“Брязкальця не візьму!” Як Ющенко вітав Ліну Костенко з днем народження замість Путіна. Згадує прес-секретар

 

Ірина Геращенко
перший заступник голови Верховної Ради України, уповноважена президента з питань урегулювання на Сході України;
прес-секретар президента України Віктора Ющенка у 2005-2006 рр.

(FB)

19 березня 2005 року в адміністрації президента був дуже важкий і напружений день – ми готували перший за часів “помаранчевої” команди візит до України тодішнього президента РФ Путіна.

Але в графіку президента Ющенка в той день була ще одна дуже важлива подія і зустріч, і, якщо чесно, за неї ми переживали ще більше, бо та зустріч до останнього не була не підтверджена протоколом.

Перша приймальня наярювала адресату, щоб сказати про візит президента, але на іншому кінці просто не брали слухавку.

Зранку відпрацювали “двосторонку”, рукостискання президентів висвітлювали сотні журналістів, потім були закриті переговори тет-а-тет, потім брифінг, з якого російський президент відправився в резиденцію на Липській, де була його зустріч із тодішньою прем’єркою Тимошенко. А президент Ющенко поїхав на все ще не підтверджену зустріч, в багатоповерхівку в центрі міста.

Ми піднялися сходами і подзвонили. Під квартирою стояв хлопець із прес- служби з червоними вухами й руками, що тремтіли. “Вона не відкриє”, – прошепотів він.

ВАЮ подзвонив ще раз: “Дорога Ліно Василівно, це Ющенко!”

Двері відкрилися, на порозі стояла Ліна Костенко, вона дозволила президенту і мені зайти.

Я й досі пам’ятаю кожну хвилину перебування в квартирі, де фото дорогих і важливих в її житті людей, нашу розмову, яка почалася з суворої виволочки за те, що хлопець, який трезвонив у двері до Ліни Василівни, говорив російською.

“Він зі спецслужб, він співпрацює з ними, я їх знаєте скільки перебачила, я їх наскрізь бачу”. – Вона як в воду дивилася, бо цей хлопець дійсно був “непростий”, Ліна Василівна чітко відфільтрувала.

Вона навідріз відмовилася приймати звання Героя України, сказала, що Поетам для спілкування з Народом потрібне тільки Слово.

“Ніякі брязкальця я не візьму!” – твердо відрізала вона.

Президент почув метал у голосі, і далі вони говорили про Україну, про важливість підтримки мови й культури як цементуючої складової нації.

Це були перші постреволюційні ейфоричні дні. Без сумніву, роль Ліни Василівни, моральних авторитетів нації в перемозі Майдану була надзичайною.

Мені прикро, що ми чуємо наших Моральних Авторитетів тільки в дні глибоких суспільних потрясінь, коли шукаємо від них відповіді, а що ж далі, а де правда. Можливо, краще звірятися з реакцією на наші дії щодня? Буде менше помилок і більше правди.

З днем народження, дорога Ліно Василівно! Дякую, що Ви в нас є. І сьогодні обов’язково почитаю Вашу лірику.

P. S. “Є країни багаті, бідні, різні. Росія – це діагноз…” Це з “Записок українського самашедшого” Ліни Костенко.


Визначна українська поетеса Ліна Костенко народилася в Ржищеві на Київщині 19 березня 1930 року.

Читайте також:
Від хабара $30 тис. відмовився слідчий ГПУ з Луганська,
чия вчителька була подругою Ліни Костенко

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна