Генпрокуратура втратила право починати розслідування, але пропонує вихід із цієї ситуації

 

Генеральна прокуратура пропонує до формування Державного бюро розслідувань передавати здійснення досудового розслідування іншим органам досудового розслідування.

Про це повідомляє прес-служба ГПУ, коментуючи той факт, що від сьогодні слідчі прокуратури втратили право розслідувати нові кримінальні провадження, відкриті після 20 листопада 2017 року.

Генпрокуратура констатує, що ДБР не розпочало роботу, а прокуратура втратила повноваження з розслідування злочинів, підслідних Державному бюро розслідувань.

Відповідна норма прописана у п. 1 Прикінцевих положень Кримінального процесуального кодексу, який набрав чинності сьогодні, 20 листопада.

Відповідно до документу, злочини, які відтепер підслідні Державному бюро розслідувань, прокуратура мала право розслідувати не довше, ніж 5 років із дня вступу в силу нового КПК (19 листопада 2012 року).

Таким чином, відсьогодні винятково слідчі ДБР мають право розслідувати злочини, вчинені колишніми президентами, вищими державними чиновниками, членами Центральної виборчої комісії, депутатами Верховної Ради, керівництвом ГПУ, головою Національного банку, суддями та правоохоронцями.

Крім того, ДБР отримує право розслідувати злочини, вчинені детективами Національного антикорупційного бюро і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Також до підслідності ДБР належать військові злочини.

“Вирішенням проблеми може стати використання керівниками прокуратур повноважень з доручення проведення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування в порядку ч.5 ст. 36 КПК (у зв’язку із неможливістю здійснення ефективного досудового розслідування ДБР через те, що воно не розпочало свою роботу), а процесуальними керівниками – права особистого проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій (п.4 ч. 1 ст. 36 КПК України)”, – сказано в повідомленні ГПУ.

Наразі у слідчих прокуратури залишається право дорозслідувати розпочаті ними кримінальні провадження з підслідністю ДБР, але не довше двох років.

Одночасно слідчі прокуратури не мають права розслідувати нові кримінальні провадження, тобто ті, відомості щодо яких внесені до ЄРДР після 20 листопада 2017 року.

Право розслідувати кримінальні провадження з ознаками підслідності НАБУ слідчі органів прокуратури втрачають за будь-яких умов.

Генпрокурор Юрій Луценко говорив, що слідство передавати немає куди, зокрема і на засіданні комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 8 листопада.

Цей комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу та в цілому законопроект №7278, щодо продовження слідчими органами прокуратури досудового розслідування кримінальних проваджень.

Законопроектом, зареєстрованим у ВР 10 листопада, пропонувалося перенести дату передачі функції слідства від Генпрокуратури до ДБР із 20 листопада 2017 на 1 січня 2019 року.

Цей проект закону був розроблений депутатами комітету парламенту з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Однак парламент 16 листопада не вніс його в порядок денний.

Того ж дня конкурсна комісія обрала керівництво Державного бюро розслідувань. Обраний директором ДБР екс-прокурор Роман Труба висловив сподівання, що ДБР зможе почати роботу в червні-липні 2018 року.

Поки що Держбюро не функціонує, тож виникає колізія.

Водночас, як заявив сьогодні на брифінгу генпрокурор Юрій Луценко, ГПУ клопотатиме про те, щоб прокуратурі залишили розслідування справ щодо розстрілів на Майдані – навіть тих, де фігурують перші особи держави.

“З сьогоднішнього дня ГПУ – вперше з 1996 року після зміни Конституції – таки позбулася функцій слідства, а відтак, старі справи залишаються за нами. Але справи навіть старі, в яких є підозрюваними чиновники категорії А, навіть колишні, мають бути передані до НАБУ.
Тому більшість резонансних справ, про які ми говорили сьогодні з сім’ями героїв Небесної сотні, відповідно до закону, мають бути передані до НАБУ. Це і справи де фігурує Янукович, Арбузов, Азаров, Курченко, Клименко, Лазаренко”, – сказав Луценко.

Він додав, що ні він, ні родичі загиблих із цим не погоджуються.

“Всі прекрасно розуміють, що вивчити справу у декілька сотень томів займе багато місяців і може зашкодити результатам слідства. Сьогодні учасники говорили про звернення до ВР з тим, щоби скоригувати законодавство у частині злочинів проти майданівців.

Щоб залишити прокуратурі справи Майдану, навіть категорії А, ті які ми почали. Бо дійсно передача зараз справи Януковича до НАБУ, як мінімум на півроку пригальмує темпи слідства”, – сказав Луценко.

Він додав, що відповідно до закону, відтепер справи, що стосуються розстрілів та інших незаконних дій посадових осіб, залишаються за ГПУ, а до НАБУ передаватимуть злочини, де є економічна складова.

“На цей момент ми можемо розслідувати лише старі справи, в яких немає категорії А. Усі решту справ я маю розписувати на СБУ та МВС, поки немає ДБР, а справи, де є категорія А, передавати до НАБУ”, – пояснив Луценко.

Він додав, що було би добре, якби справи щодо Майдану не розкидали на різні органи.

“Якщо би парламент зміг полегшити ті узи, якими вони сплутали правоохоронні органи, то ми були би вдячні. Ні – то будемо працювати навіть у цих умовах”, – сказав він.

“Я думаю, що можна було би залишити справи категорії А, які стосуються Майдану за нами. Якщо законодавець це зробить – добре”, – підсумував Луценко.

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *