Кого завтра оберуть головою ДБР? 19 кандидатів, 2 фаворити

Конкурсна комісія має намір обрати директора Державного бюро розслідувань (ДБР) у четвер, 16 листопада.

Про це повідомив член комісії Денис Монастирський у соцмережі.

Минулого тижня конкурсна комісія вирішила провести повторні співбесіди з кандидатами на посади директора Державного бюро розслідувань, першого заступника і заступника директора ДБР.

Як передає “Новинарня“, таких кандидатів залишається 19.

Співбесіди відбулися 13 листопада.

Перед тим, на засіданні 9 листопада, конкурсна комісія визнала проведеним психофізіологічне дослідження всіх цих 19 кандидатів із застосуванням поліграфа (детектора брехні).

Як відомо, директора ДБР призначає на посаду президент за поданням голови уряду, який, своєю чергою, отримує подання від конкурсної комісії.

Державне бюро розслідувань мало почати працювати з 1 березня 2016 року. Проте фактично ця правоохоронна структура ще не сформована.

Після запуску в листопаді 2017 року ДБР перебере на себе функцію досудового слідства, яким зараз займаються органи прокуратури.

Відповідно до закону, в сферу діяльності ДБР входять розслідування злочинів вищих посадових осіб, в тому числі екс-президента, всього складу уряду і вищого керівного складу державних відомств – крім тих, котрі відносяться до підслідності НАБУ.
Також ДБР може ініціювати розслідування корупційних діянь відносно керівника НАБУ, САП, переважної більшості керівного й особового складу правоохоронних органів, податківців, митників і т.п.

За висновками експертів, ДБР стане таким самим монстром, яким зараз є Генпрокуратура.
І є всі ознаки того, що ДБР, замість незалежної інстанції” може стати ручним органом президента Петра Порошенка та його адміністрації.

За даними ЗМІ, фаворитів на посаду голови ДБР двоє – це нинішній головний військовий прокурор Анатолій Матіос та ставленик Банкової Олексій Горащенков, який обіймає посаду першого заступника керівника головного департаменту стратегічного планування та оперативного забезпечення адміністрації президента.

Напередодні Ганна Соломатіна, колишня директор департаменту Національного агентства з питань запобігання корупції, заявила на брифінгу, що високопосадовець, який нині претендує на одну із ключових посад в Державному бюро розслідувань, є “куратором НАЗК” від АП та вимагав погоджувати з ним всі результати перевірок електронних декларацій.

Олексій Горащенков

Олексій Горащенков раніше працював у помічником юриста у адвокатському об‘єднанні “Лотюк і партнери”.
Степан Лотюк – колишній заступник генерального прокурора України, який являється близьким другом колишнього генпрокурора Віктора Шокіна (колись був його керівником, знімався у документальному фільмі про Шокіна).
Є інформація, що батько Олексія Горащенкова одружений із сестрою дружини Степана Лотюка.
У період Майдану – заступник директора департаменту МЗС України.

Анатолій Матіос

Анатолій Матіос – заступник Генерального прокурора України – головний військовий прокурор.
У ЗМІ доволі багато інформації у зв‘язку з веденням його дружиною спільного бізнесу з люстрованими чиновниками часів Януковича.
У 2011-2014 роках працював у адміністрації президента Януковича на посаді заступника керівника головного контрольного управління адміністрації.

Читайте також:
Головний військовий прокурор має дві ділянки,
чотири дорогі годинники й жінку-мільйонерку

НАЗК за вказівкою Матіоса “з міркувань безпеки” вилучила з сайту сотні декларацій

Ще одна кандидатка на ДБР, про високі шанси якої та протекцію у верхах повідомляли ЗМІ –
Ольга Варченко – керівник управління в департаменту розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури (так званий “департамент Кононенка-Грановського”). В органах прокуратури працює з 2002 року. У ЗМІ згадується у зв‘язку з протиправним заволодінням автомобілем та закриттям кримінального провадження стосовно банди “чорних ріелторів”, на причетність до діяльності якої перевірявся її чоловік – працівник міліції.
У 2016 році Варченко нагороджена президентом медаллю “За працю і звитягу”.
У період Майдану – заступник начальника слідчого управління прокуратури м. Києва.

Представляємо також інших кандидатів:

Олександр Буряк – заступник начальника управління прокуратури м. Києва, до цього з серпня 2015 року працював заступником прокурора столиці.
З 1998 року працює в органах прокуратури, за цей час очолював слідче управління прокуратури Києва, був заступником міських прокурорів Сум і Львова, прокурорів Дарницького і Шевченківського районів Києва.
У період Майдану – заступник прокурора м. Львова.

Василь Вовк – у 2009-2010, 2014-2015 роках очолював головне слідче управління СБУ.
На парламентських виборах балотувався в одномандатному окрузі № 15 від партії “Народний фронт”, був членом політичної ради партії Валентина Наливайченка “Справедливість”.
Оскільки у 1983-1988 роках навчався у Вищій школі КДБ СРСР, повинен підпадати під заборони Закону України “Про очищення влади”.

