Поховали вдруге. Чому ідентифікація героїчних танкістів 30 омбр тривала 4 роки

На Житомирщині, в селі Жеребилівка Новоград-Волинського району, вдруге поховали загиблого ще 2014 року на Донбасі танкіста 30-ї механізованої бригади ЗСУ Петра Барбуха.

Він загинув 12 серпня 2014 року, коли танк Т-64 командира Артема Абрамовича в районі смт Никифорове (Сніжнянська міська рада Донецької області), щоб стримати наступ ворога і захистити колону з пораненими війсьовими ЗСУ, пішов на таран.

У бою було знищено два ворожих танки Т-72. За даними Книги пам’яті, українська сторона втратила танк Т-64 (Абрамович, навідник Барбух, механік-водій Ярослав Антонюк) та БМП-2 (ще двоє загиблих).

Екіпаж українського згорілого танка, в якого детонував боєкомплект, довгий час вважався зниклим безвісти. У жовтня 2014 року рештки танкістів були знайдені в остові Т-64 на окупованій території пошуковцями місії “Евакуація-200” (“Чорний тюльпан”) та привезені до Запоріжжя.

Загиблих опізнавали за тестами ДНК, однак експерти зробили помилкові висновки.

“Через неуважність експертів, які ідентифікували рештки загиблих, їхнім рідним знадобилося майже чотири роки і дві ексгумації, щоб поховати своїх героїв”, – повідомив “5-й канал” із Житомирщини.

Волонтери на чолі з Ярославом Жилкіним знайшли на місці бою і пронумерували загалом три мішки з останками українських танкістів 30 омбр.

Петро Барбух, Артем Абрамович, Ярослав Антонюк

Солдат Петро Барбух, 1983 р.н., нібито опізнаний за тестами ДНК, уперше був похований 5 березня 2015 року. Указом президента у серпні 2015 року нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

Старшого лейтенанта (посмертно – капітана) Артема Абрамовича, 1990 р.н., поховали 23 травня 2015-го в Житомирі. Того ж року його посмертно було нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня.

Сержант Ярослав Антонюк, 1974 р.н., похований 13 січня 2018 року в селі Чижівка. Указом президента від 6.04.2018 він нагороджений орденом “За мужність” III ступеня (посмертно).

“Знали, що вони згоріли в танку. Знали, що підбили танк, БТР і пішли на таран, коли заклинило башту. Це ми знали… Перший раз, коли привезли останки Петі, здавалося, що це вже все, є в батьків могила”, – згадувала на похороні Барбуха вчителька Алла Тарнавська.

Однак мати найстаршого члена екіпажа (на час смерті – 40-річного) Ярослава Антонюка згодом знайшла у документах про загибель танкістів деяку невідповідність. Тож засумнівалася, що поховала саме свого сина, і наполягла на повторній ексгумації тіл.

Її результати приголомшили: у могилі Абрамовича виявили також рештки двох його побратимів.

“Виявилося, що в рештках, які мали належати тільки Артему [Абрамовичу], були знайдені рештки всіх трьох членів екіпажу, і паспорт Артема, і рамка від його пістолета”, – розповіла експерт відділу пошуку і визволення полонених Генштабу ЗСУ Ірина Баданова.

Пошуковці, які вивозили рештки екіпажу з окупованої території, переконують – у судмедекспертів було вдосталь матеріалів, щоб ідентифікувати загиблих з першої спроби.

Голова пошукової громадської організації “Союз “Народна пам’ять” Ярослав Жилкін запевняє: “Ми бачили і навіть описували в протоколах, що останки належать більш ніж одній людині… Три мішки евакуювали, до нас зверталися знову родичі і не могли зрозуміти, де їхній зниклий. Виявилося – похований із раніше знайденими останками, разом з іншими бойовими товаришами”.

Дружина загиблого Ярослава Антонюка Ніна каже: могла б ніколи не дізнатися, що у труні її чоловіка є рештки і його побратимів.

“Я просто хотіла, щоб він повернувся додому. Нарешті все стало на свої місця, увесь екіпаж вдома”, – сказала вона на похороні Петра Барбуха.

Мати загиблого героя Світлана Абрамович та представниця ГШ Ірина Баданова наголошують, що експерти, які не змогли ідентифікувати останки, мають бути покарані в суді.

Читайте також:
Хрест і кості під Пісками:
“народний меморіал” по дорозі на Донецьк встановлений помилково

Спалений на Донеччині російський танк Т-72
стане історичним експонатом у Чернігові. ФОТО