“Лайка корисна для здоров’я”: Супрун розкритикувала закон про “дематюкацію”

В.о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун розкритикувала законопроект народної депутатки Ольги Богомолець “про протидію лихослів’ю” і зазначила, що обсценна лексика може бути корисною для здоров’я.

Про це вона написала у “Фейсбуці” ввечері 3 липня.

“Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків”, – написала Супрун, надавши посилання на статтю “Наука лайки” (The Science of Swearing) на сайті міжнародної Асоціації психологічних наук.

Глава МОЗ звернула увагу на той факт, що, коли людина реагує нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуває полегшення.

“У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів. Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні”, – пояснила вона.

Посилаючись на наукові дослідження, Супрун вказала на ефективність лайки в зменшенні болю, посиленні серцебиття і підвищенні больового порогу.

Водночас глава МОЗ наголосила, що матюками слід саме послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно. Інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.

В.о. міністра також зазначила, щотривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію.

Уляна Супрун нагадала також про існування хвороби, що має назву “синдром Туретта” – коли людина постійно неконтрольовано нецензурно лається.

“Існує образ не дуже розумної чи культурної людини, яка розмовляє матюками. Цей образ справді має підґрунтя, але лише частково. Заборона матюків тут не допоможе. Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені”, – розповіла медик.

Також симптомом деяких хвороб є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово.

“Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром”, – пояснила Супрун.

Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром.

“Тому звичайне мовлення та обсценна лексика — це окремі речі з точки зору нейрофізіології. Люди з афазією мають негаразди в центрах мовлення (ділянках мозку Брока і Верніке), але лайки обробляються іншими ділянками — глибокими і більш древніми ділянками, зокрема, амигдалою та базальними гангліями”, – зазначила Супрун, вказавши, що амигдала відповідає і за бажання лаятися, коли щось впало на ногу, і за переляк та відчуття загрози, коли матюкаються нам в обличчя з метою образити. У тварин також саме амигдала залучена в крики в разі загрози чи травми.

“Але в людей стара ділянка мозку пов’язалася із новою мовною надбудовою — обсценною лексикою, яку свідомість зазвичай фільтрує як табуйоване явище”, – додала очільниця МОЗ.

“Лайка і життя в соціумі тісно пов’язані, і в не найгірший спосіб. Вважається, що люди оптимізували тваринну реакцію зойку на біль та страх, та притаманну приматам агресію (жбурляння) на прийнятну в соціумі лайку. Там можна і висловити свої почуття спеціальними словами, і нікого не травмувати”, – констатує Супрун.

“Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку“, – вважає Супрун.

“А найкраща турбота про українську мову — це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо”, – додала вона.

Про авторку законопроекту “про дематюкацію” Ольгу Богомолець Уляна Супрун в даному контексті відгукнулася так: “Часом буває так, що деякі народні депутати почуваються геть забутими та нікому не потрібними. Тож аби хоч якось привернути до себе увагу, вони пишуть законопроекти, які пасують радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі. До прикладу, пропонують заборонити матюкатися”.

Як інформувала “Новинарня“, 3 липня у Верховній Раді зареєстрували законопроект “Про протидію лихослів’ю” (“дематюкацію”).
Він викликав жваву реакцію у ЗМІ й соцмережах.
Ініціатор законопроекту, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець є давньою опоненткою Уляни Супрун та неодноразово вимагала її відставки.

Читайте також:
Мосійчук виграв справу проти Супрун в Апеляційному суді