Бутусов: Кампанію з контрактами ЗСУ провалено. Потрібна сьома хвиля мобілізації

 

Перед Збройними силами, особливо перед частинами в зоні АТО, гостро стоїть проблема браку кадрів і некомплекту. Кампанія із залучення до ЗСУ контрактників не є вирішенням, натомість має бути оголошена сьома черга мобілізації. Про це пише у статті для видання ДТ.ua Юрій Бутусов, редактор сайту “Цензор”.
Далі – цитати з матеріалу.

Комплектність українських військ, і насамперед — бойових частин на передовій, залишається невисокою. Некомплект особового складу загалом у сухопутних військах становить приблизно 50%. Однак чисельність підрозділів на передовій нерідко просідає до 40%. Після указу президента про демобілізацію шостої хвилі чисельність бойових частин зменшиться до 20-30% від штатної чисельності.

Крім того, на передовій далеко не всі служиві — повноцінні воїни. У бойових частинах давно вже відбулося розшарування на дієздатний і обмежено дієздатний особовий склад.

Питання — а де ж “контрактники”, про масовий набір яких гучно заявляло військове керівництво?

Читайте також:
За рік контракт із ЗСУ підписали 53 тис. військових.
Потреби в оголошені чергової мобілізації немає

Це питання на фронті ставлять усі. У бойових частинах приплив “контрактників” зовсім незначний і не забезпечує поповнення після відходу шостої хвилі. Однак навчальні частини, тилові установи, війська ППО, частини центрального підпорядкування Генштабу й Міноборони рівень комплектності мають вищий, ніж піхотні підрозділи на передку.

Це пояснюється кількома чинниками. По-перше, піхота, на чиїх плечах лежить основний тягар війни, комплектується, як це було і в радянські часи, за залишковим принципом. Якість особового складу піхоти і його бойовий вишкіл — усе це керівництво Генштабу вважає не пріоритетним. Це відлуння давньої радянської концепції глобальної ядерної війни, де вогнева потуга, щільність вогню вважалися основою бойового застосування. А піхота мала просто заповнювати випалене й розбомблене.

Насправді вже війна в Афганістані показала утопічність такого підходу. Піхота була й залишається основою збройних сил, і тільки якість піхоти гарантує ефективне застосування частин спецпризначення, артилерії, танків. Але весь сучасний досвід війн, минулих і нинішніх, як і раніше, Генштабом ЗСУ не береться до уваги, а начальник Генштабу Віктор Муженко, як і раніше, не забиває собі голову військовою наукою.

Щоб робити кар’єру в українській армії, треба думати про одне — про близькість і регулярний допуск до верховного головнокомандувача та про вихваляння своїх заслуг. Муженко наразі стурбований роботою в соцмережах, — він регулярно зустрічається з популярними блогерами, займається піаром і розширює штати піар-служб, навіть видав наказ військовослужбовцям давати відсіч будь-якій критиці з боку суспільства і ЗМІ. Генерал армії жорстко воює на віртуальному фронті, йому не до своїх солдатів. А верховний головнокомандувач боєздатність армії теж оцінює за бравурними рапортами і статусам у “Фейсбуці”.

По-друге, служба в польових умовах непроста. Тут необхідні і забезпечення, і умови, і можливість для відпочинку. На жаль, незважаючи на помітне впорядкування системи постачання та забезпечення, цього далеко не досить, щоб обладнати нормальні позиції на стабільних ділянках фронту. Гроші бюджету йдуть на вирішення якихось глобальних завдань, а на фронті поза населеними пунктами, як і раніше, люди живуть у досить примітивних умовах, як у таборі з виживання. Все робиться власноруч — і житло, і побут. А рук цих мало, і безліч необхідних для такого життя предметів треба діставати самому. Що заважає закупити вдосталь житлових модулів, пересувних душових і пралень? Забезпечити всі опорні пункти мобільними польовими кухнями?

По-третє, ставлення до людей в армії все ще не дуже відійшло від радянських стандартів. До військовослужбовців ставляться як до одноразових виконавців на період контракту. Військове командування ставиться до особового складу так, наче має невичерпні людські ресурси досвідчених і підготовлених військових. Люди найбільше скаржаться на відсутність ротацій, на необхідність майже рік жити у відриві від сім’ї, на відсутність відпочинку, на складність вирішення побутових питань. На те, що командування не дає часу на відновлення та вирішення особистих питань.

По-четверте, соціальний статус і умови служби в армії мобілізованого, порівняно з контрактником, значно кращі. Насамперед, у мобілізованого чітко обмежений термін служби, він може зберігати своє місце роботи, якість його забезпечення анітрохи не гірша, ніж у контрактника.

Командування сухопутних військ неодноразово зверталося до керівництва Генерального штабу з пропозицією провести сьому хвилю мобілізації. І ця пропозиція в цій ситуації здається найбільш розумною.

Найбільше втрачають від некомплекту підрозділи на передовій. Поповнити їх чисельність за рахунок громіздкої 250-тисячної махини — неможливо.

Структура ЗСУ і МО нині — великий колгосп, де багато службовців і мало вояків там, де вояки потрібні насамперед.

Відхід шостої хвилі оголює проблеми і примушує замислитися: ніяких структурних реформ в армії не відбулося. Якщо відкинути брехню й хвастощі у “Фейсбуці” та на телебаченні і поглянути на реальність, то в армії змінилося одне: з’явився кістяк офіцерів і солдатів з бойовим досвідом, фанатів війни, патріотів, які битимуться, незважаючи ні на що. Але цим новим якісним людям потрібна нова якісна структура організації.

Сьома хвиля має бути хвилею мобілізації добровольців із бойовим досвідом. При цьому рівень їх забезпечення та умови служби мають бути радикально переглянуті.

Будь-який професійний солдат і офіцер, будь-який ефективний воїн важливіший, ніж будь-яка зброя. Людина — це найефективніша зброя в сучасній війні. І цю зброю треба максимально точно й грамотно застосовувати.

Кадрову кризу в армії вже не можна приховати брехнею Генерального штабу. Кампанія призову на контракт, судячи з результатів, провалена. І це наша спільна проблема.

На жаль, замість системних рішень військове керівництво знову хоче приховати масштаб проблеми шляхом переведення військ на передовій на скорочений штат. При цьому бойових завдань ніхто не скасовував.

Замість системних рішень людей хочуть примусити продовжувати служити на зношення. Цю недалекоглядну політику треба нарешті змінити. Треба перестати брехати і обманювати самих себе.

Основою планування і стратегії бойових дій має бути ставлення до солдата на передовій. Це заради нього крутиться вся ця військова машина з великозірковими генералами.

На жаль, проїжджаючи передові опорні пункти й спілкуючись із солдатами та офіцерами, розумієш: люди поки що не є пріоритетом, і уваги до їхніх проблем недостатньо. Це і є основна причина провалу набору контрактників, і розуміння цього принципу має стати основою реальних реформ.

Читайте також:
“Раби ЗСУ”. Перед армією постала гостра проблема контрактників “на весь особливий період”

Начальник Генштабу Віктор Муженко і сторінка ГШ в “Фейсбуці” різко відреагували на критику Бутусова:

muzhenko-butusov gsh-butusov

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

 

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter

 

〉〉 Найкращий лайк - переказ 50 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: