Поліція розслідує вибух автомобіля в центрі Києва, внаслідок якого загинув громадянин Грузії, чеченець за національністю Алі Тімаєв (більше відомий як Тимур Махаурі) за статтею “навмисне вбивство”.
При цьому правоохоронці не виключають, що її може бути перекваліфіковано в “терористичний акт”.
Про це написав у “Фейсбуці” радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк.
Він також повідомив, що за попередніми висновками експертів, потужність закладеного в автомобіль Махаурі вибухового пристрою становила від 600 грамів до 1 кілограма в тротиловому еквіваленті.
За словами Шкіряка, “відпрацьовуються всі можливі версії події: 1.Навмисне вбивство. 2.Терористичний акт. 3.Російські спецслужби. 4.Бізнес-кримінальні розборки. 5.Особиста неприязнь. 6.Особиста помста і т.д.”
У мережі з’явилося відео моменту вибуху автомобіля, внаслідок якого загинув Махаурі:
Як видно із запису камери спостереження, автомобіль повільно рухався в заторі, навколо була велика кількість інших машин.
Нагадаємо, вибух стався ввечері 8 вересня на вулиці Павла Скоропадського, біля торговельно-розважального комплексу “Арена-Сіті”.
Окрім Махаурі, який загинув на місці, в автомобілі Toyota Camry з грузинськими номерами перебували ще двоє пасажирів: жінка (за даними ЗМІ – модель) та дитина. Здоров’ю дитини нічого не загрожує.
Натомість жінка в результаті вибуху була госпіталізована у важкому стані. Постраждала перебуває в реанімації у важкому стані, їй загрожує ампутація кінцівки.
Про це повідомив завідувач відділення політравми київської лікарні №17 Дмитро Мясніков в ефірі каналу “112 Україна“.
За його словами, потерпіла отримала мінно-вибухову травму – в неї пошкоджені обличчя, очі, кінцівки, скелетна травма, травми м’яких тканин і внутрішніх органів.
Напередодні постраждалу прооперували. Сьогодні, 9 вересня, планується консультація за участю лікарів-комбустіологів із міського опікового центру й судинного хірурга.
“Скоріше за все, буде ще оперативне втручання. Я думаю, що найбільш важка травма – це кінцівки та очі”, – сказав Мясніков.
Як повідомляє 24 канал із посиланням на свої джерела, постраждала – “відома модель Наталія Кошель”, яка “неодноразово знімалась у різноманітних рекламних показах” і навіть “певний час була обличчям Dior”.
“Новинарні” наразі не вдалося знайти даних про модельне минуле 32-річної (про вік телеканалу “112 Україна” повідомила її подруга) Наталії Кошель, окрім розтиражованої ЗМІ фотосесії в кримському журналі Caprice.
Судячи з фото обкладинки, Кошель була “обличчям” випуску “весна-літо 2015”. На обкладинці зазначено “Крим/РФ” та заанонсовано інтерв’ю під заголовком “Наталі Кошель: Я – не модель”.
Фото Наталі Кошель із журналу Caprice (гортайте):
Тим часом у соцмережах та мас-медіа жваво обговорюють біографію загиблого Тімура Махаурі. Причому начною мірою це обговорення спровокували правоохоронні органи (попри нагадування Зоряна Шкіряка про те, що “надмірне вкидання інформації в публічний простір шкодить слідчим”).
У п’ятницю, невдовзі після вибуху автомобіля, речник Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко повідомив, що Махаурі “був відомий серед криміналітету“, і його пов’язують “із чеченським колами”.
Зокрема, в січні 2017 року 39-річного Тимура в Києві затримала поліція. Тоді в нього виявили два пістолети Glock і Стєчкіна (АПС) із бойовими патронами. А також посвідчення, видане “Тимуру Махаурі, розвіднику” добровольчим міжнародним миротворчим батальйоном “Чеченський батальйон імені шейха Мансура”, де було вказано, що батальйон базується в зоні АТО в Секторі “М”.
Затримання Тимура Махаурі, січень 2017 р. Фото із соцмереж
Після цього Махаурі отримав вирок українського суду – 5 років із відтермінуванням на 3 роки. Варто зазначити, що він пішов на угоду зі слідством.
Водночас Служба безпеки України повідомляє про те, що Алі Тімаєв, відомий як Тімур Махаурі, всіма можливими засобами “боровся з путінським режимом”, був особистим ворогом глави Чечні Рамзана Кадирова і об’єктом полювання російських спецслужб.
“Алі Тімаєв, нікнейм – «Тімур Махаурі», 04.04.1978 р.н.
Уродженець с. Гучум-Кале, Ітум-Калінського району Чеченської республіки.
Усіма можливими засобами боровся з “путінським” режимом, був особистим ворогом Рамзана Кадирова.
Постійно переслідувався спецслужбами РФ та Чеченської Республіки.
В період з 1999 по 2000 роки брав участь у бойових діях проти російських військ в Республіці Дагестан, отримав вогнепальне поранення.
У 2008 році приймав безпосередню участь у Грузинсько-російській війні на стороні Грузії.
На нього давно “полювали” російські спецслужби. Всього щодо нього було вчинено три замахи на вбивство, у тому числі 08.03.2009 в Тбілісі шляхом підриву за допомогою СВП у під’їзді житлового будинку. Тоді Алі вдалось вижити.
Підтримував дружні стосунки з бійцями, які приймали участь у бойових діях у районі проведення АТО”.
Про те, що Махаурі був незручною фігурою для російських спецслужб, пише й журналіст, головний редактор видання “Цензор” Юрій Бутусов.
“Вбивство Тимура Махаурі в центрі Києва, спрямований вибух радіокерованої міни, наштовхує на версію про черговий терористичний акт російських спецслужб”, – наголошує він.
За даними Бутусова, у 2012 році правоохоронні органи Туреччини заарештували Махаурі як агента російських спецслужб – “за звинуваченням у вбивстві й замаху на вбивство низки учасників чеченського антиросійського підпілля”. Тоді він три роки перебував під слідством, але його причетність до вбивств ак і не була доведена.
“Проте безсумнівно, що він щільно контактував з установленими російськими агентами, ці відеозаписи публічні”, – додає редактор “Цензора”, зауваживши, що Махаурі явно документував усі свої контакти з російською агентурою.
У турецьких ЗМІ можна знайти інформацію про те, що чеченці, у причетності до вбивства яких звинувачували Махаурі, були прихильниками організації “Імарат Кавказ”.
За інформацією турецької прокуратури, Махаурі міг в’їхати в країну під іншим іменем – у нього було вилучено паспорти на ім’я Руслана Папацкорії та Алі Дабуєва. Як переконував турецький ресурс Anadolu Haber, справжнє ім’я Тимура – саме Алі Дабуєв, а агентурна кличка – “Зона”.
При цьому Бутусов наводить дані з джерел у правоохоронних органах Грузії про те, що Махаурі був особистим другом грузинського екс-міністра внутрішніх справ Георгія Лорткіпанідзе. І коли той став головою Одеського правління Національної поліції, “друг Тимур” також переїхав в Україну, бо “в Грузії стало небезпечно”.
Свого часу Лорткіпанідзе говорив, що Махаурі – “не терорист і не агент ФСБ, а патріот Грузії” (під час Другої чеченської війни, на початку 2000-х, Тимур як біженець нібито перебрався до Панкійської ущелини в Грузії, яку називають батьківщиною кавказьких ісламістів).
Окрім того, Махаурі нібито був співробітником грузинських спецслужб, і виконував завдання керівництва цієї країни. Зокрема, в Грузії він відомий як учасник подій в ущелині Лопота, де у вересні 2012 року грузинський спецназ знищив групу бойовиків, що намагалися перебратися до Дагестану.
“Очевидно, виходячи з цієї інформації, Махаурі, який був глибоко залученим у світ чеченської громади в Туреччині та володів інформацією про російську агентуру, був дійсно незручною фігурою для російських спецслужб. Грузинські джерела стверджують, що російські спецслужби підставили Махаурі тоді в 2012-му, щоб відвернути від своїх співробітників, які вели полювання на чеченців”, – зазначає журналіст, припускаючи: турки відпустили підозрюваного, з’ясувавши, що насправді він працює на грузинів.
Чим займався Махаурі в Україні – поки що точно не відомо. Як зазначає Бутусов, за деякою інформацією, через свої контакти з чеченською діаспорою в Сирії він співпрацював з українським МЗС у питанні звільнення українських заручників Олега та Наталії Малаєвих, захоплених одним з угрупувань сирійських бойовиків.
За даними народного депутата Дмитра Линька, який був близько знайомий із загиблим, Тимур брав участь у бойових діях проти військ президента Сирії Башара Асада й Путіна, отримав поранення.
В Україні Махаурі був нагороджений відзнакою за оборону. Колишній заступник комбата батальйону спецпризначення “Свята Марія” Олексій Кошевець публікував у “Фейсбуці” фото цього нагородження:
Тимур Махаурі у Слов’янську отримує відзнаку за оборону України. На фото зліва праворуч стоять заступник голови Національної поліції України – керівник патрульної поліції Олександр Фацевич та народний депутат Євген Дейдей. Фото: ФБ Олексій Кошевець
У січні, коли Махаурі затримала поліція, його друзі в коментарі ТСН розповідали, що Тимур приїхав до Києва на кілька днів і повинен був повернутися назад у зону бойових дій.
На думку Юрія Бутусова, і бурхлива біографія Махаурі, і те, що його підірвали саме радіокерованим пристроєм, свідчить: ідеться не про бандитські “розборки”, а про “чергову операцію російської терористичної операції в Києві“.
“Жодні бандити не застосовують для розбірок радіокеровані міни та спрямований вибух. Натомість міни застосовують ті, хто не хоче залишати відбитків, хто хоче вбивати напевно та без контакту з жертвою, хто хоче забезпечити резонанс і привабити до вбивства увагу”, – вважає журналіст.
“Навіщо підривати людину, яка пересувається без охорони, до якої не складно дістатися простішими методами, не шукаючи якихось кваліфікованих підривників? Ні, бандитам це не потрібно”, – наголошує Бутусов.
“Почерк – аналогічний до вбивства начальника управління спецрезерву ГУР Максима Шаповала, полковника контррозвідки Олександра Хараберюша та вбивства журналіста Павла Шеремета. Махаурі був знаковою метою – учасник чотирьох воєн проти Росії, учасник антиросійського підпілля. Думаю, отримавши оперативним шляхом інформацію про місцезнаходження Махаурі, російська агентура і влаштувала теракт”, – припускає редакор “Цензора”.
“Судячи з низки терактів, спецслужби РФ стурбовані боротьбою руху Опору народів Кавказу, поневолених бандитським кадирівсько-путінським режимом. Тому полювання на всіх чеченців, які прямо чи опосередковано залучені в антипутінській рух, набирає обертів у різних країнах, які надають притулок тим, кого переслідує кремлівська влада”, – підсумовує Бутусов.
Читайте також:
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
