Микола Федорович “Дельфін”. Встановлено російського генерала, що був ключовою фігурою у збитті рейсу MH17

 

Розслідувачам вдалося встановити особу ключового фігуранта у справі про збитий над Донбасом малайзійський “Боїнг” MH17 — це генерал-полковник запасу ЗС РФ Микола Федорович Ткачов з позивним “Дельфін”, діючий головний інспектор Центрального військового округу Росії.

Відповідні висновки зробили міжнародна група Bellingcat та російський сайт The Insider, які 8 грудня опублікували спільне розслідування.

Щоб порівняти голос Ткачова з голосом “Дельфіна”, журналіст The Insider сказав генералу, що хоче зробити інтерв’ю про суворовське училище в Єкатеринбурзі, де він є головою опікунської ради.
Те, що голос розшукуваної слідством особи ідентичний голосу генерала Ткачова, підтвердили дві незалежні експертизи, наголошується в матеріалі.

Журналісти з’ясували за відкритими джерелами, що Ткачов – єдиний серед нині живих російських генералів з таким ім’ям та по батькові.

генерал-полковник Микола Ткачов

Міжнародна слідча група опубліковано п’ять аудіофайлів, в яких фігурує “Дельфін”. У першому з них він сам називає своє ім’я та по батькові – “Микола Федорович” (“А” – “Оріон”, “В” – “Дельфін”).

А: Алло?

B: Так, добрий день!

A: Андрій Іванович?

B: Доброго дня, Федір Миколайович!

А: Це Микола Федорович. Вітаю тебе.

В іншому звуковому фрагменті, розшифровка якого також опублікована на офіційному сайті JIT, “Дельфін” та “Оріон” обговорюють підготовку до транспортування якогось предмета, для навантаження якого “потрібні трал і кран”. “Дельфін” говорить “Оріону”, що цей предмет “потрібно завантажити, замаскувати і відвезти”.

А: Алло?

В: Алло?

А: Так, Федоровичу! Я слухаю.

В: Прокинувся вже?

А: Так. … [нерозбірливо]

В: Як … як … як обстановка?

А: Е-е-е, зараз ось доповідають тільки.

В: А, тільки доповідають. Ну, як доповіді зроблять, мені подзвони.

А: Угу.

В: Потім цей … скажи, ти знайшов цей … е-е-е?

А: За трал я домовився і кран.

В: А, буде сьогодні, так?

А: Так, так, так. У скільки потрібно?

В: Ну, чим раніше, тим краще. Його потрібно завантажити, замаскувати і відвезти.

А: Угу. Зрозуміло. Ну, я домовлявся на вечір … [нерозбірливо] годин на 5, на 6.

В: Ну, на вечір – нормально.

А: Ну, щоб не світитися і по-швидкому … [нерозбірливо].

В: Угу. Так, така величезна колона з нашого напряму пішла, блін.

А: Наша або куди? … або не наша?

В: Так, … [нерозбірливо] наша. Ось вони у них шляху … підходи були які, ….., вони і поїдуть. Ось. Ну, та й по цьому маршруту ломанулись, … … Що там за … по зачистці? Поховання знайшли? Ні?

Як відомо, на тралі (автомобільна платформа) з Росії на Донбас транспортували ЗРК “Бук”, з якого було збито малайзійський “Боїнг”.

Хто такий Микола Ткачов

Майбутній генерал-полковник народився 1 січня 1949 року в селі Велика Знам’янка Запорізької області України.

У 1970-му закінчив Бакинське загальновійськове командне училище, у 1983-му – військову академію ім. Фрунзе, у 1992-му – військову академію Генерального штабу.

Пройшов усі основні командні і штабні посади – від командира мотострілецького взводу до командира армійського корпусу.
Служив у групі радянських військ в Німеччині, в Прикарпатському, Московському, Далекосхідному, Ленінградському і Північно-Кавказькому військових округах. У 2000-2001 роках був першим заступником командувача військами Уральського військового округу. Після об’єднання Приволзького і Уральського військових округів в Приволзько-Уральський в серпні 2001 року став першим заступником його командувача.

Брав участь у першій і другій Чеченській кампаніях, нагороджений орденами “мужності”.

У 2007 році Ткачов брав участь у виборах депутатів народного хуралу Республіки Бурятія IV скликання за списками “Єдиної Росії”.

генерал-полковник Микола Ткачов (ліворуч) як радник у Сирії

Після відходу в запас у 2010 році генерал-полковник Ткачов не залишився без роботи за своїм основним профілем і став головним військовим радником міноборони РФ у Сирії. На цій посаді він пробув з березня 2011 по серпень 2012 року, коли апарат ГВР був розформований указом міністра оборони РФ Анатолія Сердюкова.

Повернувшись до Росії, Ткачов став головним інспектором Центрального військового округу. Був одним із тих, хто на трибуні приймав військовий парад 9 травня 2014 року в Єкатеринбурзі.

Наступна публічна згадка Ткачова відноситься до серпня 2014 року, коли він брав участь у зустрічі отамана Оренбурзького військового козачого товариства з командуванням 7-ї окремої гвардійської танкової Оренбурзької козачої бригади.

Місія в Україні

Між цими датами ніяких згадок про Ткачова в публічному просторі розслідувачі Bellingcat і The Insider не знайшли. Як припускають автори розслідування, в цей час ткачов був відряджений на непідконтрольну українським військам частину Луганської області, в Краснодон, де, ймовірно, намагався координувати і впорядкувати співпрацю різних збройних формувань сепаратистів і російських військових.

Ось що говорив про “Дельфіна” в одному зі своїх інтерв’ю Ігор Стрєлков (Гіркін), один із керівників першого етапу російської агресії проти України на Донбасі:

“Я зустрів його за місяць до свого відходу в Краснодоні. Він, звичайно, хороший військовий фахівець, але весь його військовий досвід – в командуванні регулярними військами, там, де є дисципліна, беззастережне підпорядкування. А тут – партизанщина, розрізнені загони. Він робив все, що в його силах, але так і не зміг повністю взяти на себе командування. Він міг тільки координувати між окремими загонами”.

Проросійський блогер Colonelcassad (Борис Рожин), який опублікував у себе в “Живому журналі” це інтерв’ю, уточнює, що “Дельфін” “займався координацією загонів ополчення в ЛНР і частково ДНР”. Цю інформацію Гіркін підтвердив і в інтерв’ю The Insider, яке журналісти видання взяли у нього для розслідування про Ткачова.

В іншому пості , датованому вереснем 2015 року, той же Рожин пише, що Ткачов діяв в “ЛНР” до вересня 2014 року, поки його не змінив генерал-майор Сергій Кузовлєв.
СБУ України називає Кузовлєва “керівником 1-го армійського корпусу російських військ у збройному конфлікті на сході України”.

Керівник видання The Insider Роман Доброхотов у коментарі “Радіо Свобода” розповів: “Чесно кажучи, я сам здивований, що Ткачов сплив так пізно, тому що після того, як з’явилися ці прослушки, а з’явилися вони досить давно, досить логічним було б зробити те, що ми зробили зараз: профільтрувати весь генералітет російської армії на предмет пошуку людей з ім’ям та по батькові “Микола Федорович”. Я так розумію, спочатку багато хто думав, що ім’я може бути фальшивим, тому що таке часто буває, і серйозно ні до позивному “Дельфін”, ні до імені-по батькові не поставилися”.

“Після того, як JIT, Міжнародна слідча група, оголосила про те, що “Дельфін”, він же “Микола Федорович”, є одним з ключових розшукуваних наслідком людей і, судячи з усього, однією з ключових фігур у справі про катастрофу “Боїнга”, ми поставилися до цієї постаті вже серйозніше”, – каже Доброхтов.

За його словами, відповідність голосів Ткачова і “Дельфіна” підтвердили експертизи в американському Денвері (“технологічна”) та литовська експертиза, яка проводить ще й лексичний аналіз.

Він (Ткачов) вів, по суті, два паралельні робочі життя. Одне з них було пов’язане з його звичайною діяльністю [в РФ], але час від часу він опинявся в зоні бойових дій – перш за все, йдеться про штаб у Краснодоні, який функціонував влітку 2014 року. Це тривало всього кілька місяців, потім генерала Ткачова змінили інші високопоставлені російські військові, теж у генеральських погонах, але саме ці місяці припали на найгарячіші бої, в ці місяці і сталася аварія “Боїнга”, – заявляє Доброхотов.

