Прифронтові міазми. Чому в районі Костянтинівки вже рік так смердить

 

Фото надано автором

 

 

автор: Людмила Кліщук
з Донбасу

Так було і торік, навіть гірше: минулого літа в Костянтинівці та на її околицях у повітрі витав страшенний сморід.

У передмісті, біля селища Червоне, утворився такий собі екологічний “трикутник смерті”: із Краматорська сюди вивозили продукти спиртового виробництва ТОВ “Атопаз”, поруч розташований ветсанзавод, з іншого боку – відстійник водоканалу. Коли нечистоти з’єдналися, почалася хімічна реакція.

Восени 2017-го Донецька ОДА звітувала, що джерело міазмів майже ліквідували. Однак цієї весни сморід знову дав про себе знати.

Коли мешканці Костянтинівки зможуть вдихнути на повні груди і в них не сльозитимуться очі від нестерпного смороду – з’ясовувала “Новинарня“.

“Це як дріжджі в унітазі”

Тхне з цієї калабані

Джерело смороду, площею понад 150 квадратних метрів, знаходиться фактично на межі земель міста та району. Ветсанзавод, відстійник та біоставок – три об’єкти, розміщені в безпосередній близькості, кожен зі своєю специфікою.

Лілія Мирошниченко

“У Краматорську є підприємство спиртової промисловості – сюди возили відходи його виробництва. Але є ще біоставок – зі своїми речовинами, які його наповнюють. Коли речовини зі спиртового заводу почали ввиливати в біоставок, органіка вступила у взаємодію з неорганікою – смерділо на все місто й околицю”, – розповідає голова громадської ради при виконкомі Костянтинівки Лілія Мирошниченко.

Вона вже рік переймається цієї темою і входить до робочої групу з вивчення проблемних екологічних питань, що виникли на території міста та Костянтинівського району.

“Це була аналогічна реакція, коли дріжджі кинути в унітаз. Біля Червоого почалася безперервна хімічна реакція, яка реагувала на все: зниження та підвищення температури, дощ абощо”, – свідчить громадська діячка.

Проаналізували повітря
– отримали два різні висновки

Коли сморід досяг, здавалося, піку, у місті вирішили взяти проби повітря й відправити науковцям, аби зрозуміти, з чим мають справу.

Проби брали в липні 2017 року. Скерували їх у столичний Інститут громадського здоров’я ім. Марзєєва Національної академії медичних наук України.

“Одержані дані вимірювань сірководню та метилмеркаптану в атмосферному повітрі в доставлених зразках свідчать про перевищення концентрацій для сірководню від 150 до 209 разів відносно гігієнічного нормативу та для метилмеркаптану перевищення концентрацій від 108 до 272 разів відносно гігієнічного нормативу”, – йдеться у висновку науковців ІГЗ, що датований 25 серпня 2017 року.

Втім, через кілька днів, 31 серпня, там же роблять ще один висновок – із… кардинально іншими результатами.

“Концентрації вищевказаних речовин у доставлених зразках знаходяться на рівнях чутливості методу та не перевищують гігієнічні нормативи”, – зазначено в другому висновку київських науковців.

За даними довідників, що метилмеркаптан є отруйним прозорим горючим газом із різкрим неприємним запахом. При малій концентрації нагадує запах гнилої капусти. Не розчиняється у воді, вогненебезпечний. При високій концентрації негативно впливає на роботу центральної нервової системи.

“Перший забір повітря брався відкрито, з телекамерами. Коли вони «намалювали» другий аналіз із нібито нормальними результатами – незрозуміло. Показник 272 – це насправді катастрофа”, – каже Лілія Мирошниченко.

Мали засипати до зими, але знову штин

Робоча група свої висновки ґрунтувала на першому висновку науковців. Під час одного із засідань вони рекомендували комунальному підприємству “Вода Донбасу” почати засипання біоставу з використанням бентонітової глини. Встигнути це зробити комунальники мали до зими 2017-го. Втім, тоді роботи, за оцінками, були виконані приблизно на 30%.

Аби прояснити, хто і що зливав на околицях Костянтинівки, писали запити народні депутати – зокрема Костянтин Матейченко (“Народний фронт”) до Державної екологічної інспекції у Донецькій області.

“У ході візуального обстеження місця скиду встановлено, що на оглянутій території розташовані 2 біоставка, призначені для очисних стоків. Вони заповнені речовиною темно-коричневого кольору. Також на прилеглій території виявлено порошок білого кольору та колії від проїзду важкої техніки”, – йдеться у відповіді на запит нардепа до екологічної інспекції.

Згідно до письмового пояснення директора Костянтинівського ВУВКГ КП “Компанія «Вода Донбасу»”, злив невідомих речовин у біостави Костянтинівських очисних споруд не здійснювався, білий порошок є хлорним вапном, призначеним для знезараження фекальних стоків, а сліди важкої техніки з’явилися під час реконструкції очисних споруд.

Реакція правоохоронців: три кримінальні
провадження та оштрафовані водії

А далі були кримінальні провадження. Аж три.

