“Ето всьо ваш Парашенка”: як виглядає контакт України й “ЛНР” на мосту Станиці після розведення військ

Тарас Корніюк
журналіст каналу ICTV, військовий кореспондент

(FB)

КПВВ “Станиця Луганська” зустрічає нас традиційними чергами з сотень літніх людей. “Пенсійний туризм” процвітає не лише тут, а й на всіх пунктах пропуску на Сході, незалежно від пори року та політичної погоди в Україні. Люди з окупованої території ідуть за пенсіями та соціальними виплатами до “укропів”. Ненавидять їх, ну тобто нас, але йдуть.

– Далі вже так звана “сіра зона” – там вас будуть супроводжувати представники СЦКК. – На всякий випадок прощаємось із Нелею – прес-офіцером прикордонного загону на виході із КПВВ в бік окупованого Луганська.

Після відведення українських військових наші прикордонники – останні силовики, що залишилися між КПВВ та бойовиками, які не поспішають розбирати фортифікаційні споруди по той бік зруйнованого мосту.

Вночі в прикордонників посилене чергування, аби сепари не підійшли.

З Олегом – полковником Спільного центру координації та контролю припинення вогню – проходимо бетонні споруди укриття. Цю позицію за кілька сотень метрів від КПВВ наші армійці покинули – перепрошую, планово відійшли – після рішення влади розвести сили та засоби. Біля них стоїть вантажний кран. Будівельники готові розбирати конструкції. Чекають від бойовиків подібних дій.

Відразу за рогом – рівна дорога, що раптом обривається, і ніби з-під землі виринають одночасно десятки людей з “кравчучками”, клумаками, дитячими візками та ящиками від бананів. Це все відбувається під пильним наглядом двох чоловіків у військовій формі, що сховалися від пекучого сонця в тінь бетонних блоків по той бік зруйнованого мосту. Над спорудою високо піднято прапор чи то так званої “ЛНР”, чи Росії. У сортах лайна не тямлю.

– Хватіт нас фатаграфіравать. Скока можна, – чути голос із будки чоловіка в темних окулярах.

Це “смотрящий” за “тачечниками”. Їх тут близько десятка. Возять на інвалідних візках “сірою зоною” від зруйнованого мосту до прикордонного контролю численних пенсіонерів, що заледве видираються драбиною, немов павуки, з останніх сил чіпляючись ціпками за огорожі мосту.

Такса – 100 грн, хоча на камеру називають значно скромніші суми.

Нібито заробіток одного – 300 гривень за день. Та з огляду на кількість літніх людей, цю суму варто множити в кілька разів.

Щоправда, останні кілька днів вони дещо засмучені – місцева ВЦА запустила безкоштовний автобус, днями ООН у справах біженців забезпечить ще одним транспортом. Офіційне відкриття – у п’ятницю.

Та щось мені підказує, що зайвої конкуренції місцеві ділки не потерплять.

– Шо ти снімаєш, я щя камєру тєбє нах*й разаб’ю.

Раптом з-під мосту виходить загорілий парубок, зі сторони бойовиків. Це ідейний захисник “ЛНР”, який пасеться в “сірій зоні”. Теж заробляє на “пенсійному туризмі”.

– Сматрі, как наши размініруют тєріторію. А що ваши “укропи”? Оні нічєво нє дєлают.

Конфлікт явно ризикує перейти в агресивну площину. Під мостом – з десяток МНСників “ЛНР”, що палять траву біля річки, явно зацікавились нашою розмовою на підвищених тонах. До парубка приєднується його “побратим”.

– Шо ти бронік адєл? Ти шо, сциш? Вчєра дєвка била бєз броніка, а ти шо нє такой смєлий?

Представники ОБСЄ в засобах індивідуального захисту, які поруч, представників “руского міра” не зацікавили.

– Ето всьо ваш Парашенка. Он вайну начал. Мост ваши нацикі падарвалі.

– До 2014 року, коли прийшла Росія, тут ніякої війни не було. І мостом їздили на авто люди. І щодо президента: в нас уже три місяці Зеленський, а війна триває.

Моя апеляція летить по горобцях. До діалогу долучається чоловік у військовій формі з пов’язкою “СЦКК”, який не наважується піднятися кілька метрів до нас драбиною, на нашу частину “сірої зони”:

– А чєво ти па-українські гаваріш, зачєм еті правакациі і паказуха?

Поряд проходять цивільні. Дехто підгавкує поборникам “ЛНР” щодо любові до Росії. Вони абсолютно не бояться, що наступного разу, перетинаючи умовний кордон, за довгий язик ними зацікавиться СБУ. Не зацікавиться.

Лідія Марківна з Луганська дуже пишається своїм красивим ім’ям. На камеру зізналася в любові до Росії і пішла в бік наших прикордонників. Вона точно проходитиме повз пам’ятник загиблим тут нацгвардійцям, що тепер опинився в так званій “сірій зоні”.

Наші діалоги біля зруйнованого мосту – ні про що. У мій бік летять шаблони російської пропаганди. Та територія міцно накрита інформаційним куполом Кремля.

Міфи про Порошенка, що вже завтра сяде до в’язниці, зараз доповнилися легендами про Кличка, який чомусь голим втік з Києва.

Сьогодні на КПВВ значно більше людей, ніж завжди. Очевидно, народ налякав черговий фейк ЗМІ “ЛНР”, нібито перехід закриють через будівництво мосту. Тож треба якомога швидше забрати гроші в “укропів”, який ненавидять.

Читайте також:
Лідер сепаратистів “ЛНР” у Станиці зі скандалом перетнув лінію розмежування

“Нейтральна зона”: у СБУ пояснили, чому не затримали Дейнего і Кобцеву в Станиці