Псковський десантник розповів, як воював проти України за Новосвітлівку

Російський десантник В’ячеслав (ім’я змінено) розповів, як потрапив на війну в Україні і брав участь у бою за Новосвітлівку у 2014 році. Після України він отримав медаль Суворова, але написав рапорт про звільнення.

Інтерв’ю із ним у середу, 8 травня, опублікувала “Новая газета”

Боєць служив за контрактом у 76-ій дивізії ВДВ у Пскові. Йому був 21 рік, коли він у складі бойової тактичної групи потрапив у бій під Луганськом. Він вижив і навіть дивом не був поранений.

«У нас були навчання в Псковській області… Після навчань нас відвезли на псковський аеродром, звідти — в Ростов. Вже в Ростові командир роти сказав, що тепер ми прямуємо в Луганськ. Для забезпечення… Загалом, нам сказали, що треба супроводжувати колону з гуманітарною допомогою», – розповідає росіянин.

За його словами, надалі ніякої колони його підрозділ не супроводжував. При цьому, в Ростові солдатам наказали прибрати з форми знаки розрізнення і витягнути з телефонів акумулятори. За словами росіянина його бойова тактична група налічувала 90 осіб. Тиждень вони просто «стирчали в лісі».

«Ніхто нам нічого не пояснював. Але з наших ніхто і не питав. До того, що буде далі, нас ніяк не готували. Але стріляти ж ми всі вміли, до війни всіх нас взагалі-то і готували. Ми розуміли, де знаходимося і що тут відбувається. Обговорювати ми це ніяк не обговорювали, а думали лише, як би повернутися живими. У багатьох як-не-як дружини, діти. Але нам обіцяли додатково заплатити. По 50 доларів на день», – розповідає колишній російський військовий.

Незабаром російський підрозділ отримав наказ вступити в бій.

«Через тиждень нам сказали, що ми маємо штурмувати два села. Одне селище я ніколи не забуду, це Новосвітлівка», – згадує росіянин.

За його словами, десантникам наказали знищити в селищі супротивника: «як ми їх називали — бандерівці». Російський солдат згадує, що бій виявився важким, і його підрозділ було зупинено.

«Ну… загалом… Занадто багато поранених виявилося. Половина групи була поранених. Від куль ніхто не постраждав, а в основному все від осколкових. Від мінометів. Взагалі у нас був наказ доїхати до наступного села, але ми до нього не доїхали. Втрапили у цій Новосвітлівці. «Нонки» виявилися, як кажуть, на іншій стороні. У нас залишилися лише БМД… Бій тривав близько години. Ми стріляли, по нас стріляли. У підсумку нам вдалося когось убити, а хтось втік», – сказав він.

Після цього російських десантників вивезли назад в Росію. Як зазначає В’ячеслав, вони розуміли, що діють на території іншої країни, але не знали, що їх туди направили неофіційно. Про це військовим стало відомо лише потім. Обіцяної грошової надбавки і премії їм так і не заплатили.

«Нам сказали, що нас там не було. Ми заблукали. Ми були на навчаннях і заблукали. І нічого не заплатили. Це було не в наших силах домогтися, щоб заплатили. Потім нас ще й позбавили премії, а це майже 20 тисяч», – розповів він.

Після України солдат написав рапорт і звільнився з армії. Пережите йому не сподобалося.

“По-перше, не заплатили. По-друге, я на смерть подивився, і якось мені на все життя вистачило. Страшно це, насправді. Мені на той момент лише 21 рік був”, – розповів він.

Солдат зізнається журналістам, що міг загинути в чужій країні даремно.

«Та ні за що я міг загинути. Але це я вже потім зрозумів. Просто був наказ. В результаті ані слави, ані «за Батьківщину», ані грошей», – уклав він.

Видання нагадує, що за оцінками журналістів видання «Псковська губернія», яке активно висвітлювало участь армії РФ у війні на Донбасі, втрати ЗС РФ в Україні можна порівняти з числом загиблих бійців ЗСУ.

Як інформувала “Новинарня“, на безіменних могилах “іхтамнєтів” у Пскові з’явилися пам’ятники з прізвищами.

Читайте також:
“Іхтамнєт”: під Донецьком СБУ знайшла обгорілий ранець російського десантника