“Невидимий батальйон”: жінки наполягають на розширенні своїх прав в армії

У Збройних силах України служать 24 тисячі жінок, серед них – 2916 на посадах, 42 жінки на посадах полковника.

На таких даних наголошують борчині за гендерну рівність в армії – творці документального фільму “Невидимий батальйон”, який вийде в ефір орієнтовно за два тижні на одному з центральних телеканалів.

Перша повнометражна картина про участь українських жінок у війні з Росією – “Невидимий батальйон” – це шість історій жінок, які пройшли АТО як військові або парамедики.

“Фільм і весь проект направлені на те, щоб, по-перше, зробити наших жінок видимими. По-друге – щоб сектор безпеки і оборони формувався за принципом професіоналізму. І по-третє – показати світу, що війна і досі триває, що це не громадянська війна, а російська агресія, і наші жінки у цій війні гинуть так само, як і чоловіки”, – розповіла на брифінгу Марія Берлінська, автор та директор проекту, голова ГО “Інститут гендерних програм”, керівник волонтерського Центру підтримки аеророзвідки.

“У нас є проблеми у частині інформаційної політики і її реалізації, зокрема у Міністерстві оборони та у Збройних силах. Та ми, на щастя, зараз почали говорити і доносити до суспільства, і що дуже важливо – до світового суспільства, що взагалі відбувається в Україні. І цей проект, цей фільм – про реальні історії жінок, які кинули все, які пішли на фронт, яким важко повертатись додому, які втрачають близьких людей. Це ті люди, про яких мають знати усі”, – підкреслила Оксана Гаврилюк, екс-керівник прес-служби Міноборони, а тепер керівник ГО “Інформаційно-координаційний центр”.

Українське законодавство досі не передбачає, що жінки можуть служити на всіх тих самих посадах і в тих самих умовах, що й чоловіки. Відповідно, для них не передбачено аналогічних соціальних гарантій. Проте жінок в українській армії вже дуже багато. За словами полковника в запасі Гаврилюк, у деяких підрозділах жінки складають більше 10 відсотків.

Для того, щоб жінки і чоловіки мали рівні можливості для проходження військової служби, необхідно внести зміни у низку законопроектів.
Зокрема, слід забезпечити рівний доступ до військової освіти, зазначила Ірина Суслова, народний депутат України (фракція БПП), співавторка законопроекту №6109 щодо рівних можливостей військової служби для чоловіків і жінок.

“Існуючі документи створюють такі умови, за яких жінка не може піти на службу до ЗСУ у зв’язку з тим, що вона не може отримати фахову освіту, ні на рівні початкової освіти, ні на рівні вищої освіти”, – пояснила депутатка.

Законопроект №6109, розроблений громадськими активістами, вже підтримали Комітет ВР з питань безпеки і оборони та Комітет з питань захисту прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

“Ухвалення цього законопроекту відкриє дорогу до успіху у Збройних силах України тисячам жінок, яких ми сьогодні бачимо на передовій, але не можемо надати соціальних гарантій у зв’язку з обмеженнями, які створила держава”, – додала Ірина Суслова.

“У процеси зміни законодавства необхідно максимально інтегрувати тих, хто був на війні, тому що вони зсередини знають усі проблеми. Вони пройшли весь шлях – усе, що стосується служби жінки у армії, психологічної реабілітації і соціальної адаптації, все що має змінитися на загальнодержавному рівні, а не тільки у Збройних силах”, – зазначила Оксана Гаврилюк.

Оксана Якубова, героїня фільму, ветеран АТО, зараз – головний економіст Міністерства фінансів України, наголосила на необхідності розробити адекватну потребам систему психосоціальної адаптації військових, які повертаються з передової.

Сама вона на момент спілкування зі знімальною групою була “у такому психологічно стані, що взагалі цього не пам’ятає”. Знімальна група і психологи стали чи не першими людьми, з якими вона змогла говорити про війну і які були готові слухати.

“Коли ти приходиш з армії –  ти нікому не потрібен. До початку проекту «Невидимий батальйон» я сама не розуміла, що зі мною. Тільки після того, як фільм був знятий, зараз, розмовляючи і спілкуючись з хлопцями, які позвільнялись, я розумію, що це дуже велика проблема, яка набере гостроти десь через років три-чотири, коли будуть звільнятись ті, хто пройшли три роки війни. А ще не відомо, скільки ця війна буде далі йти. Необхідно зробити групу, яка буде зустрічати цих людей. Це мають бути кризові психологи, які одразу будуть бачити людину з посттравматичним синдромом, і терміново відправляти на реабілітаційні заходи. Люди, які звідти повертаються, ніколи не будуть скаржитися, що їм погано”, – підкреслила Оксана Якубова.

Крім того, наголосила вона, важливо надавати військовим більш тривалі відпустки, хоча б на 15 днів на квартал, а путівки в санаторії, в ідеалі – не лише військовому, а усій родині.

За матеріалами УКМЦ

Читайте також:
“Марш невидимого батальйону”: Генштаб скасував наказ
про відмову приймати жінок на контракт ЗСУ. ФОТО

Не сексизм, а патріотизм. Історія дівчини-курсантки з нашумілого фото

“Каракалеві” берети. Як в Ізраїлі в одному бойовому підрозділі
служать хлопці й дівчата. ФОТО

Міноборони оприлюднило статистику жінок в ЗСУ та учасниць бойових дій. ІНФОГРАФІКА