає.

Загальний показник тих, хто “дуже хорошої думки” про Зеленського, — 1,9% (серед тих, хто дивиться українське ТБ, — 3,3%; серед тих, хто не дивиться, — 1,3%). “Швидше хорошої думки” — 17,2% (18,6 і 16,8% відповідно). “Швидше поганої думки” — 49,6% (54,3 і 47,8% відповідно). “Дуже поганої думки” про Зеленського — 29,3% опитаних (23,2 і 31,8% відповідно).

Та як зрозуміти — вищенаведені цифри фіксують висхідний чи спадний тренд у ставленні до Володимира Зеленського? Для цього ми запитали: “Чи  змінилося ваше ставлення до президента України за останні місяці?“. Ті самі місяці, які Володимир Олександрович приорітетно присвятив анонсуванню саміту в нормандському форматі та ідеям мирного врегулювання конфлікту на Сході країни.

Ставлення “сильно поліпшилося — він робить більше, ніж обіцяв” — 2,7%; “трохи поліпшилося” — 7,9%; “не змінилося” — 44,8%; “погіршилося — його дії викликають побоювання” — 22,9%; “значно погіршилося — він розчарував” — 20,5%. Словом, спостерігаючи за діями Зеленського останніми місяцями, — 11% відчули оптимізм, а 43% — пішли в песимізм”, – ідеться в статті.

Чи здатен президент України принести мир у регіон? Населенню ОРДЛО “не здаються переконливими й миротворчі ініціативи хазяїна Банкової… 1,7% респондентів вважають “дуже ймовірним” той факт, що Володимир Олександрович принесе мир у регіон. 12,5% думають, що це “ймовірно”. На сьогодні не пов’язують із Зеленським сподівань на мир у регіоні 59%. А 26,5% категорично відмовляють українському президентові в цій потенції.

Приблизно так само розподілилися думки тих, хто оцінює, здатність очільника держави провести переговори з Росією. 2,4 і 12,4% вважають, що Володимир Зеленський “дуже ймовірно” і “швидше ймовірно” “успішно проведе переговори з Росією”. 61,3% у цьому сильно сумніваються. А 23,8% вважають успіх у переговорах з Путіним “дуже малоймовірним”, – зазначено в матеріалі.

Читайте також:
В ОРДЛО є люди, готові йти на вибори від “Слуги народу”, – Сивохо

“Колишнього короля Донбасу, що живе в Києві й спостерігає звідси, як його підприємствами в ОРДЛО керує від імені Кремля Сергій Курченко, на батьківщині пам’ятають. Хоча знайшовся 1% людей, які не знають, хто такий Рінат Ахметов. “Дуже доброї думки” про годувальника й поїльника — 3,1% людей. “Швидше, доброї” — 29,6%. Майже 65% — “швидше, поганої” і “дуже поганої” думки про найбагатшу людину України (47,2 і 17%, відповідно).

Але тут річ не в людській заздрості. В “ДНР” від Ахметова дуже багато людей чекали, що він очолить бунт проти України і рух до Росії. Він цього не зробив, заявивши, що “Донбас — це Україна”. У Києві ж від нього чекали, що Ахметов, скориставшись можливостями 1990-х, максимально жорстко купірує донецький сепаратизм у зародку. У результаті, Рінат Ахметов не догодив більшості по обидва боки фронту. Як засвідчили наступні події, не в захопленні від його паліативної позиції виявилася й Москва.

Що думає з цього приводу сам Рінат Леонідович, невідомо. Однак деякі розмови, які доносяться до наших вух, дозволяють припустити, що у втраті частини рідного для Ахметова Донбасу основну відповідальність він покладає на тих, хто не боровся за Крим. Адже, побачивши, що Крим без єдиного пострілу одержав патронат Росії, донеччани й луганчани вирішили, чому б і їм так само легко й безболісно не переметнутись до високих російських пенсій і зарплат, а також до близького культурно-мовного середовища”, – пише “ДТ”.

До Петра Порошенка майже 97% сформували “погане” і “дуже погане ставлення (18 і 78,6% відповідно). “Дуже доброї думки” про п’ятого президента — 0,7% опитаних мешанців ОРДЛО. “Швидше доброї” — 1,4%.

Джерела інформації

Як випливає з результатів опитування, популярними джерелами політичних новин в ОРДЛО є телебачення (84,3%), соціальні мережі (60,6%), інтернет-сайти (45,9%), радіо (10%), а також газети і журнали (7,4%).

Серед соціальних платформ найактивніше респонденти використовують YouTube (70,7%), ВКонтакте (61%), Одноклассники (52,3%), а також Viber (49,8%). Менш популярні Facebook (27,1%), Instagram (21,4%) і Telegram (11,1%).

Учасники опитування дивляться переважно російське телебачення — “Россия 1” (43,4%), НТВ/НТВ Мир (25,9%), “Россия 24” (19%), “Первый” (11,8%), ТНТ (10,2%), “Звезда” (8,6%), СТС (8,1%), ТВ-3 (7%).

У першій десятці цього списку й два “сепарські” канали — “Оплот ТВ” з 13,6% і “Луганск 24” з 12,5%.

Третій за популярністю місцевий канал — “Новороссия ТВ” — дивляться 6% тих, хто відповідав на запитання (у рейтингу він посідає 12-те місце).

А ось українські канали з’являються лише в другому десятку списку.

На 14-му місці (і першому з українських) “5-й канал” (його вмикають 4,7% учасників опитування), на 16-му — “Інтер” (4,6%), на 17-му — “1+1” (4%), на 26-му — СТБ (2,3%).

“Напевно, Рінат Леонідович дуже здивується, коли довідається, скільки людей на окупованій частині Донбасу дивляться його ТРК “Україна”: один із найрейтинговіших каналів у країні посів в ОРДЛО 32-ге місце — 1,6%. Це — 21 особа з 1606 опитаних. Можливо, подібне відчує й Віктор Володимирович, адже й новинний телеканал “112 Україна” опинився на 42-му місці з 0,8% учасників опитування (11 осіб)”, – пише “ДТ”.

Для 58,6% опитаних жителів ОРДЛО українські загальнонаціональні телеканали недоступні взагалі, а для 84,9% — недосяжні й місцеві.

“Часто це пояснюється технічною причиною: радіус дії українських телевеж не дозволяє покривати всю окуповану територію. Утім, хтось в аналогічній ситуації вирішив проблему, встановивши супутникові антени. Але багатьох зупиняє вартість покупки. А може, вся річ у тому, що в жителів “потойбічного Донбасу” просто немає потреби дивитися українське ТБ?” – ідеться в статті.

Лише 4,7% (76 осіб) опитаних сказали, що вмикали українські телеканали майже щодня. Кілька разів на тиждень це роблять 4,9%, кілька разів на місяць — 8,7%.

Понад 56% учасників опитування ледь не кожного дня дивляться російські новини.

“…Інша річ — російські телеканали. Довіра до них масова й майже абсолютна, як у дітей до святого Миколая. Федеральним телеканалам повністю або в основному довіряють 73,5% опитаних жителів ОРДЛО, іншої думки дотримуються 11,8%. Не дивиться їх кожен сьомий учасник опитування. Російським телеканалам, які здійснюють мовлення у прикордонних з Україною областях, повністю або в основному довіряють 56,1%, протилежну позицію займають — 15,4%. Не дивляться — 15,2%”, – пише “ДТ”.

Читайте також:
П’ять років під окупацією “ЛНР”: інтерв’ю української активістки з “того боку”

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: