Росія фінансувала просування так званого мовного закону Ківалова-Колесніченка, який де-юре надавав російській мові статус регіональної в Україні, а де-факто наближав її вагу до державної.
Про це йдеться в розслідуванні “Схем”, яке опубліковане 23 квітня.
Журналісти вивчили документи, що потрапили в публічний простір через витік з “Правфонду” — російської державної організації, яка займається підтримкою співвітчизників за кордоном.
Зазначається, що фінансові вливання здійснювалися як до, так і після прийняття закону, зокрема через організацію публічних заходів, статей у ЗМІ та друкованих матеріалів, які мали на меті, серед іншого, чинити політичний тиск на українську владу.
“Схеми” з’ясували, що Колесніченко отримував фінансування від “Правфонду” для підтримки цього закону як до його ухвалення, так і після. Зокрема, у лютому 2012 року, за півроку до прийняття закону, Колесніченко звернувся до “Правфонду” з проханням виділити 1,9 мільйона рублів (приблизно 65 тисяч доларів за тогочасним курсом) на підготовку та поширення альтернативного звіту про нібито невиконання Україною міжнародного договору Ради Європи — Європейської хартії з регіональних мов, яка діяла в Україні з 2006 року та мала на меті захист мов, що перебували під загрозою зникнення, серед яких була й російська, йдеться в розслідуванні.
Втім, у 2025 році Верховна Рада виключила російську мову з цього переліку.
Фото: “Схеми”/”Радіо Свобода”
Мовний закон Ківалова-Колесніченка використовував Європейську хартію регіональних мов як інструмент для популяризації російської мови в Україні, зазначили опитані журналістами науковці.
Журналісти виявили, що “Правфонд” схвалив заявку Колесніченка і виділив 1,2 мільйона рублів (приблизно 41 тисяча доларів) — це була сума трохи менша від запитаної. Згідно з поданою грантовою заявкою, ці кошти мали бути витрачені на публікацію звіту у форматі книги, переклад на українську та англійську мови, гонорари експертам і перекладачам, а також на масштабну інформаційну кампанію: телесюжети та статті в медіа.
Фото: “Схеми”/”Радіо Свобода”
“Схеми” встановили, що, крім грошей, Москва надавала Колесніченку вказівки про те, що саме писати у своєму «громадському звіті» для Ради Європи. Інструкції депутату Верховної Ради надходили особисто від тодішнього керівника «Правфонду» Ігоря Панєвкіна.
У листуванні згадується і можливість залучення міністерства закордонних справ РФ до перекладу документа англійською мовою. В одному зі своїх листів до Панєвкіна Колесніченко прямо вказує мету цього звіту – політичний тиск на українську владу.
Фото: “Схеми”/”Радіо Свобода”
Наприклад, у звіті народного депутата йшлося про відсутність квот для російської мови в теле- та радіомовленні та недостатню кількість російськомовних шкіл. Натомість офіційний звіт від української влади підкреслював, що російська мова фактично витіснила українську в багатьох сферах життя великих міст, і підтримка російської мови лише сприяє збереженню тоталітарної політики СРСР, пишуть “Схеми”.
Фото: “Схеми”/”Радіо Свобода”
Співавтором звіту Колесніченка був його помічник Руслан Бортнік, а вступне слово написав його політичний партнер по “Партії регіонів” Сергій Ківалов. На запитання “Схем” Ківалов не відповів, а Бортнік заявив, що не був поінформований про фінансування цього звіту з боку Росії.
Як зазначається в розслідуванні “Схем”, це не була єдина фінансова підтримка, яку Колесніченко отримав від російського державного фонду для просування свого мовного закону, адже після ухвалення закону, у 2013 році, “Правфонд” виділив Колесніченку ще понад два мільйони рублів (близько 65 тисяч доларів).
Ці кошти були спрямовані на випуск брошури «для російських співвітчизників» в Україні з інструкціями щодо застосування мовного закону, який на той час уже набув чинності, додали журналісти. У брошурі, зокрема, пояснювалося, як використовувати російську мову в діловодстві, судах та освіті замість української. За документами витоку, які проаналізували “Схеми”, брошуру планувалося поширювати серед держорганів України та міжнародних організацій, а також презентувати для громадськості в Києві на заході в пресцентрі інформаційного агентства УНІАН, де мав виступити один з авторів закону — Сергій Ківалов. Проте захід було відкладено, і замість Ківалова на ньому виступив Михайло Товт, колишній нардеп і працівник Академії наук України, який також був співавтором брошури.
Фото: “Схеми”/”Радіо Свобода”
Товт писав брошуру разом зі Степаном Черничком, тодішнім проректором Закарпатського угорського інституту, а нині — ректором цього навчального закладу та депутатом Закарпатської обласної ради від Партії угорців України, йдеться в розслідуванні.
«Схеми» отримали та проаналізували цей документ. Згідно з розслідуванням, автори брошури заохочували використання російської у сфері надання послуг – наприклад, обстоювали право «офіціанта обслуговувати клієнтів винятково російською, бо відвідувач сам обрав цей заклад».
Фото: “Схеми”/”Радіо Свобода”
Згідно з документами витоку з “Правфонду”, за написання цих коментарів до брошури Черничко і Товт отримали по 5000 гривень (на той час 600 доларів).
Схеми звернулися за коментарями до Товта та Черничка. Депутат Закарпатської облради Черничко заявив, що не знав про фінансування брошури і на запитання щодо подяки російському фонду на першій сторінці відповів: «Не можу і не хочу коментувати». Однак пізніше у листі до редакції він уточнив, що «подяка була висловлена не від імені авторів, а від імені організації Вадима Колесніченка Російськомовна Україна», і що це не є заявою співавторів.
Товт, якого сьогодні у медіа згадують як конституційного юриста і очільника благодійного фонду «Свалявський меморіальний парк», у розмові з журналістами «Схем» також заявив, що не знає хто фінансував брошуру про використання російської мови: «Я такого не пригадую, хто її фінансував. Я тоді працював у багатьох проєктах».
Він додав: «Я не заперечую, що це фінансувалося тим фондом. Можливо, вони і фінансували. Щодо використання в сучасних умовах російської мови в Україні, безумовно, моя позиція змінилася. А в цілому моя позиція щодо повних прав національних меншин безумовно не змінилася».
У лютому 2014 року, після втечі Віктора Януковича до Росії, Верховна Рада України проголосувала за скасування «закону Ківалова-Колесніченка». Втім, чинності це рішення не набуло, адже тодішній в.о. президента Олександр Турчинов відмовився його затверджувати, поки не буде ухвалено нового, альтернативного мовного закону.
Лише у 2018 році Конституційний суд визнав «закон Ківалова-Колесніченка» неконституційним.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
За результатами зустрічі на Кіпрі Зеленський і лідери ЄС видали спільну заяву
Український фільм про життя в окупації відібрали до Каннського кінофестивалю
Смерть мобілізованого під час перевезення: перед судом постануть двоє військових київських ТЦК
Фінляндія стала 21-ю державою, що приєдналася до угоди про Спецтрибунал щодо злочину агресії Росії
Бійці Lasar’s Group НГУ знищили ЗРК С-300В у Бєлгородській області Росії. ВІДЕО
ЗСУ за добу прорідили лави армії РФ на 910 осіб і десятки одиниць техніки
За добу Росія скинула 277 КАБів, на фронті – 194 боєзіткнення
Росія атакувала Україну двома “Іскандерами” та 107 дронами: ППО знешкодила 96 ворожих цілей
