Як новий сержантський корпус ЗСУ стає двигуном усієї оборонної реформи

автор: Геннадій Карпюк
військовий аналітик

До кінця 2020 року Збройні сили України повинні реалізувати Концепцію розвитку професійного сержантського корпусу. Він має стати одним із генераторів багатьох рушійних процесів та змін у війську. Саме якість людей, а не техніки чи обладнання, є визначальними в успішній еволюції нинішньої оборонної реформи. Якраз сержантам (у сенсі висококласних фахівців середньої ланки) уготована роль станового хребта професійної армії. Отже – про модель формування нового українського сержанта: які зміни на порозі?

На часі розподіл повноважень

Нещодавно відбулися шості всеармійські збори сержантського складу ЗСУ. На їх важливість вказує вже те, що форум очолив начальник Генерального штабу генерал армії Віктор Муженко. Обговорювали зокрема покращення “мотиваційного пакету”, що стимулював би кращих вдосконалювати професійні кондиції та просуватися в кар’єрному розвитку сержантською лінією. А досвідчених – переходити в інструкторський кластер й опановувати практики реального лідерства.

Існує певний замисел начальника Генштабу з упровадження у війську сержантських вертикалей за напрямками роботи. Для цього слід уже зараз вносити у згадану Концепцію зміни. Вони стосуються відпрацювання моделі кар’єрно-фахового зростання сержантів у різних іпостасях та вдосконалення структури їх посад.
Варто змінювати і бойові статути й настанови, включивши до них обов’язки сержантського корпусу в бою та під час планування бойових дій.

Відомо, що, відповідно до проекту нового Статуту ЗСУ, почалася робота з розподілу повноважень між офіцерами і сержантським складом. Зокрема,

до 2020 року понад 2 тисячі офіцерських посад замінять на сержантські.

За словами в. о. начальника управління по роботі з сержантським складом Генштабу ЗСУ прапорщика Андрія Познякевича, у 2018 році 1022 посади вже замінили. Решта змінить статус у найближчі два роки.

Офіцери на рівнях від взводу до бригади і вище більше опікуватимуться плануванням повсякденної діяльності, підготовки, бойових завдань. Сержантам делегують функціонал практичного виконання.

У цьому контексті показовим є введення штаб-сержантів, які замінили окремі офіцерські посади в структурах менеджменту персоналу, підготовки і морально-психологічного забезпечення.

Збройні сили вже мають повноцінну систему багаторівневої підготовки сержантів і старшин. Це вишкіл за курсами лідерства й інструкторів. Останніх готують у чотирьох центрах підготовки за рівнями – базовим, підвищеним та академічним. Кожен курс передбачає отримання сертифікату про здобуття відповідної фаховості. І як бонус – очікується введення в дію наказу начальника Генштабу про порядок нарахування додаткових надбавок до основного тіла грошового забезпечення за наявності такого сертифікату. Розміри надбавок іще точно не відомі, оскільки механізм реалізації перебуває на етапі опрацювання.

Мотивація служити довше

Торік відбулися суттєві зміни в системі грошового забезпечення сержантів. Раніше вони могли отримувати максимальну платню лише відповідно до 12-го тарифного розряду. А з січня 2018-го для окремих посад цей перелік розширено до 25-го розряду частковим накладанням сержантських тарифів на офіцерські.

Основна мета – зупинити відтік найдосвідченіших сержантів і старшин до офіцерської когорти. Хоча нічого страшного в цьому явищі немає.

Бо, як каже Андрій Познякевич, найкращим офіцером є колишній, добре підготовлений сержант.

За кілька останніх років понад 3 тисячі сержантів і старшин трансформувалися в офіцерів.

Ситуація не критична, бо є механізм компенсації – працюють центри підготовки. Наприклад, “Десна” спроможна одночасно набрати 120 осіб лише на курс лідерства базового рівня.

Читайте також:
Сержантська реформа: в Десні працює військова частина без жодного офіцера

Додатковою мотивацією лишатися на контракті ближчим часом може стати і нова система стимулювання продовження контракту на службу в ЗСУ.

Чинна нормативна база гарантує молоді, яка вирішує укласти перший контракт, отримання грошової допомоги у розмірах: рядові – 8, сержанти, старшини – 9 прожиткових мінімумів (2019-го прожитковий мінімум для працездатних осіб зросте від 1921 до 2102 гривень).
Опрацьовується пропозиція з військ – запровадити “підйомні” виплати і за укладення наступних тривалих контрактів. Для другого контракту в перспективі ця винагорода може бути значно вищою, ніж за перший: від 12 до 15 прожиткових мінімумів. А за третій і наступні – 16-20 таких мінімумів.

Нагадаю: мінімальний тривалий контракт для рядового складу становить 3 роки, для сержантсько-старшинського – 5.

Для контрактників є й інші мотиваційні бонуси. Приміром, головні старшини від рівня батальйону і вище можуть вступати у військові виші й здобувати заочно вищу освіту за рахунок Міноборони.

Торік у грудні уряд уможливив надання грошових компенсацій контрактникам рядового і сержантського складу за піднайом житла, що доти було неможливим.

Більша професіоналізація і кар’єра через ротацію

Сержантсько-старшинський корпус українського війська у 2019 році чекає поглиблення професіоналізації. Це випливає з визначених начальником Генерального штабу основних напрямків роботи. Зокрема, це розвиток центрів підготовки сержантського складу до рівня НАТО, що дасть можливість готувати кадри як для ЗСУ, так і країн Альянсу. Тому впродовж року і далі впроваджуватимуть натовські навчальні стандарти, зокрема, сучасні методи й інноваційні підходи.

Вишкіл стає багаторівневим. Сержантів вчитимуть ширшій свободі у прийнятті рішень, більше приділятимуть уваги мовній підготовці. Тримісячний базовий курс загальновійськової підготовки солдата є фундаментом розвитку рядового, сержантсько-старшинського корпусів.

Очевидно, що на часі поява чіткого алгоритму побудови кар’єри професійного сержанта за ротаційним принципом. Сержанти обов’язково здобуватимуть досвід виконання завдань у командній, інструкторській, логістичній та штабній вертикалях у своїй професії.

Нині Генштаб обирає шлях зменшення термінів перебування підрозділів на полігонах. Водночас зросте обсяг індивідуальної підготовки військових у пунктах постійної дислокації. Новація позитивно вплине на емоційний стан ратників, яким доводиться перебувати по кілька місяців далеко від родин.

Нова редакція Статуту ЗСУ передбачає введення такого поняття, як індивідуальна відповідальність військовослужбовця за виконання або ж невиконання поставлених завдань і загалом його фахового функціоналу, норм поведінки тощо. Наразі ж це зона відповідальності того чи іншого командира, яких часто карають за якісь негаразди, пов’язані з підлеглими. Тобто, почався відхід від радянських практик.

прапорщик Андрій Познякевич

• Управління сержантською кар’єрою – це новий феномен в ЗСУ. Яка філософія й стратегія закладені в це поняття, що є звичним для армій країн НАТО? – запитую в Андрія Познякевича.

– Це побудова рейтингового принципу у просуванні військовослужбовців по службі. У Збройних силах нині впроваджують різні інновації. Сподіваюся, незабаром візьмуть на озброєння автоматизовану систему “Персонал”, яка і стане своєрідним фундаментом у формуванні нового підходу, – коментує прапорщик Познякевич. – Таким чином відстежуватиметься обов’язковість проходження сержантами посад за різними напрямками – командними, штабними, логістичними, інструкторськими.

Кар’єра сержанта має бути різносторонньою. Адже можна прийти, умовно, в Повітряні сили, під час служби здобути технічну спеціальність і спокійно за нею служити до пенсії. Ми хочемо відійти від такої практики. Сучасний військовий сержант має бути всебічно готовим. Тому надалі практикуватимемо такий підхід, як зміна родів військ, в яких служитимуть ті ж самі інструктори. Ми лише вітатимемо таку міграцію фахівців поміж морською піхотою й ДШВ – вона збагачуватиме кожного професіонала. Такий же ефект матиме і зміна направленості діяльності – наприклад, командно-штабної та логістичну.

Найосновніше в сучасному військовому кар’єрному менеджменті сержантів – обов’язковий ротаційний принцип перебування на посадах. Цю практику узвичаєно в НАТО. Три-чотири роки перебування на посаді, а далі – ротація – або на вищий рівень, або нікуди. Загалом, інші люди у професійній армії просто не потрібні. Так само і на рівні горизонтального вектору у фаховому розвитку потрібні мотиватори особистісного вдосконалення.

Потрібно інспірувати такі зміни у нашому військовому середовищі, і так само узвичаювати постійний висхідний дрейф з рівня на рівень.

Візьмемо, до прикладу, перехід головного сержанта взводу в іпостась головного сержанта роти. Щоб бути головним сержантом взводу, вам необхідно пройти фахову базову підготовку, прослужити в підрозділі звичайним солдатом. Зарекомендувавши себе добре, треба отримати згоду колективу (віднедавна направлення військових на курси лідерства відбувається з погодження сержантської ради військового колективу).

Наступний етап – базовий курс лідерства в центрі підготовки, а потім – отримання фаху за посадою командного складу базового рівня для сержантів і старшин. Отримуєте відповідний сертифікат, і – їдете служити в частину, отримуєте досвід. З часом приходить пора здобувати середній рівень лідерства й фахової підготовки. І знову отримання сертифікату, грошової надбавки й можливості бути призначеним на посаду головного сержанта роти, – пояснив прапорщик Познякевич.

Читайте також:
Офіцер має зрозуміти, що сержант — його найближчий помічник,
а не просто підлеглий, — Полторак

Сержантам ЗСУ побудують 1500 квартир-студіо. ФОТО