Роман Голобутовський – суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду (з 2010 року, у 2014-2015 роках – голова цього суду).
Є помічником народного депутата Кадикала Миколи Олеговича (“Народний фронт”).
У 2013-2015 роках не декларував жодного нерухомого майна (ані у власності, ані в користуванні), лише у електронній декларації зазначив про користування квартирою.

Олег Григоров – заступник начальника ГУНП в Сумській області – начальник слідчого управління. З 2000 року працює в слідчих підрозділах органів міліції Сумської області.
У період Майдану – заступник начальника слідчого управління УМВС України в Сумській області.

Роман Гупал – заступник начальника ГУНП в Луганській області – начальник слідчого управління. З 1994 року працює в органів міліції Луганської області.
У період Майдану – начальник відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями слідчого управління ГУМВС України у Луганській області.

Віктор Клименко – начальник відділу забезпечення державного обвинувачення у регіоні управління підтримання державного обвинувачення в суді прокуратури м. Києва. З 2001 року працює в органах прокуратури м. Києва.
У період Майдану – заступник начальника управління організації участі прокурорів у кримінальному провадженні в суді прокуратури м. Києва.

Анатолій Корж – заступник прокурора м. Києва. З 2001 року працює в органах прокуратури, з 2014 року був заступником прокурорів Херсонської, Львівської областей та м. Києва.
В мережі є інформація про можливу причетність Анатолія Коржа до “кришування бізнесу”, участі у діяльності “конвертаційних центрів”, використанні незадекларованих транспортних засобів. У період Майдану –начальник організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Херсонської області.

Юрій Македон – народний депутат України від Блоку Петра Порошенка. У 2003-2009 рока працював в органах СБУ Вінницької області, у 2009-2014 – здійснював адвокатську діяльність.
У 2010 році був обраний депутатом Вінницької обласної ради від партії “Фронт змін”, у 2011 році балотувався до Верховної Ради від партії “Батьківщина”.

Сергій Палатов – старший оперуповноважений управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС України у Дніпропетровській області. На вказаній посаді працює з березня 2016 року. У 1998-2013 роках працював в органах міліції. Звільнився з посади заступника начальника стратегічної розвідки Управління кримінальної розвідки ГУБОЗ МВС України (як пояснив, через незгоду з політикою влади) 01.12.2013 (наказ від 15.11.2013).

Вадим Теличко – начальник відділу слідчого управління ГУНП в Сумській області. З 1999 року працює в слідчих підрозділах органів міліції Сумської області.
У період Майдану – заступник начальника відділу розслідування злочинів, учинених членами організованих груп, злочинних організацій, начальник відділу розслідування загально- кримінальних злочинів, начальник відділу розслідування злочинів лінії карного розшуку у слідчому управлінні УМВС України в Сумській області.
Закінчив Харківський університет внутрішніх справ за спеціальністю “Правоохоронна діяльність”, що скоріше є вищою освітою у сфері цивільної безпеки, а не вищою юридичною освітою (обов‘язкова вимога для участі у конкурсі).

Володимир Трофименко – докторант з відривом від виробництва Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, з 1998 року викладає на кафедрі кримінального процесу цього закладу.
У 2014 році балотувався до Верховної Ради (самовисування). Згадується у 2015 році як член партії “Сила людей”.

Роман Труба – керівник департаменту ТОВ “Юридична компанія “Сектор права”. У 1997-2015 роках працював в органах прокуратури.
У період Майдану – прокурор Пустомитівського району Львівської області. Одразу ж з призначенням Олега Махніцького в.о. Генпрокурора Труба призначений першим заступником начальника Головного слідчого управління ГПУ, звільнений з цієї посади після звільнення Махніцького з ГПУ, ще через рік Труба звільнився з органів прокуратури.

Григорій Усатий – доцент кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де викладає з 2011 року. У 2010-2011 роках – головний консультант Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
У 2008-2010 роках – завідувач сектору Центру нормопроектного забезпечення діяльності Президента України та заступник завідувача відділу Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України.

Олексій Харкевич – заступник начальника Департаменту карного розшуку – начальник управління по боротьбі з організованою злочинністю Національної поліції України.
У 1997-2004 роках працював у органах податкової міліції та податкової інспекції. З 2004 року працює в органах міліції. У період Майдану – начальник УБОЗ УМВС України в Рівненській області.
У мережі є звинувачення Харкевича у відправленні бійців спецпідрозділу “Сокіл” для розгону Майдану.

Богдан Чобіток – офіцер з особливих доручень 3 категорії ГУ БКОЗ СБУ. З 1999 року працює в органах СБУ. Син судді апеляційного суду м. Києва Чобіток А. О.
У період Майдану – заступник начальника управління СБУ. У мережі згадується як керівник підрозділу СБУ, причетний до переслідування учасників Майдану.

Олександр Чурсін – начальник Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Згадується в мережі у зв‘язку з обвинуваченнями у сприянні рейдерському захопленню агрофірми “Агросвіт”.
У період Майдану – директор департаменту Антимонопольного комітету.
За 2015 рік задекларував цінних паперів на понад 4 млн грн, ще на понад 2 млн грн купив, а також отримав дохід у понад 24 млн грн від продажу цінних паперів та корпоративних прав.

Читайте також:
Хто всі ці люди. На посаду голови Держбюро розслідувань балотуються люди президента, недолюстровані прокурори й “менти”