“Оплот” в ОРДО зачищено. Потоки перейшли до Курченка”

 

Юрій Бутусов
журналіст, редактор сайту “Цензор.нет”

(FB)

Закрився останній комерційний проект харківського бандита Євгена Жиліна – боротьбу за тіньову економіку окупованих територій виграв Сергій Курченко.

Мало хто знає, але одну з ключових ролей в розгортанні сепаратистського руху та в організації російського вторгнення на початковому етапі війни зіграв відомий харківський бандит Євген Жилін, ватажок угруповання “Оплот”, і саме він пролобіював призначення Олександра Захарченка “главою ДНР”.

Жилін був завербований ФСБ РФ ще до війни, так як спеціалізувався на нелегальних фінансових операціях “обналу” між РФ і Україною, мав відповідні зв’язки в Москві. Захарченко був подільником Жиліна, і ще до війни обговорював створення донецької філії “Оплоту”.

8 квітня 2014-го Харківську облдержадміністрацію звільнив спецназ Нацгвардії, по російській агентурі почали завдавати ефективні удари, тому Жилін і більшість його бандитів втекли з Харкова та перемістилися в Донецьк.

Захарченко 16 квітня за допомогою Жиліна та донецької банди “Оплот” організували захоплення Донецької міськради і низки інших об’єктів. Це переконало московських кураторів Жиліна в дієздатності його найманців.

Жилін сам розповів про призначення Захарченко так:

“Я всіх переконав, що це та людина, яка дійсно потрібна Донецьку. Я сказав, що при всій чудовості Олександра Бородая не може бути прем’єр-міністром в Донецьку громадянин Росії, житель Москви. Це неправильно. Я сказав, що найідеальніша кандидатура – Захарченко. Я переконав. Люди поїхали і поговорили з Захарченком самі. Самі адекватно, нормально і чітко сказали йому свою позицію щодо поточної ситуації. Командна гра була хороша.
А всіх інших я прибрав. Будь-які спроби подвійного підпорядкування припинялися. Стрєлков не був його керівником ніколи. Стрєлковв сам себе оголосив головнокомандувачем”.

Це не хвастощі – інформація про вплив Жиліна на прийняття конкретних рішень на Донбасі в той момент підтверджується з різних джерел.

Жилін мав велику перевагу перед іншими ватажками бандформувань Бородаєм, Гіркіним (Стрєлковим) і Ходаковським – він володів структурою для організації тіньового фінансування й торгівлі з Україною через свої довоєнні канали та схеми. Зрозуміло, ФСБ було зацікавлене в людині, яка могла налагодити експлуатацію окупованих територій і при цьому відмивати та переказувати на потрібні рахунки потрібним людям у Москві великі суми. Економіка Донбасу могла існувати тільки в комплексі з українською, і ФСБ були потрібні українські оператори, здатні зберегти економічні зв’язки та продовжити експлуатацію донецького бізнесу.

Однак незабаром після захоплення влади в окупованому Донецьку Жилін зіткнувся з конкуренцією. На роль нового донецького олігарха ФСБ направило на Донбас ватажка ще однієї харківського кримінального “обнального” угруповання – Сергія Курченка. Курченко також тісно співпрацював з Москвою до війни за тими ж схемами, що й Жилін, але в нього не було ніякої войовничості і ніяких своїх угруповань. Зате Курченко як один із фінансистів сім’ї Януковича мав у багато разів більше фінансових ресурсів, ніж Жилін, і міг платити московським кураторам значно більше.

Коли зайшлося, хто буде орудувати мільярдами окупованих територій, Жилін виявився тим, ким і був – дрібною сошкою, яку використовують для певних ризикованих ситуацій справжні тіньові ділки.

В силу комплексу причин, але харківська мафія, пов’язана з РФ, справила куди більший вплив на розвиток подій на окупованому Донбасі, ніж у самому Харкові.

Жиліна Захарченко призначив своїм фінансовим радником – адже сам Захарченко був до війни всього лише дрібним підприємцем, продавцем курятини, і злетів тільки завдяки російським “кураторам” Жиліна. І вони разом приступили до розпилу та віджимання всіх фінансових потоків “ДНР”.

Але мірою того, як сам Захарченко освоював прибуткові “теми” і “куратори” все щільніше почали влазити в тіньову економіку, потреба в імпульсивному Жиліні в тих, хто приймав рішення, практично зникла. Курченко набував дедалі більшої ваги.

19 вересня Жилін разом зі своїм бізнес-партнером Андрієм Козарем пішов на зустріч в ресторан “Вітерець” під Москвою. За словами, Козаря, предметом зустрічі з невідомим, якого знав Жилін, повинна була стати найвигідніша тема – постачання в Україну вугілля з окупованих територій. Вугілля на той час уже щільно контролював Курченко, і спроби Жиліна в кінці 2016-го влізти в тему виглядали занадто зухвало. Тому на зустріч приїхав кілер, який застрелив Жиліна.

Ця ситуація для Захарченка стала полегшенням – пішов уже не потрібний надокучливий посередник, все можна робити без нього.

Усі фінансові питання Захарченко брав під себе, і саме він став за рішенням московських “кураторів” головним донецьким олігархом. Але ненадовго.

Так було до 31 серпня 2018 року. Коли хтось, хто прекрасно знає розпорядок дня Захарченка та графік його заходів, умонтував вибуховий пристрій біля входу в ретельно охоронюваний ресторан, що належить начальнику охорони Захарченко.

Тепер Курченко отримав перевагу в боротьбі за тіньові доходи “ДНР”. “Оплот” на Донбасі зачищено.

Сергій Курченко

Читайте також:
Голова СБУ назвав свої версії щодо вбивства Захарченка

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

- реклама -

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: