Україна подає до міжнародного суду через примусовий призов кримчан до ЗС РФ

 

33 кримчан призовного віку притягла до кримінальної відповідальності окупаційна влада РФ у Криму за ухилення від призову до лав збройних сил Російської Федерації, ще три вироки можуть оголосити найближчим часом.
Таку інформацію оприлюднили правозахисники на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі 25 жовтня.

“Факти встановили під час збору даних для формування доказової бази подання Україною інформаційного повідомлення до Міжнародного кримінального суду – щодо примусового залучення її громадян в окупованому Криму до лав Збройних сил Російської Федерації. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, такі дії країни-окупанта є воєнним злочином”, – ідеться в повідомленні УКМЦ.

“Важливим є те, що за цей час [з початку окупації Криму] громадяни не лише призиваються на службу до Збройних сил Російської Федерації, а робиться це під примусом, який полягає в тому, що створена репресивна система призову, яка полягає в тому, що існує кримінальна відповідальність за ухилення від служби в ЗС Російської Федерації”, – зазначив Максим Тимочко, юрист ГО “Українська Гельсінська спілка з прав людини”.

Відповідно до Римського статуту, таке переслідування з боку окупаційної влади також є міжнародним злочином.

Також задокументовано свідчення, коли кримчани призовного віку виїздили з півострова, щоб уникнути призову і притягнення до відповідальності за ухилення від служби.

“Це дає підстави говорити про інший міжнародний злочин – примусове переміщення населення. (…) Особа ніби фізично не переміщується за допомогою якихось органів, але перебуває в атмосфері, яка примушує її переміщуватись”, – заявив Віталій Набухотний, юрист ГО “Регіональний центр прав людини”.

Загалом у рамках моніторингу експертна група зібрала 165 нормативно-правових актів, які підтверджують призов на військову службу до лав російської армії українських громадян в окупованому Криму.
Це накази президента РФ про початок призовної кампанії, накази міністра оборони, закони, які “дозволяють” проводити призов на окупованій території, накази адміністрацій про розподіл коштів на проведення призовної кампанії у певних районах Криму.

Крім того, “Кримська правозахисна група” зібрала 199 публікацій зі ЗМІ та сайтів адміністрацій російської окупаційної влади у Криму, у яких зазначені конкретні імена посадовців, які відповідають за призови, та можливо точно підрахувати кількість призовників кожного року у кожному з районів Криму.
Проаналізували 2 тисячі сторінок у соцмережах, задокументували факти вручення 57 повісток, які були підписані у російських військкоматах у Криму.

Також з’ясувалося, що щонайменше дев’ять кримських призовників отримали нагороди за участь у військових операціях Росії в Сирії.

Відомо про випадки загибелі кримчан-контрактників в ЗС РФ. Але не зафіксовано конкретних фактів залучення кримських призовників до бойових дій на Донбасі.

Усі зібрані дані увійшли у четверте подання інформаційного повідомлення України до Міжнародного кримінального суду.

Прокурор прокуратури Автономної Республіки Крим Єлизавета Дзігора зазначила, що складено вже більше 12 томів систематизованих матеріалів по цій справі.

“У нас є чіткий стратегічний план дій стосовно часових меж подання інформаційних повідомлень та доповнень до них. Усе це здійснюється систематично, на постійній основі, щоб попередні повідомлення, які стосуються інших воєнних злочинів, доповнювалися новими фактами”, – наголосила Дзігора.

Зараз інформаційне повідомлення – на стадії попереднього вивчення секретаріатом офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.

“У даний момент, в Криму проходить чергова призивна кампанія, у рамках якої планується призвати 3 тисячі кримчан. Це свідчить про те, що злочин Російської Федерації не припиняється, тому наша робота по збору доказів буде продовжуватись”, – зазначив Олександр Сєдов, аналітик КПГ.

Прокурор прокуратури АРК наголосила, що факт добровільної служби кримчан у лавах збройних сил РФ не буде автоматичною підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності в Україні.

“Поголовного притягнення до кримінальної відповідальності в загальному розумінні, звичайно, не буде. Кожен конкретний такий випадок обов’язково буде розглядатись на предмет конкретних фактів. (…) Вивчивши конкретні факти, як це відбулося, можна буде зрозуміти наявність або відсутність в діях такої конкретної особи складу злочину, і лише тоді вирішувати питання про наявність або відсутність можливої перспективи того, що конкретна особа може бути притягнена до кримінальної відповідальності”, – додала Єлизавета Дзігора.

Як інформувала “Новинарня“, у січні 2018 року правозахисники сигналізували, що в Криму збільшують обсяги призову до ЗС РФ, відправляють служити в Росію.

Читайте також:
“Гірше, ніж у Білорусі”. Міжнародна правозахисна місія
змогла пробитися до Криму

Півострів, що бореться. Лутфіє Зудієва – про “Кримську солідарність”
та журналістику опору

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: