В’ятрович і громадські організації закликали Раду ухвалити законопроєкт про захист української перед законопроєктом про освіту мовами нацменшин

Народний депутат від “Європейської солідарності” Володимир В’ятрович та низка громадських організацій закликали Верховну Раду ухвалити в першому читанні законопроєкт №15412 про забезпечення функціонування української мови як державної перед голосуванням за законопроєкт №16119 про забезпечення освітніх прав представників національних меншин.

Відповідне звернення В’ятрович опублікував у своєму Facebook 5 жовтня.

У ньому зазначається, що законопроєкт №16119 планують розглянути на найближчому пленарному засіданні та ухвалити одразу за основу і в цілому. За словами авторів звернення, це пов’язано з домовленостями з Угорщиною щодо розблокування руху України до ЄС та відкриття двох переговорних кластерів.

Водночас В’ятрович і громадські організації заявили, що критично ставляться до змісту законопроєкту №16119. На їхню думку, що він не принесе жодної користі українській освіті.

“Разом з тим слід відзначити, що завдяки конструктивній взаємодії представників уряду і парламенту текст проєкту зазнав позитивних змін і на сьогодні не містить найбільш загрозливих норм, які були у його первісній версії.

Ми можемо погодитися з тим, що ухвалення цього законопроєкту є прийнятною ціною за розблокування Угорщиною руху України до ЄС і відкриття двох переговорних кластерів. Але не можемо погодитися з дедалі більшою фрагментарністю й рефлекторністю мовної політики, яка все частіше зводиться до переписування законів під тиском іноземних держав без належної уваги до мовних потреб та інтересів мільйонів українців.

В ухваленій у січні 2026 року постанові “Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави”, Верховна Рада слушно констатувала:
“Утвердження і захист української мови, формування українськомовного середовища на всій території України у всіх сферах суспільного життя є критично важливими для національної безпеки, державної єдності та сталого розвитку України. Необхідні для цього законодавчі та управлінські рішення мають ухвалюватися відповідно до інтересів української державності і майбутнього українського народу, незважаючи на протидію держави-агресора чи будь-який інший зовнішній тиск”.

Однак самих констатацій замало. На виконання зазначеної постанови робоча група гуманітарного комітету Верховної Ради за участі представників міністерств і відомств, народних депутатів та громадських організацій розробила комплексний законопроєкт №15412 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної”. Цей законопроєкт внесений 63 депутатами з усіх фракцій та груп парламенту і підтриманий профільним комітетом, але ніяк не виноситься на пленарні засідання.

Жодна зовнішня сила не вимагатиме від України захисту наших власних національних інтересів і нашої державної мови, ми повинні дбати про це самі. І не лише поспіхом ухвалювати фрагментарні рішення про мови меншин під зовнішнім тиском, а вести послідовну і системну мовну політику.

Виявом готовності українського парламенту до такої системної політики було б ухвалення в найближчий пленарний день не лише законопроєкту про освіту мовами меншин, але й, принаймні у першому читанні, законопроєкту 15412, спрямованого на розвиток і захист української мови.
Це рішення продемонструвало б державну зрілість парламенту і сприяло б широкому консенсусу навколо комплексної підтримки і захисту як державної мови, так і мов національних меншин.

Однак ми з подивом констатуємо, що не лише проросійські депутати, але й окремі урядові структури хочуть зруйнувати такий консенсус і під відверто надуманими приводами заблокувати розгляд законопроєкту 15412. По суті, ми стоїмо перед загрозою нового скочування мовної політики до риторики про “какую разніцу” і проросійської демагогії в стилі Табачника і Ківалова з Колесніченком про те, як українська мова заважає правам меншин”, – йдеться у заяві.

Автори звернення наголосили, що спроби блокувати законопроєкт №15412, штучно протиставляючи українську мову мовам національних меншин, є неприйнятними.

Вони закликали Верховну Раду, депутатські фракції та групи, кожного народного депутата голосувати за законопроєкт 16119 лише за умови попереднього ухвалення в першому читанні законопроєкту 15412 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення функціонування української мови як державної”.

Звернення підтримали:

Рух “Простір свободи”
ГО “Український світ”
ГО “Незалежні”
Освітня платформа “Є-мова”
Центр суспільних ініціатив «Перспектива»
Ініціатива «Дріжджі»
Всеукраїнський рух “Єдині”
Ініціатива “Навчай українською”
ГО “Українська гуманітарна платформа”
Безкоштовні курси української мови
Громадянський рух «Відсіч»
Ініціатива «Бойкот російського кіно»
ВГО “Не будь байдужим!”
Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»
Ініціатива захисту прав україномовних “І так поймут!”
Мережа захисту національних інтересів АНТС
Українська народна рада Донеччини та Луганщини
Українська мережа “ТОЛОКА”
ГО “Вектор прав людини”
Ініціатива AFTER FRONT
Українська фундація розвитку
“Одеса Україномовна”
Українська Ветеранська ІТ Асоціація
Спілка Учасників, Ветеранів, осіб з Інвалідністю внаслідок АТО та війни
ГО “Нова Дружківка”
Ініціативний рух “Громадський патруль”
ГО “Мережа відповідальних”
ГО “Експертний корпус”

Детальніше про законопроєкту 16119

1 жовтня стало відомо, що на розгляд Верховної Ради внесено законопроєкт про освіту національних меншин – відповідно до вимог Угорщини задля розблокування переговорних кластерів про вступ України до ЄС.

Як автори проєкту вказані голова ВР Руслан Стефанчук, його заступники Олександр Корнієнко й Олена Кондратюк, а також народні депутати Сергій Бабак і Микита Потураєв.

Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.

Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, становить понад 50% загальної кількості учнів.

Освітня програма для представників нацменшин має передбачати вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов’язаної з національною ідентичністю.

Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.

Контекст

Раніше стало відомо, що Угорщина погодилася розблокувати два переговорні кластери для вступу України до ЄС за умови ухвалення Києвом змін до закону “Про освіту”. Йдеться про кластери №2 “Внутрішній ринок” та №3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”.

Про це пише у великому матеріалі “Європейська правда”.

Очікується, що 6 жовтня Угорщина погодить подальший технічний крок на засіданні робочого органу Ради ЄС з питань розширення COELA. Йдеться про згоду на направлення Україні листа із запитом надати Євросоюзу переговорні позиції за кластерами №2 та №3.

Після цього Україна та ЄС мають пройти необхідні технічні процедури. Верховна Рада повинна ухвалити зміни до закону “Про освіту” до засідання Ради ЄС, запланованого на 13 жовтня.

Читайте також:
Україна та Угорщина досягли домовленостей в питаннях нацменшин, – Мадяр