На запитання, яким є безпосередній зв’язок Ткачова з катастрофою “Боїнга” та в чому полягала його роль, Доброхотов відповів: “Це, напевно, краще дізнаватися у Міжнародній слідчій групі, тому що саме вона визначила Ткачова як головного учасника подій. Вони знають набагато більше: у них є свідчення свідків, вся доказова база, зібрана як українською владою, так і голландськими розслідувачами, або волонтерами, які їм допомагали. Сподіваюся, що після публікації цього розслідування вони відреагують і пояснять, чому вони так хотіли дізнатися про особу “Дельфіна”.

“Моє враження, засноване на розмовах з учасниками подій, полягає в тому, що “Дельфін” відповідав за передачу якихось сигналів з боку російських збройних сил і відповідав за кооперацію [сепаратистів] з російським військовим відомством”, – зазначив розслідувач.

“Моє припущення полягає в тому, що за поставку “буків” відповідали саме “Дельфін” та “Оріон”, організовуючи їх передачу з Росії на територію конфлікту. І саме тому, як я можу припустити, “Дельфін” і став ключовою розшукуваною особою”, – додав Роман Доброхотов.

Експерт Bellingcat Арік Толер додає: “У розмові, викладеній JIT, як мені здається, мова цілком може йти про події, безпосередньо пов’язані з катастрофою “Боїнга”. Наприклад, на одному із записів “Оріон” говорить “Дельфіну”: “Ми йдемо на Сніжне”. Це місто, поруч з яким “Бук” був у день аварії “Боїнга”. В іншій розмові “Дельфін” говорить про тягачі та крани, і про те, що “треба завантажити, замаскувати і відвезти”. Мені здається, це схоже на розмову про “Бук”.

“Ткачов був координатором між російськими військовими і сепаратистами. Важко сказати, якою була його роль в катастрофі “Боїнга”, але точно можна сказати, що це найбільша фігура, яка доводить зв’язок між російською армією, сепаратистами і катастрофою літака.
“Бук” перейшов кордон за 18 годин до аварії “Боїнга”. Я думаю, що в “Оріона” і “Дельфіна” були важливі ролі в транспортуванні ракетної установки в Україні і в її повернення в Росію.
Що стосується “Оріона”, то він був дуже важливим командиром сепаратистів. Ми не знаємо, чи був він українцем, чи росіянином, але нам очевидно, що він був важливою фігурою. І при цьому він говорив з “Дельфіном” на “ви”, а той з “Оріоном” – на “ти”. Це показує, що статус “Дельфіна” був набагато вищий.
Крім того, з опублікованих JIT прослушок ясно, що “Дельфін” не знав географічних деталей цього району, наприклад, він не знав точно, де знаходиться Луганський аеропорт. Все це підтверджує, що “Дельфін” був не місцевим”, – каже Толер.

Зазначається, що The Insider зателефонував Миколі Ткачову, безпосередньо запитавши його про цю історію. Той заявив, що після свого повернення в 2012 році з Сирії він “з Єкатеринбурга нікуди не виїжджав” і в Україні в 2014 році “не був”.

Літак Boeing 777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс з Амстердама в Куала-Лумпур, був збитий 17 липня 2014 року біля Тореза в Донецькій області (район, підконтрольний бойовикам “ДНР”).
Загинули 298 осіб, що перебували на борту. Пасажирами рейсу були громадяни 10 країн.

Міжнародне розслідування під егідою Нідерландів доводить, що літак збито з контрольованої сепаратистами території ракетним комплексом “Бук”, який прибув із Росії.

Особу одного з російських фігурантів прослуховувань, опублікованих JIT, вдалося встановити – це російський військовий Сергій Дубинський “Хмурий”.

Той самий “Бук”, яким збили малайзійський “Боїнг”, належить до 53-ї російської бригади

5 червня ц.р. команда розслідувачів Bellingcat заявила, що їм вдалося виявити “відсутню ланку” для ідентифікації російського “Бука”, який збив малайзійський “Боїнг”. Вони знайшли в соцмережах фотографію, на якій видно маркування ЗРК “Бук” №332, знятого до його транспортування в колоні до України в червні 2014 року.
Розслідувачі стверджують, що “Бук” був приписаний до 53-ї зенітно-ракетної бригади ЗС РФ з Курська. Експертам вдалося з’ясувати маршрут та визначити коло інших осіб, які могли бути причетні до транспортування ЗРК по російській території.
Також Bellingcat визначив особи сімох військових водіїв РФ, які тоді транспортували “Буки” з Курської області на Донбас.

Читайте також:
П’ять країн підписали угоду щодо покарання винних у трагедії “Боїнга” рейсу MH17

 

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: