Україна вшановує річницю бою під Крутами

Президент Петро Порошенко разом із дружиною Мариною, голова Верховної Ради Андрій Парубій, віце-прем’єри Павло Розенко і В’ячеслав Кириленко, міністр оборони Степан Полторак та інші урядовці, політики, ветерани АТО у вівторок, 29 січня, вшанували пам’ять Героїв Крут біля Пам’ятного хреста в Києві.

Цього дня відзначається 101-ша річниця бою поблизу залізничної станції “Крути”, коли декілька сотень курсантів, студентів та військових УНР стримали наступ на Київ армії більшовиків, обороняючи українську державність.

Уздовж алеї, що веде до Свято-Миколаївської церкви на Аскольдовій могилі, були вишикувані воїни Почесної варти. Президент, спікер та урядовці поклали квіти до пам’ятник, встановили свічки у пам’ять про героїв у церкві. Присутні вшанували подвиг українських юнаків хвилиною мовчання.

Прес-служба глави держави оприлюднила “Звернення Президента до Українського народу у зв’язку з Днем пам’яті Героїв Крут 29 січня 2019 року”.

“…Після усіх драматичних подій ХХ століття, після нашої Революції Гідності, нині, коли на сході держави продовжується неоголошена війна, жертовність Крутян стає для нас все більш близькою та зрозумілою.
Ми добре вивчили уроки історії, перед лицем реальної загрози зробили належні висновки — створили та день за днем усім українським загалом плекаємо нашу армію, яка надійно тримає оборону. Ми вистояли. І на сьогодні це одна із наших головних спільних перемог”, – сказано зокрема у зверненні.

“…Маючи гіркий досвід поразок національно-визвольних змагань на початку ХХ століття, ми даватимемо рішучу відсіч будь-яким спробам посіяти в країні зневіру, розбрат, хаос та анархію. Єднання всіх українців у цей тривожний час є головною передумовою збереження держави та наближення перемоги.
Тільки від нас із вами залежить, щоб тяжке минуле у московському ярмі ніколи не повторилося. Бо злочинна сутність Росії та ж сама, що і століття тому. Переконаний — велична звитяга Героїв Крут завжди житиме у серцях українців. Хай же вона править за приклад для кожного з нас”, – заявив Порошенко.

Цього ж дня о 14:00 у виставковому центрі на Лівому березі почнеться форум “Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом”, на якому Петро Порошенко заявить про своє висування в президенти.

Відповідно до анонсів, до 16:00 відбувається урочиста хода курсантів Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут та ліцеїстів Київського військового ліцею імені Івана Богуна у супроводі військових оркестрів з піснею “Марш нової армії” (район площі Лесі Українки).

На 17:00 у вестибюлі Центрального вокзалу “Київ-Пасажирський” заплановано музичний флешмоб за участю військових оркестрів та музичних творчих колективів.

Меморіальні заходи за участі громадськості традиційно відбуваються також на станції “Крути” в Чернігівській області.

Як повідомив “5-й канал”, на місце бою сьогодні приїхали зокрема вихованці 30 військових навчальних закладів і учасники АТО – їх привіз потяг “Єднання” Київ-Крути.

“Мої батьки служать, і я пішов, бо теж хотів захищати Україну”, – сказав першокурсник Одеського військово-морського ліцею Микита Любимов, син військових – учасників ООС.

Курсантам, що прибули на заходи, вручили пам’ятні прапори, з якими вони повернуться до своїх ліцеїв.

“Символізм у тому, що в бою під Крутами брали участь такі ж курсанти, тільки в інший час. Вони зараз стануть частинкою історії”, – зазначив молодший сержант, курсант Військового інституту телекомунікації та інформатики Дмитро Кузьмін.

“Крім військового конфлікту, який зараз триває, Україна є об’єктом інформаційних війн. Одна з арен цих війн є історія, спроби перекрутити історію, показати українців, як націю, яка ніколи не мала своєї держави”, – додав присутній на урочистостях у Крутах голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Історична довідка УІНП

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ. В Бахмачі обидві групи об’єдналися.

Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці стали опорою Центральної Ради.

25–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Оборона цього міста є однією з героїчних і маловідомих сторінок в історії визвольної боротьби українського народу.

Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу імені Богдана Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Значна частина студентів та гімназистів не мала достатньої військової підготовки, були погано озброєні та екіпіровані. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще зо 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва з Ніжина.

Загалом, за різними підрахунками, у Крутах 29 січня 1918 року перебувало від 420 до 520 українських воякiв і юнакiв та студентiв, якi мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепотяг під командою сотника М. Ярцева і бойовий потяг сотника С. Лощенка.

Близько шести годин тривав бій з переважаючими російськими військами, загальною чисельністю близько 4800 осіб.

Після бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до ешелонів. 27 студентів та гімназистів — одна чота – під час відступу потрапили у полон. І наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Розстріл студентів під Крутами був одним із перших випадків розправи над полоненими у роки російсько-української війни, яка розпочалася в грудні 1917-го і тривала з перервами до листопада 1921 року. Він показав, що росіяни ведуть цю війну за іншими правилами, адже на фронтах Першої світової воюючі сторони дотримувались міжнародних Женевських конвенцій щодо полонених, за якими останнім гарантувалося життя.

Тіла загиблих студентів і гімназистів з-під Крут були перевезені до Києва, де 19 березня 1918 року урочисто поховані на Аскольдовій могилі. Участь у траурному мітингу на Аскольдовій могилі взяли державні й політичні діячі УНР, представники інтелігенції.

За сучасними підрахунками, втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих.

Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв.

Відступаючи, крутянці підірвали мости і залізничне полотно і цим затримали більшовицький наступ. Затримавши ворога на чотири дні, вони дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що де-факто означав міжнародне визнання української незалежності.

Читайте також:
ВІТІ ім. Героїв Крут відзначить 101-шу річницю вишу з новою символікою

Прокат історичного екшену “Крути 1918” стартує на початку лютого