Володимир Єрмоленко
український філософ, публіцист, викладач Києво-Могилянської академії, експерт МГО “Інтерньюз-Україна”
(FB)
Фільм “Брекзит” з Камбербетчем підтвердив мені те, про що особисто говорили деякі британці: “Брекзит” – це не про політику чи економіку. Це про психологію. Навіть про психоаналіз.
Понад сто років тому доктор Фройд навчився витягати темне несвідоме зі своїх пацієнтів.
Сьогодні це навчилися робити політтехнологи. Але не з індивідів, а з мас.
Психоаналітики колективного несвідомого сьогодні – це не Юнг; це дует політтехнолога та аналітика великих даних. Психоаналітик великих даних.
Індивідуальний психоаналіз Фройда мав добрі наміри: “зрозуміти людину краще, ніж розуміє себе вона сама”. Колективний психоаналіз соцмереж і великих даних мав спочатку ту саму просвітницьку амбіцію: “зрозуміти маси людей краще, ніж вони самі”.
Але як індивідуальний психоаналіз швидко деградував від спроби контролювати жахи несвідомого в спробу вивільнити їх (спочатку в мистецьких практиках, а потім в політичних) – так само швидко деградує і сучасний масовий психоаналіз великих даних.
І тут маємо справу з одним глобальним процесом (де і Брекзит, і “5 зірок“, і Трамп, і Зе, і багато іншого), який називають “популізмом”, але який насправді є чимось значно складнішим. Цифровим сюрреалізмом.
Чи може цей “психоаналіз мас” і “колективне несвідоме цифрової епохи” принести знову щось хороше? Думаю, так. Адже в нашому несвідомому – не тільки жахи і страхи. Там ще надії, бажання і туга за вічною любов’ю)
Читайте також:
“Розділяй і таргетуй”. СММник Зеленського розповів секрети перемоги на виборах
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!