Перше – зареєстроване за фактом утверення в районі селища Червоне сміттєзвалища та озера з нечистотами, які забруднюють довкілля. Ним займався слідчий відділ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 239 Кримінального кодексу України: забруднення або псування земель. Було два таких кримінальних провадження.

З’ясувалося, що десятки тонн гарячих “дріжджів в унітаз” скинуло ТОВ “Атопаз”, яке зареєстроване в Дружківці, а працює в Краматорську.
Це офшорка, власник якої – зареєстрована на Кіпрі компанія “Фейрпауер Лімітед”.

Місцеві недарма “нюхом чують”, що за цим спиртовим виробництвом стоїть хтось із колишніх “регіоналів”. За часів Януковича було відомо, що “Фейрпауер” є одним із засновників ТОВ “Укргаз” (паралельно з лондонською компанією “Оверсіс Комерс Лімітед”), а “Оверсіс” – основний засновник ТОВ “Донецький лікеро-горілчаний завод «ЛІК»”. Його співзасновники – екс-нардеп від Партії регіонів Павло Климець та його ПАТ “Олімп”.
Також зафіксовано, що лімасольський “Файрпауер” через горілчане ТОВ “Олімп” – один зі співзасновників банку “УФС”.
Тепер горілчаний магнат Климець веде бізнес на підконтрольній території України.

Та наразі за скид “дріжджів” судами оштрафовано лише двох водіїв підприємства.

“Станом на сьогодні у обох кримінальних провадженнях завершено досудове розслідування, справи скеровано до суду, оголошено вироки. Двох водіїв підприємства, які вивозили післядріжджову барду по договору, але не довезли до місця призначення і вилили поблизу Червоного, оштрафовано на 130 неоподаткованих мінімумів – це по 2210 гривень кожного“, – коментує керівник Костянтинівської місцевої прокуратури Вікторія Ткачук.

“Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 (водія), суд вважає добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття в скоєному”, – ідеться у вироку Костянтинівського суду від 22 листопада 2017 року.

У ще одному кримінальному провадженні триває досудове розслідування. Його відкрили за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 236 ККУ: порушення правил екологічної безпеки.
Воно, власне, і стосується безпосередньо костянтинівського “трикутника смерті”. Проводять експертизи.

У липні обіцяють ліквідувати

Секретар Костянтинівської міської ради Юрій Разумний каже, що міськрада нещодавно отримала лист від “Води Донбасу”, у якому комунальники запевняють, що виконали роботи на 95%.

Директор Департаменту екології та природних ресурсів Донецької військово-цивільної адміністрації Сергій Натрус дає реалістичний прогноз щодо фінішу робіт із ліквідації смороду під Костянтинівкою. Він пов’язує сповільнення робіт із кадровими змінами в ОДА і ВЦА: відставка Павла Жебрівського та призначення нового очільника, Олександра Куця з СБУ.

“Думаю, протягом липня ми закінчимо роботи. Там залишилася невелика ділянка. Організували виїзне засідання обласної комісії на місце. Я мав розмову із новим головою ВЦА на цю тему – він погодився і підтримав мою думку про те, що сморід під Костянтинівкою потрібно ліквідувати якомога швидше”, – коментує Натрус.

За словами очільника Департаменту екології та природних ресурсів, засипають джерело смороду спочатку товстим шаром торфу, потім – бентонітовою глиною.

“Варто відзначити, запах уже набагато слабший, але треба, щоб його не було зовсім”, – наголошує Сергій Петрович.

Читайте також:
Спалені легені Донбасу. Яких збитків завдає війна заповідним землям

“Навіщо нас звільняли? Щоб задихнулися?”

Олександр Меланченко

Місце, звідки смердить – всього за якихось 20 км від лінії бойового зіткнення.

“Біля нас лінія розмежування, а ми ще й самі собі загаджуємо територію. Маємо розуміти, що окупанти нам накоїли багато лиха, нам ті всі наслідки розгрібати не один рік, а ми ще самі собі екологічного лиха додали та шкодимо нашій території!” – каже мешканець Костянтинівки, політичний і громадський активіст Олександр Меланченко.

“Ми були під окупацією, не дуже добре жилося, але якщо так ставитись до навколишнього середовища і до своїх людей, тоді запитання: а для чого нас звільняли? Маємо показати та продемонструвати, що Україна – це європейська країна, де людина та її інтереси й безпека перевищують будь-які інші речі”, – стверджує Меланченко.

Пан Олександр цю тему досліджував та наголошує: якщо із речовинами, які спричинили “смердючі” реакції, правильно працювати, то аналогічні речовини можуть бути добривом для ґрунту.

“Якщо післядріжджову барду відстоювати у якихось резервуарах, охолоджувати, то згодом той розчин можна розливати та як добриво вносити у ґрунт. Тоді це могло б приносити користь: земля потребує удобрення, хімзавод місцевий стоїть, а це можна би навіть за визначену суму продавати нашим фермерам”, – резюмує Меланченко.

Костянтинівка, колишній кінотеатр ім. Леніна й постамент перед ним. Фото: Олена Максименко, Новинарня

Читайте також:
Із Констахи з любов’ю. Як активні люди змінюють депресивне місто на Донбасі

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

〉〉 Кожен прихильник "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.

Ми виправдовуємо довіру!

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: