“Гірше, ніж у Білорусі”. Міжнародна правозахисна місія змогла пробитися до Криму

Фото автора

автор: Олена Максименко

Чотири робочих дні, понад два десятка зустрічей, близько 50 опитаних респондентів – таким є результат відвідин Криму правозахисною місією, яка складалася з представників Домів прав людини з Азербайджану, Білорусі та України.

Рідкісний інспекційний візит на окупований Росією півострів відбувся 14-18 вересня, його організував Центр інформації про права людини (Київ), Фонд Домів прав людини (Осло) та організація People in Need (Прага).

“Сьогодні Росія не дає можливості міжнародним структурам потрапити на територію Криму за українським мандатом. І ми розуміємо, що жодна міжнародна місія не поїде на територію окупованого Криму за мандатом Росії… Ця місія була організована, щоб показати, що такий доступ можливий”, – розповіла Дар’я Свиридова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини, на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Серед респондентів були місцеві журналісти, активісти, адвокати, родичі політв’язнів.
Деякі опитані активісти перебувають під домашнім арештом і є фігурантами кримінальних проваджень.
Багато хто приходив на зустріч із правозахисниками з дітьми – адже після ув’язнення одного з членів родини дітей нема на кого лишити.

Білорусь вражена
рівнем порушень прав людини в Криму

Місія фокусувалася на чотирьох напрямках: свобода висловлення думки, свобода асоціацій і мирних зібрань, а також можливості бути правозахисником.

Попри те, що місія здійснювалася відкрито й прозоро та мета відвідин Криму не приховувалася, на груповому фото у “Фейсбуці” – частина учасників місії з прихованими обличчями, частину імен респондентів не буде розголошено навіть у офіційних звітах – із міркувань безпеки.

“Я приїхала з країни, в якій 22 роки не було жодного дня, коли б не було політв’язнів, – розповіла Тетяна Ревяко, представниця Білоруського будинку прав людини. – Але я була вражена оцим обсягом, рівнем, і тими методами [тиску], які використовуються зараз у Криму. Те, що ми побачили – я досі не можу впоратися з цим розумінням, наскільки все глибоко, системно, і якими тяжкими будуть пошуки виходу з цієї ситуації стосовно відновлення прав багатьох людей, котрі лишилися там”.

“Кажуть, що там «сіра зона» – я не очікувала, що вона настільки «сіра»!” – додала правозахисниця з Білорусі.

“Дуже важливо підтримувати увагу до регіону і масових порушень прав людини, – зазначив учасник місії Кирило Єкимов, представник Освітнього будинку прав людини в Чернігові. – Це був дуже емоційно й фізично непростий досвід, і дуже важко формулювати думки у зрозумілі речення, які би передали те, що я бачив і ступінь того, що відбувається зараз в Криму”.

За його словами, навколо Криму росте метафізична стіна, що заважає бачити те, що відбувається всередині.

“Усі ці випадки кричущих порушень прав людини, процесуальних порушень – це абсолютно сплановані, невипадкові, системні події, які мають централізований характер, ми бачимо синхронність дій правоохоронних, державних органів. Це не залишає простору для випадковості. Важливо, щоб про це більше говорили, тому що на міжнародній арені тема Криму зараз здає позиції і відходить на другий план”, – каже Кирило Єкимов.

Заходи безпеки

Подорож супроводжувалася ризиком як для самих учасників місії, так і для людей, з якими вони зустрічалися.

При цьому в списку фобій російських прикордонників лідирують журналісти. Адже на в’їзді правозахисників затримали, відвели у спеціальний “відстійник”, відсканували паспорти, довго і прискіпливо розпитували, чи, бува, не є вони працівниками ЗМІ.

Аби уникнути можливого стеження, правозахисники заздалегідь продумали заходи з безпеки та техніку пересування. Зібрані матеріали вони не везли з собою, а передавали своїми каналами.

“Наразі нам відомий лише один такий факт, коли наші колеги потрапили в поле зору, і ця увага саме була пов’язана з тією людиною, з якою вони зустрічалися, – говорить Тетяна Ревяко. – Нас турбувала не лише наша безпека, а й безпека тих людей, з якими ми зустрічалися”.

Кримські татари більш згуртовані

Поряд з історіями про тортури, пресинг родин, нелюдське поводження завжди слідують історії про відданість, надлюдську підтримку “своїх” і згуртованість. У цьому сенсі простіше кримським татарам – адже вони більш об’єднані в громади і територіально, їхнім активістам легше примчати до своїх товаришів, коли відбувається обшук або арешт, та почати робити стрім із місця події. Українські ж активісти нерідко виявляються ізольованими – через проживання окремо від подібних общин.

Читайте також:
Півострів, що бореться. Лутфіє Зудієва – про “Кримську солідарність”
та журналістику опору

“Ми зустрічалися з адвокатами, дуже багато отримували від них інформації, багато родичів політв’язнів говорять, що адвокати – це єдиний канал комунікації з людьми, які перебувають за ґратами, єдиний канал інформації про їх фізичний стан”, – свідчить Кирило Єкимов.

“Розповідали, що на судах, в цьому “акваріумі”, в місці, де під час судових засідань перебувають підсудні, вони намагаються спілкуватися поглядами”, – додає він.

Кримські ЗМІ мовчать про екологічне лихо
в Армянську

Вивезення дітей з Армянська. 4 вересня 2018. Фото: твіттер RoksolanaToday&Крым
@KrimRt

Окрема тема – екологічна катастрофа внаслідок викидів отруйних речовин заводом “Кримський титан” та інформаційна ізоляція у “кращих традиціях” СРСР: про таку небезпеку місцеві офіційні медіа зберігають гробову тишу.

“Ми спілкувалася з багатьма мешканцями Криму, які аполітичні, вони говорять, що кримські медіа про це нічого не кажуть, і вони мають змогу отримувати інформацію виключно через те, що – цитую – «Крим під санкціями, ми використовуємо VPN», – розповів Кирило. – Тобто, вони використовують VPN і отримують доступ до заблокованих ресурсів. І звідти мають змогу отримати об’єктивну інформацію про [екологічну] катастрофу”.

Саме ж місто Армянськ, де відбулося кислотне забруднення, за словами правозахисників, виглядає, неначе надворі листопад. Чимало людей ходить у марлевих пов’язках. Російські прикордонники працюють у респіраторах, українські – без, проте на КППВ – інструкція, як діяти у випадку хімічних заражень.

“Для чотирьох днів роботи
– це великий успіх”

У жовтні місія поширить детальну доповідь за результатами своєї поїздки з описом переслідувань, яких зазнають кримчани. Ця доповідь, разом із рекомендаціями, ляже на столи як міжнародних правозахисних організацій, так і українського уряду.

“Вкрай важливо, щоб ситуація з правами людини в Криму була відома за межами півострова. Завдяки цьому візиту досвідчені правозахисники з трьох Домів прав людини допомогли забезпечити достовірність фактів, задокументованих на місці, та почути голоси місцевого громадянського суспільства. Солідарність та об’єктивне інформування відіграють ключову роль у забезпеченні позитивних змін для кримчан”, – коментує старша радниця Фонду Будинків прав людини з Норвегії Ані Тусвік Бонде.

Однак є й інші важелі впливу на ситуацію, і часом навіть самі жертви переслідувань можуть зробити більше.

“Вкрай важливий доступ у Крим різних міжнародних місій, які можуть на власні очі побачити ситуацію, незалежно і незаангажовано висвітлити події, – наголосила Дар’я Свиридова, юристка Української Гельсінської спілки з прав людини, представниця Освітнього будинку прав людини в Чернігові. – Ми закликаємо жертв порушення прав людини звертатися за захистом своїх прав як до правоохоронних органів України, які розслідують вказані факти порушення прав людини в Криму, так і міжнародних судових інстанцій”.

На передньому плані – Дар’я Свиридова після брифінгу в УКМЦ.
Фото автора

Вона нагадала, що Міністерством юстиції України нещодавно було підготовлено та подано до Європейського суду з прав людини заяву щодо політичних в’язнів Кремля, щодо переслідування осіб громадян України як в Криму, так і на території Росії у зв’язку зі збройним конфліктом.

Іншим знаряддям захисту юристка називає санкції.

“Санкції як до держави-окупанта, так і безпосередньо до осіб, які причетні або з мовчазної згоди яких відбуваються порушення прав людини на окупованих територіях. Вкрай важливо – за всі порушення, які відбуваються на окупованих територіях, відповідає Російська Федерація. Безумовно, до неї мають бути винесені рішення міжнародних судових інстанцій, мають бути встановлені факти, максимально велика кількість міжнародних місій мають потрапляти на цю територію, і це вже превенція порушень, які відбуваються в Криму”, – каже Свиридова.

Водночас, зазначає правозахисниця, щодо надання допомоги політичним в’язням та їх родинам, “на жаль, до сьогодні ми не маємо системно, на законодавчому рівні, врегульованого цього питання” в Україні.

“Ми знаємо, що Міністерство з питань тимчасово окупованих територій готує певні законопроекти, але вже більше двох років родини [політв’язнів] кажуть, що вони потребують допомоги саме через те, що їхні батьки, чоловіки потрапили до в’язниці. Нам здається, що Україна могла би більше і більш системно допомагати таким родинам”, – зауважує Свиридова.

Тож на український уряд також чекають рекомендації, що надійдуть із жовтневим звітом. Вони стосуватимуться зокрема й спрощення процедури доступу міжнародних місій до АРК.

“Ідеться про те, щоб була встановлена не дозвільна, а повідомна система. Щоби правозахисники могли подавати такі повідомлення не тільки приїхавши до України і звернувшись до Державної міграційної служби, але і через посольства, консульства України за кордоном у країнах, де вони живуть”, – говорить Тетяна Печончик, голова Центру інформації з прав людини та член Кримського дому прав людини.

За її словами, подібні рекомендації щодо спрощення доступу іноземних правозахисників до Криму вже були надані Україні в рамках універсального періодичного огляду ООН, який відбувся в листопаді минулого року, і в березні уряд України прийняв таку рекомендацію.

Відтак правозахисники сподіваються, що нинішня місія – лише початок, і надалі подібні місії до Криму – міжнародні, неупереджені – стануть регулярними.

Наразі, для чотирьох днів роботи в Криму, “такий величезний зібраний обсяг інформації” Дар’я Свиридова назвала “величезним успіхом місії”.

Читайте також:
У Криму зросла кількість обшуків,
зниклими безвісти залишаються 12 викрадених людей, – ООН

“Побачила два Крими”.
Одкровення британки, вигнаної з окупованого РФ півострова

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: