“Раби ЗСУ”. Перед армією постала гостра проблема контрактників “на весь особливий період”

 

Роман Кулик
молодший лейтенант ЗСУ, журналіст,
заступника командира батальйону по роботі з особовим складом 55 оабр, ТВО командира роти

(FB)

І про серйозні речі: по наболілому питанню врегулювання законодавства щодо контрактної служби в Збройних силах.

Мова, звісно про законопроект №4689, який пройшов комітети і голосування в Раді, але був ветований президентом.

Уже особисто вислухав купу матів і критики у бік командування від своїх (військовослужбовців підрозділу), у “фейсбуці” начитався ще більше. Критика абсолютно заслужена, але трохи не зп адресою.

Хто не в темі – коротко по суті закону №4689 (“Про внесення змін до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”).

Його мета – зробити юридично можливим звільнення військових, які підписали контракти двох видів:

  • 1 категорія: “до кінця особливого періоду”, думаючи, що війна триватиме рік-два. А вже йде третій рік “м’ясорубки”, і більшість хоче банально відпочити від армії. А не можуть. Таких бійців до 20 тисяч.
  • 2 категорія: які підписали контракти ще до початку війни – це кадрові військові, яких зараз, в умовах того ж таки “особливого періоду”, Міноборони не має права звільнити. Таких, за різними підрахунками, до 7 тисяч.

Законопроект №4689 – компроміс Генштабу/Міноборони та парламенту.

Позиція командування прагматична: звільнити близько 30 тисяч військовослужбовців, коли на носі демобілізація 6-ї хвилі (24 тисяч) просто неможливо, бо такий крок надто ослабить комплектацію армії і фактично унеможливить повноцінне виконання бойових завдань у зоні АТО.

Компроміс у чому: дати можливість звільняти військовослужбовців 1-ї категорії, але з відстрочкою вступу закону в дію (з 1 березня 2017 року) та чіткими графіками звільнень.
Але відтермінувати рішення по 2-й категорії поки не набереться достатня кількість контрактників. При нинішніх темпах набору – по 2-4 тисячі у місяць – це справа не одного кварталу.

Читайте також:
За рік контракт із ЗСУ підписали 53 тис. військових.
Потреби в оголошені чергової мобілізації немає

Але перед голосуванням у Раді нардеп Тарас Пастух (“Самопоміч” – “Н”) (колишній військовий, між іншим) вніс поправку “з голосу”, яка взагалі не відповідає регламенту ВР та є незаконною.

Поправка мала, але суттєва: згідно неї отримати право на звільнення мали обидві описані категорії військовослужбовців.

Певно, Пастух мав хороші наміри, але вони жорстко розходяться із реальним станом справ Збройних сил.

Тому перед президентом став 100% програшний вибір:

  • звільнити 6-ту хвилю і ветувати закон 4689, оскільки затягування демобілізації болюче вдарить по настроях у суспільстві та рейтингу президента;
  • підписати указ про демобілізацію 6-ї хвилі та підписати 4689.
    Ризики цього кроку: Мінфін і наш бюджет охр*ніє від розмірів проплат, які супроводжують масове звільнення контрактників; Генштаб/Міноборони в прострації, бо чисельність армії падає нижче числа поліцейських і втримати східні рубежі стає не те що важко, а фактично неможливо в разі серйозного навіть локального наступу.

Ну, президент вибрав оптимальний для себе варіант: підписав указ про демобілізацію та повернув законопроект №4689 в Раду з поправкою, що скасовує і так незаконну поправку Пастуха.
По суті, це лише часткове вирішення проблеми, відтермінування часу “ікс”.

Але коли у відповідь на озвучений спрощений варіант цього масиву інформації солдат каже мені щось типу: “Мені пох***! Служу вже два роки, кочую по бліндажах і не можу нормально повернутись додому, провів уже чотири хвилі дємбєлєй, а ці мужеложці на нас забили х*р!” – то він абсолютно правий.

Проблемі контрактників уже не перший місяць, але Рада в нас такий орган, який завжди умудряється зіпсувати чи затягнути вирішення будь-яких питань.

Армія в патовій ситуації – не скільки через помилки депутатів, президента чи міністра оборони, як через пасивну частину суспільства.

Повірте, якби останні дві хвилі мобілізації (весна-літо 2015 – “Н”) були виконанні бодай на 70% – цієї проблеми не було б.
Уже відбулася б сьома хвиля часткової мобілізації, і армія могла б звільняти усіх бажаючих.

Читайте також:
Порошенко розповів, коли підпише указ про сьому чергу мобілізації

Але через пофігзм більшості, поширені думки на кшталт “я ї*ав воювать за олігархів, ви там самі майтесь ху*** в армії” – нормальні бійці стали заручниками ситуації, їх служба дійсно перетворилась на своєрідну форму рабства.

Тоді як контрактникам (тим, які укладали котракт на весь особливий період) треба терміново дати бачення розвитку ситуації, пояснювати, у зв’язку з чим їх досі тримають на службі і коли питання буде вирішене.




Тому зараз оптимальний варіант виглядає так:

  1. відправити законопроект у комітет для доопрацювання;
  2. у комітеті забракувати поправку Пастуха й направити початковий проект, який лобіював Генштаб – із відтермінуванням звільнень до 1 березня 2017-го року – у Раду;
  3. проголосувати [доопрацьований з пропозицією президента проект] 4689 у ВР та направити на підписання в АП.

Ситуація – повна хрінь, але такі вже справи.

Читайте також:
Апеляційний суд повністю виправдав журналіста Коцабу,
який закликав бойкотувати мобілізацію

Корисні поради тим, хто демобілізується. Що гарантує держава учасникам АТО

Нагадаємо, раніше “Новинарня” писали про бачення Генштабом
одного зі способів вирішити проблему некомплекту особового складу в ЗСУ:

Мобілізація: підготуватись резервістам першої черги

Facebook коментарі

   

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *