Генпрокурором став Руслан Рябошапка: буде перейменування і перевантаження ГПУ

доповнено

Верховна Рада затвердила кандидатуру Руслана Рябошапки на посаду генерального прокурора. Досі він був заступником керівника офісу президента.

На першому засіданні парламенту ІХ скликання, пізно ввечері 29 серпня – о 23:36 – “за” проголосували 312 депутатів (проти – 26, утримались – 25, не голосували – 32).

Конституційну більшість, у якій не було потреби, забезпечили “Слуга народу” (243 голоси із 247 членів фракції), “Батьківщина” (23 із 24), група “За майбутнє” (всі 22) і позафракційні (24 із 37).
Нуль голосів “за” – “ОПЗЖ”, “Європейська солідарність”, “Голос”.

ДОПОВНЕНО. Після голосування у ВР президент Володимир Зеленський своїм указом звільнив Юрія Луценка з посади генерального прокурора України.
Іншими указами пізно ввечері 29 серпня глава держави призначив Руслана Рябошапку генпрокурором та звільнив його з посади заступника керівника офісу президента України.

Раніше цього дня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради проєкт постанови “Про надання згоди на призначення Президентом України Руслана Рябошапки на посаду генерального прокурора”.

Новостворений Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності під час оголошеної перерви рекомендував парламенту підтримати звільнення Юрія Луценка з посади генерального прокурора та призначення на неї Руслана Рябошапку.

На засіданні комітету був присутній ще чинний генпрокурор Луценко, який у доброму гуморі роздавав коментарі в кулуарах, зокрема й стоячи поруч зі своїм 42-річним наступником Рябошапкою.

Юрій Луценко позитивно оцінив кандидатуру Руслана Рябошапки. “У мене немає з ним особистих стосунків, але бачив його на різних антикорупційних або правничих конференціях, і його професійний багаж дозволяє мені вважати його готовим до такої роботи”, – сказав Луценко журналістам.

Також, за словами чинного очільника ГПУ, Рябошапка пройшов “важливий етап для майбутнього генпрокурора” – незаконне переслідування.

“Я бачив, як після звільнення з НАЗК на нього спробували завести замовну справу. За моїм дорученням прокурор Києва розібрався і доповів, що там нічого немає. Справа була закрита, але він також пройшов цей дуже важливий для майбутнього генпрокурора етап – незаконного переслідування. Це також дуже важливо”, – зазначив Луценко.

Звітуючи з трибуни ВР із регламентом 5 хвилин, Луценко визнав, що його призначення у 2016 році було політичним, і за цей час він зруйнував “НКВД”, яким до цього була Генпрокуратура.
Луценко похвалився, що в корупційних справах ГПУ є три тисячі вироків, до бюджету повернуто 112 млрд грн, він зробив усе, що міг, а для більшої результативності потрібна зміна законодавчої бази, заочні засудження тощо. Також Луценко назвав НАБУ “імпотентним”, оскільки за три роки по його справах немає вироків і повернутих коштів у бюджет.

“За” звільнення Луценка з ГПУ проголосували 317 нардепів.

У свою чергу Руслан Рябошапка заявив, що Верховна Рада має ухвалити закон, який дозволить перезавантажити Генпрокуратуру та запустити процедуру переатестації прокурорів, “запустити “нову кров”, нових професіоналів у систему”.

У кулуарах парламенту Рябошапка підтвердив, що планується перейменування ГПУ.

“Є дві важливі речі. Перше – це перезавантаження прокуратури, тобто не лише зміна назви Генеральна прокуратура на Офіс генерального прокурора, а повне перезавантаження системи. І по-друге, Генеральна прокуратура повинна стати центральним, єдиним органом у державі, який впроваджує політику боротьби зі злочинністю. В нас таких органів немає”, – пояснив Руслан Рябошапка.

За його словами, передбачається пріоритизація злочинів, які становлять найбільшу загрозу, за якої Генпрокуратура матиме координувати діяльність інших правоохоронних органів задля реалізації визначених пріоритетів.

Разом з тим Рябошапка акцентував на тому, що додатковим піднапрямком у реформі прокуратури стане розслідування справ, які мають особливий суспільний резонанс.

“Я не можу гарантувати, що ці справи будуть доведені до обвинувальних або виправдовувальних вироків, але я зроблю все, щоб вони стали пріоритетом на порядку денному роботи нової прокуратури”, – додав він.

Із трибуни ВР Рябошапка додав, що перше завдання ГПУ – повернути в бюджет вкрадені кошти, а вже після цього посадити злодіїв.

Руслан Рябошапка народився 14 жовтня 1976 року.
За освітою юрист, закінчив Міжнародний Соломонів університет за спеціальністю “правознавство”.
Заслужений юрист України.
З 1998 року працював у Міністерстві юстиції України, з 2010 року – в секретаріаті Кабінету Міністрів України.
Був заступником міністра юстиції (з 19 березня 2014), членом Національного агентства з питань запобігання корупції (з 16 березня 2016). 9 червня 2017 сам пішов з посади члена НАЗК на знак протесту і закликав “перевантажити” Агенство.
Під час президентських виборів-2019 Рябошапка був радником Володимира Зеленського з правоохоронної та антикорупційної політики.
21 травня 2019 року Руслан Рябошапка був призначений заступником глави адміністрації президента, згодом у червні – заступником голови офісу президента.

Читайте також:
Болтон прогнозує, що “генпрокурор Рябошапка” подружиться з генпрокурором США

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: