“Без Порошенка безвізу не було б”. Кому ще треба подякувати

 

Сергій Сидоренко
головний редактор інтернет-видання “Європейська правда”, журналіст, експерт з євроінтеграції

Про #безвіз (FB)

Переповнюють почуття, не можу не поділитися. І, здається, маю на це повне право 🙂 Вибачте, якщо десь зірвуся на патетику, але це щиро! Адже безвіз – це не про перетин кордону, це ЗНАЧНО більше, і я радий, що цю думку поділяє все більше людей.

Це – день, коли можна пишатися, і день, коли треба дякувати. Принаймні, я сприймаю його саме так. А ще це – день, коли варто згадати дорогу, яку ми пройшли.

Особисто для мене безвізова тема почалася ще приблизно у 2008 році. Тоді вона була “неявною”, йшлося швидше про проблеми з візовим безладом у посольствах, але вже тоді я своєю ламаною англійською лаявся на зустрічах з консулами, пояснюючи, що ці папірці не допомагають нікому – ані Україні, ані Євросоюзу.

Від 2010-го мрія про безвіз отримала чіткіші обриси, а десь від 2015 року я нею, без перебільшення, жив – як і багато інших людей з неформальної «безвізової команди».

Часом навіть можна було говорити про “безвізових командос” 🙂

Радий, що сьогодні можу з чистою совістю озирнутися і згадати зроблене. Адже всі робили все, що було в їх силах, і саме це привело до успіху.

І я справді пишаюся знайомством (і подекуди, не побоюся цього слова, дружбою) з тими, хто стояв у витоку цього процесу.

За останні півроку я вже писав пости подяки за безвізові зусилля і на адресу європейців, і до українців. Та нині не гріх повторитися.

Я дякую тим, хто стояв біля витоків. І експертам, включно з корифеєм Олександром Сушком та ЄББ на чолі з Іриною Сушко – саме вони свого часу підсадили мене на “безвізову голку”. І дипломатам з ДЄС МЗС, які свого часу запропонували уряду взяти візове питання за пріоритет.

Я дякую тим, хто був кістяком урядової частини “безвізової команди” в останні три роки – адже не секрет, що майже весь безвізовий план ми виконали у 2014-2015 року, а до того лише вдавали, що виконуємо його.
Тут так багато друзів, що всіх і не згадати, але особливо низький уклін та респектище Лані Зеркаль, яка тягнула на собі всю координацію, попри весь треш, всіх шокіних та інші радості.

Я дякую тим політикам, хто пробивав дорогу в ЄС після того, як ми виконали умови плану (адже бажаючих “збити” нас було вдосталь). Це і Лана (коли вона приведе нас до статусу кандидата в ЄС, їй треба буде нарешті дати Героя))), і сумачедша Ірина Геращенко з готовністю перекусити горлянку тим, хто проти, і розсудлива Іванна Климпуш-Цинцадзе, і посол [України в Бельгії, представник України при ЄС Микола] Точицький, і Костянтин Єлісєєв, і багато-багато інших.

Я дякую тим, хто забезпечував політичний дах цього процесу – перш за все Петро Порошенко. Попри всю контраверсійність і попри деякі доволі некоректні кроки з його боку (за які його жорстко критикував), треба визнати: БЕЗ ПОРОШЕНКА БЕЗВІЗУ НЕ БУЛО Б. Це факт, повірте мені 🙂

І, звісно ж, в цьому блоці ще раз дякую Іванні та Ірі, а також обом спікерам [Верховної Ради] та всім тим депутатам, які допомагали просувати безвізові закони.

І Державну міграційну службу тут не можна забути – ви молодці!

Я дякую тим колегам, хто тиснув-тиснув-тиснув владу, змушуючи ухвалити все, що ми пообіцяли у безвізовому плані. Перш за все в питанні антикорупції, але не лише. Це і ЦПК (“Центр протидії корупції”), і ЄББ “(“Європа без бар’єрів”), і РПР (“Реанімаційний пакет реформ”) в цілому, і багато інших.

А особливо – тим, хто був задіяний у непублічній роботі у 2016 та часом мотався між Києвом, Брюсселем і Берліном у цей шалений період. Про цю частину мало хто знає, але історія вас не забуде. ))

Я дякую нашим друзям-європейцям і тішуся з того, що в ЄС їх справді багато – і тих, хто працює в Брюсселі, і тих, хто в Києві. І є чимало тих, хто справді щиро за нас вболівав. Ваша допомога, критика, поради, копняки, підтримка, – все це було дуже важливо. ДЯКУЮ!!!

І обіцяю: Україна вас не розчарує.

Ми змінюємося. А сьогодні – дозвольте просто святкувати!

#Воістинубезвіз!

Читайте також:
Українські НУО за підсумками е-декларування закликали Євросоюз виконати безвізове зобов’язання

Побічні ефекти безвізового режиму, або Що очікувати від “безвізу” надалі

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна