Президент Румунії скасував візит в Україну через закон про освіту

Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив про те, що скасував візит до України через ухвалений Верховною Радою закон про освіту.
Про це він сказав на прес-конференції у Нью-Йорку 21 вересня перед від’їздом у Бухарест із сесії Генасамблеї ООН, передає “Радіо Свобода” з посиланням на румунську агенцію Agerpres.

“Дізнавшись про закон «Про освіту», я скасував візит до України. Також я скасував заплановану на кінець вересня зустріч з головою Верховної Ради [України]”, – заявив президент Румунії.

За словами Йоганніса, в кулуарах ГА ООН він зустрівся з президентом України Петром Порошенком і заявив йому про скасування свого візиту до України, який планувався на жовтень, доки, за його словами, “не відбудеться поступу” щодо українського закону про освіту в інтересах Бухареста.

Попереднього дня, як повідомляла “Новинарня“, парламент Румунії офіційно засудив новий закон про освіту в Україні, який, як вважають у Бухаресті, обмежує використання мов національних меншин у школах, включно з румунською. Обидві палати законодавчого органу Румунії на спільному засіданні 20 вересня одностайно проголосували за заяву з проханням до президента України не підписувати закон і з пропозицією створити парламентську делегацію для поїздки до Києва для обговорення ситуації, що виникла.

Читайте також:
Мова освіти: Закарпатська облрада прийняла рішення
щодо вето на закон завдяки БПП

Як інформувала “Новинарня“, 19 вересня голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освіту, ухвалений парламентом 5 вересня, що започатковує реформу освіти в Україні та розширює навчання українською мовою представників нацменшин.

Стаття 7 закону передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.
З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5-го класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.
Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

МЗС Угорщини різко розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини. У Будапешті заявили про відмову надалі підтримувати проукраїнські рішення в міжнародних організаціях.

Румунія та Польща також заявили про своє занепокоєння у зв’язку з можливим порушенням прав національних меншин.

Президент Молдови Ігор Додон закликав Україну відмовитися від “несправедливого освітнього закону”.

Глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції і Румунії підписали листа главі МЗС України, де висловили занепокоєння через новий закон про освіту та заявили, що звернуться через нього до Ради Європи та ОБСЄ.

19 вересня парламент Угорщини ухвалив жорстку резолюцію проти українського закону про освіту.
20 вересня свою заяву з цього приводу ухвалив парламент Румунії.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. Також було повідомлено, що Україна направить закон на експертизу до Ради Європи.