Захаров із Гельсінської спілки розповів, які закони порушили силовики примусовим видворенням грузинів

 

Борис Захаров
керівник адвокаційного центру Української гельсінської спілки з прав людини

(FB)

Я не є прихильником Саакашвілі і вважаю більшість його дій шкідливими і маргінальними. До того ж, не люблю розганяти «зраду», хоч і постійно стикаюся з порушеннями прав людини. Але це в основному системні рудименти радянських практик або «ефект виконавця».

Проте очевидні злочини, скоєні проти грузинських добровольців 21 жовтня і 17 листопада, мають інше походження. Рішення явно прийняте нагорі і має політичний мотив (що теж дуже нагадує СРСР).

ЗМІ, опозиція і навіть деякі юристи кричать про незаконне «видворення», але ми з вами знаємо, що це було нібито «примусове повернення», адже примусове видворення передбачає судову процедуру (сам брав участь у зміні законодавства).

А примусове повернення передбачає адміністративну процедуру, про яку йдеться у ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

З тексту закону явно видно, що іноземець або особа без громадянства зобов’язані самостійно залишити територію України (ст. 26, ч. 5), а ч. 6 ст. 26 передбачає, що компетентні органи можуть супроводжувати такого іноземця та особу без громадянства по території України.

Як же має відбуватися супровід? Абсолютно зрозуміло, що, відповідно до законодавства і до міжнародних угод України, особа не може бути позбавлена волі без рішення суду, має право на захист, на оскарження рішення в суді тощо.

Сама процедура примусового повернення і супроводу прописана в «Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства».

Багато пунктів інструкції було порушено, зверніть увагу хоча б на 1.10, 1.11, 2.1. Але й сама Інструкція не відповідає законодавству, міжнародним угодам України і Конституції і має бути негайно змінена.

Супровід не може бути насильницьким, інакше порушується право на свободу і особисту недоторканість, на справедливий суд тощо.

Можна скільки завгодно заявляти, що все було в межах закону, але який сенс на чорне говорити біле? Були порушені, як мінімум, ст. 29 Конституції України, ст. 5 Європейської конвенції з прав людини, а також дії правоохоронців мали ознаки злочину, передбаченого ст. 146 «Незаконне позбавлення волі або викрадення людини» (думаю, ч.3 – чим СБУ, ДМСУ, ДПСУ і Нацгвардія не організована група?).

Абсолютно аналогічні злочини були скоєні проти Амінат Бабаєвої 12 вересня 2016 року і Володимира Єгорова 5 липня 2017 року. Тобто, ми маємо практику викрадення людей, замасковану під «примусове повернення».

Це було про закони держави і Кримінальний кодекс. А тепер про закони моралі і кодекс честі.

Я такого сорому за свою державу не відчував з часів Януковича.

Грузинські добровольці пліч-о-пліч з нашими врятували країну в перші місяці війни за незалежність, ризикували життям, їх друзі загинули… І отак до них поставитися?! Це просто ганьба.

Що будемо з цим робити?

Читайте також:
З України видворили ще вісьмох грузинів

Саакашвілі заявляє, що невідомі побили його охоронця

 

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *