Біля моря та фронту: як у Маріуполі ГогольFest провели. ФОТО

автор: Людмила Кліщук
з Маріуполя

Stаrtup ГогольFest – масштабний фестиваль сучасного мистецтва – цього року відбувся не в Києві, а на узбережжі Азовського моря, в металургійному Маріуполі. І став для містян ковтком модерної, мистецької, незвичної України. Приїздіть ще, кажуть вони.

Як організаторам вдалося поєднати арт, індастріал та безпеку в місті, яке своїми околицями прилягає до зони бойових дій, дбачила журналістка “Новинарні“.

Переміщення на близький схід

Ініціатива проведення в себе широко відомого в Україні арт-фестивалю з’явилася в активних маріупольців, її підтримали в міській раді. Так після десяти років проведення в Києві (та одного разу – в Івано-Франківську) “Гоголь-фест” перемістився на Донеччину.

Театр, музика, кіно, література, візуальне мистецтво, перформанси, лекції і не тільки відбувалися протягом п’яти днів, із 27 квітня по 1 травня, на дев’яти локаціях Маріуполя. Це були кінотеатр “Перемога”, Ляльковий театр, палаци культури “Молодіжний” та Металургів, яхт-клуб “Азовсталі”, сцени в центральному міському парку та на березі моря (тут розташовувалася нічна сцена, і виступи гуртів завершувались іноді аж за 5-ту ранку) та ін.

Серце фесту: Влад Троїцький та його “діти”

Звісно, “Гоголь-фест” не обходиться без засновника – Влада Троїцького та його проектів із театру “Дах”. Так було і в Маріуполі: на відкритті фестивалю на центральній сцені запалювали дівчата із соціального фрік-кабаре Dakh Daughters.

Влад Троїцький

Наступного дня маріупольці та гості міста мали змогу оцінити сценографічний експеримент “Собача будка” – відому виставу, яка об’їхала чи не всю Європу.

“Собача будка”

“Собача будка” – законсервований проект. Шість тонн металобрухту просто стоять у Києві. Але якщо ми вже привезли Dakh Daughters у Маріуполь, які є акторами цієї вистави, то чому б не привезти і “Собачу будку”, – розповідає директор фестивалю Максим Демський.

“ЦеШо”

Наступного вечора на основній сцені був новий проект Влада Троїцького: гурт “ЦеШо” – лялькове кабаре.

Потім на великій сцені БК Металургів показали кінетичну виставу “Але вітер”: у цьому спектаклі актори не говорять, а серед декорацій – шматки поліетилену, на які дують вентилятори.

“Але вітер”

Тут же наступного дня була опера-реквієм Iyov (“Йов”), також зрежисована Владом Троїцьким.

Грали також “Pianoбой”, Vivienne Мort, швейцарський гурт Kadebostany, “Хамерман знищує віруси”, і не лише вони.

Фотогелерея:

<

►

>

А в міському парку на центральній сцені закривав фестиваль уже, мабуть, всесвітньо відомий етно-хаос гурт DakhaBrakha.

“Нас запитували про наші очікування від Маріуполя. Ми такого не очікували!Маріуполь, ви молодці”, – звернувся насамкінець до присутніх соліст “ДахиБрахи” Марко Галаневич.

Бюджет та співпраця: з миру по нитці

Кошти на фестиваль збирали із кількох джерел, втім, конкретну суму організатори назвати не можуть. Доводиться говорити поки що лише у відсотковому співвідношенні.

Максим Демський

Так, міська рада надала на проведення фестивалю трохи більше 30%, американський урядовий грантодавець USAid – понад 50%, місцева організація “Фонд розвитку Маріуполя” надала іще 10% коштів на фест у своєму місті.

“Команда нашого фестивалю співпрацює з усіма посольствами та консульствами іноземних держав. Так, швейцарську групу Kadebostany нам “закрило” посольство Швейцарії в Україні”, – каже Максим Демський.

“У технічному райдері цього гурту зазначено, що сцена, на якій вони виступатимуть, вартує 2 мільйони. Цю потребу нам покрила Маріупольська міська рада”, – додає він.

За словами директора, 20% бюджету всього фестивалю – це транспортні витрати, “логістика, проживання, перельоти, машини, вантажівки, які просто їхали зі всієї країни сюди”.

“Я сподіваюся, що в результаті такого масштабного фестивалю і серйозністю його намірів, інфраструктура буде поліпшуватися”, – зауважує Демський.

Комфорт та безпека з собаками

Переміщатися між фестивальними майданчиками, розташованими на різних кінцях півмільйонного міста, було комфортно і городянам, і гостям Маріуполя, які приїхали сюди вперше: містом безкоштовно курсували два муніципальні автобуси між локаціями, де відбувалися події.

За безпекою на фестивалі пильнували правоохоронці, особливо в місцях масового скупчення людей та в парку.

Після завершення фестивалю поліція прозвітувала: протягом п’яти діб грубих порушень публічного порядку не зафіксовано, поліцейські впоралися зі своїми завданнями.

“Гоголь-фест” став ще одним викликом для умовно прифронтового міста, і Маріуполь склав цей іспит.

“На забезпечення охорони публічного порядку були задіяні співробітники центрального відділу та районних відділень поліції, патрульні поліцейські, державна служба охорони, військова служба правопорядку. Вулиці міста патрулювали посилені наряди поліції, а на блокпостах була збільшена кількість правоохоронців”, – коментують в НП.

Перед початком кожного фестивального заходу всі майданчики та місця, де збирались відвідувачі, перевіряли вибухотехніки та співробітники кінологічної служби разом із чотирилапими службовцями.

Не востаннє?

Stаrtup GogolFest 2018, за попередніми підрахунками дирекції, відвідали 20 тисяч людей.

Місцева влада Маріуполя вже натякає, що хоче, аби такий фестиваль був не “одноразовим проектом”, а системним заходом у їхньому місті.

Марія Кутнякова, яка керує в Маріуполі молодіжним центром ArtPuzzle, обома руками за повернення “Гоголь-фесту” до міста.

“Цей фестиваль потрібен Маріуполю, як ковток свіжого повітря. Він потрібен людям, які ніколи не покидали це місто і не слухають якісну українську музику. Він потрібен театралам, яким бракує духовного харчу в цьому місті. Він потрібен закостенілим форматам минулого, щоб було що покритикувати і більше цінувати маріупольські творіння. Він потрібен молоді, яка зовсім не така, якою ми собі її уявляємо”, – написала Марія після закриття свята.

Організатори наразі кажуть, що “Гоголь-фест” змінює концепцію та запускає культурні фестивалі міжнародного рівня всією країною.

“Адже фестивалі сприяють тому, аби кожне конкретне місто претендувало, конкурувало та змагалося за статус культурно-туристичного центру України. Чому б Маріуполю не стати культурним центром Донбасу?” – риторично запитує Максим Демський.

“У майбутніх наших планах – перетворення просторів та масивів у містах України на зони вільної культури. В ідеалі, фестиваль має відбуватися на 20-30 локаціях”, – зауважує директор.

Так, за словами Демського, вже є напрацювання та запрошення від вінниччан на проведення схожого фестивалю у промисловій зоні міста. Очікуваний час проведення – вересень 2018 року.

Фото: Людмила Кліщук, “Новинарня“; FB Startup Гогольfest; поліція Маріуполя

Читайте також:
Культурна терапія для Донбасу: Жаданом, Кокотюхою, фестивалями

Вітрина для сепарів. Донецький бізнесмен був бійцем ДУК,
а тепер очолює патрульну поліцію Маріуполя